Нтю-Йорк – Cвій триденний робочий візит до Сполучених Штатів російський президент Дмитро Медведєв завершує у четвер 24 червня зустріччю у Білому домі з президентом Бараком Обамою.
Пан Медведєв провів два дні у Каліфорнії, був у Силіконовій долині, яка є центром високих технологій, прагнучи залучити потенційних інвесторів до активної участі в російському бізнесі.
Щоправда, він, як повідомляють, відмовився від зустрічі з Сергієм Брином, засновником і главою компанії Google, найбільшого у світі пошукового інтернет-сервера. Кажуть, що президент Росії не може вибачити колишньому співвітчизникові те, що Брин кілька років тому у статті назвав Росію «сніговою Нігерією», яка сумно відома рекордами корупції. Втім, нині Медведєв запрошує західних бізнесменів і обіцяє зміни на краще.
З президентом США Бараком Обамою вони давні знайомі, ця зустріч сьома вже, і мета цього візиту Медведєва – дальше поліпшення взаємин, прагнення тіснішої співпраці у сфері економіки, бізнесу, пошуки ділового співробітництва.
Бен Родс, представник Ради національної безпеки при Білому домі, сказав репортерам, що візит Медведєва «підкреслює істотний прогрес у перезавантаженні американо-російських відносин у низці важливих і вельми істотних ділянок... Ми вважаємо, що цей візит започатковує нову фазу в американо-російських взаєминах».
Щодо пана Медведєва, то для нього ця нова фаза мала б означати насамперед прогрес у ділянці бізнесу. «Я сподіваюсь, що в результаті цієї подорожі ми розвинемо інтенсивні взаємини, які у майбутньому сприятимуть встановленню потужних корпоративних зв’язків».
Ще одна тема бесіди Медведєва з Обамою – перспективи вступу Росії до Світової організації торгівлі, куди вона вже 17 років намагається вступити, але їй все ще відмовляють. Медведєв шукає підтримки у Вашингтоні. «Нас надто довгий час водять за носа» – сказав Медведєв про СОТ напередодні зустрічі з Обамою в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal.
Торгівля з Америкою – бізнес у зародковому стані
США – країна класичного капіталізму. Уряд не посідає ані фабрик і заводів, ані інших засобів виробництва. Торгівля для американців – справа не державна, а приватна. Досі спроби розвивати торгівлю, заохочуючи приватний бізнес, давали, м’яко кажучи, обмежені результати. Виглядає так, що розширяти економічні зв’язки складніше, ніж домовлятися про скорочення ядерних озброєнь.
Торік, за даними уряду США, обсяг торгівлі Америки з Росією становив 24 мільярди доларів. Це дрібниця, якщо порівнювати. Обсяг торгівлі Америки з Китаєм: торік 366 мільярдів доларів, з Мексикою – 306, з Канадою – 430 мільярдів. Що ж відштовхує американських бізнесменів та інвесторів від Росії?
Ілай Кацеленбоген, економічний оглядач мережі фінансових новин Блумберга, каже: «Одна з причин – брак влади закону в Росії. Іноземні компанії та інвестори змушені мати до діла зі свавільними або й корупційними рішеннями російського уряду і політично впливових олігархів, практично без жодної надії на пошуки справедливості у юридичній системі, адже (суди) й досі підпорядковуються Кремлеві або місцевому начальству».
Оглядач наводить приклад американця Вільяма Бродера, чий портфель інвестицій був найбільшим у Москві. 2005-го року йому зненацька заборонили в’їзд до Росії та відібрали його компанії. Найнятий ним адвокат Сергій Магницький був заарештований і помер у тюрмі на Луб’янці. Тобто, в Росії нема поваги й до права власності, каже економіст. На його думку, Росія конче потребує реформ, якщо пан Медведєв сподівається принаджувати американських бізнесменів та інвесторів, запевняючи їх, що «Росія відкрита для бізнесу». Як зауважує Пітер Бейкер, коментатор The New York Times, Медведєв закликає до реформ, але не у стані демократизувати лад, тож навряд чи нова зустріч з Обамою допоможе змінити російську реальність.
Щоправда, він, як повідомляють, відмовився від зустрічі з Сергієм Брином, засновником і главою компанії Google, найбільшого у світі пошукового інтернет-сервера. Кажуть, що президент Росії не може вибачити колишньому співвітчизникові те, що Брин кілька років тому у статті назвав Росію «сніговою Нігерією», яка сумно відома рекордами корупції. Втім, нині Медведєв запрошує західних бізнесменів і обіцяє зміни на краще.
З президентом США Бараком Обамою вони давні знайомі, ця зустріч сьома вже, і мета цього візиту Медведєва – дальше поліпшення взаємин, прагнення тіснішої співпраці у сфері економіки, бізнесу, пошуки ділового співробітництва.
Бен Родс, представник Ради національної безпеки при Білому домі, сказав репортерам, що візит Медведєва «підкреслює істотний прогрес у перезавантаженні американо-російських відносин у низці важливих і вельми істотних ділянок... Ми вважаємо, що цей візит започатковує нову фазу в американо-російських взаєминах».
Щодо пана Медведєва, то для нього ця нова фаза мала б означати насамперед прогрес у ділянці бізнесу. «Я сподіваюсь, що в результаті цієї подорожі ми розвинемо інтенсивні взаємини, які у майбутньому сприятимуть встановленню потужних корпоративних зв’язків».
Ще одна тема бесіди Медведєва з Обамою – перспективи вступу Росії до Світової організації торгівлі, куди вона вже 17 років намагається вступити, але їй все ще відмовляють. Медведєв шукає підтримки у Вашингтоні. «Нас надто довгий час водять за носа» – сказав Медведєв про СОТ напередодні зустрічі з Обамою в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal.
Торгівля з Америкою – бізнес у зародковому стані
США – країна класичного капіталізму. Уряд не посідає ані фабрик і заводів, ані інших засобів виробництва. Торгівля для американців – справа не державна, а приватна. Досі спроби розвивати торгівлю, заохочуючи приватний бізнес, давали, м’яко кажучи, обмежені результати. Виглядає так, що розширяти економічні зв’язки складніше, ніж домовлятися про скорочення ядерних озброєнь.
Торік, за даними уряду США, обсяг торгівлі Америки з Росією становив 24 мільярди доларів. Це дрібниця, якщо порівнювати. Обсяг торгівлі Америки з Китаєм: торік 366 мільярдів доларів, з Мексикою – 306, з Канадою – 430 мільярдів. Що ж відштовхує американських бізнесменів та інвесторів від Росії?
Ілай Кацеленбоген, економічний оглядач мережі фінансових новин Блумберга, каже: «Одна з причин – брак влади закону в Росії. Іноземні компанії та інвестори змушені мати до діла зі свавільними або й корупційними рішеннями російського уряду і політично впливових олігархів, практично без жодної надії на пошуки справедливості у юридичній системі, адже (суди) й досі підпорядковуються Кремлеві або місцевому начальству».
Оглядач наводить приклад американця Вільяма Бродера, чий портфель інвестицій був найбільшим у Москві. 2005-го року йому зненацька заборонили в’їзд до Росії та відібрали його компанії. Найнятий ним адвокат Сергій Магницький був заарештований і помер у тюрмі на Луб’янці. Тобто, в Росії нема поваги й до права власності, каже економіст. На його думку, Росія конче потребує реформ, якщо пан Медведєв сподівається принаджувати американських бізнесменів та інвесторів, запевняючи їх, що «Росія відкрита для бізнесу». Як зауважує Пітер Бейкер, коментатор The New York Times, Медведєв закликає до реформ, але не у стані демократизувати лад, тож навряд чи нова зустріч з Обамою допоможе змінити російську реальність.