Варшава – П’ятниця була останнім днем ведення передвиборної агітації. Нинішні вибори президента Польщі були винятковими. Вперше в історії демократичної Польщі оголошення нових президентських виборів було спричинене смертю чинного голови держави.
Після смоленської катастрофи провідні політичні сили країни запевняли, що виборча кампанія, яка відбуватиметься в тіні трагедії, буде набагато спокійнішою, ніж звичайно. Та перебіг кампанії і, особливо, її завершення показали, що політики слова не дотримали.
Вже на старті виборчих перегонів їх головні учасники наголосили на особливо мирному характері своїх кампаній. Броніслав Коморовський гаслом обрав твердження «Згода будує». На необхідності закінчення так званої польсько-польської війни, тобто внутрішніх політичних чвар, неодноразово наголошував і Ярослав Качинський.
Фінал кампанії в... суді
Проте, як показав перебіг кампанії, декларації залишилися деклараціями. Понад місяць чи не головною темою дискусій політиків було питання про те, хто ж усе таки винен у смоленській катастрофі? Із середовищ прихильників двох лідерів виборчих перегонів, Коморовського та Качинського, лунали дошкульні натяки на адресу оточення головного конкурента. Прихильники Коморовського дошукувалися причин трагедії у тиску, який начебто чинили віп-пасажири президентського літака на пілотів. Натомість оточення Ярослава Качинського наголошувало на тому, що загибель Леха Качинського – наслідок брутального політичного життя країни. Навіть за кілька годин до оголошенням виборчої тиші, Ярослав Качинський твердив на віче в Ольштині, що загибель його брата – результат польської політики. «Погана політика, політика цькування конкурентів, відмова їм у праві на людську гідність, принижування, все це закінчується погано, трагічно», – сказав він.
Логічно, що така кампанія завершується в атмосфері скандалу. В останній її день поляки стежили за судовою тяганиною між лідерами перегонів до президентського палацу – Коморовським і Качинським.
Броніслав Коморовський звинуватив Ярослава Качинського у брехні. Мовляв, Качинський публічно приписує йому плани приватизації польської державної служби охорони здоров’я. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь Коморовського. Судді дійшли висновку, що Броніслав Коморовський, висловлюється не за приватизацію, а за комуналізацію медичних установ, тобто передачу їх органам місцевого самоврядування. Таким чином, ствердили судді, висловлювання Качинського не відповідають дійсності. Відповідно до цієї ухвали, Качинський мусив вибачитися перед своїм головним конкурентом у телеефірі провідних телеканалів країни та подати спростування до найбільшого прес-агентства. Тож, якби не рішення апеляційного суду, що відправив справу на повторний розгляд, Качинський вибачався б перед Коморовським у... день виборів.
Символи та несподіванки
Цьогорічну польську виборчу кампанію можна вважати винятковою ще й тому, що вона нагадує клубок символів. Хмара вулканічного пилу над Польщею у день похорону Леха Качинського, дві катастрофічні повені, які найбільше вразили південно-східну Польщу, тобто бастіон польських правих, – ці та інші події наклали відбиток драматизму на вибори-2010.
Символічне й те, що 18 червня, останній день виборчої кампанії, це день народження братів Качинських. У переддень цієї дати на могилі Леха та Марії Качинських у Кракові побував Броніслав Коморовський. Він каже, що відвідини могили президентської пари – це його обов’язок, адже незважаючи на різницю у політичних поглядах, потрібно вшановувати велич смерті, а також велич Республіки Польща, яку уособлює кожен її президент.
А в п’ятницю на могилу брата-близнюка приїхав Ярослав Качинський. В інтерв’ю польському радіо він зізнався: «Я у Кракові тільки приватно. Сьогодні шістдесят перший День народження мого брата. На жаль, він не дожив до цієї дати. Тому я приїхав на його могилу. Це важкий для мене день. Дуже важкий».
Результати більшості опитувань громадської думки дають підстави до припущення, що 20 червня вибори президента не завершаться. За даними більшості опитувань, у неділю 20 червня за Броніслава Коморовського проголосує понад 40 відсотків виборців, а за Ярослава Качинського понад 30. А для перемоги потрібно набрати понад 50 відсотків. Тож, найімовірніше варто сподіватися другого туру, який у разі його проведення, мав би відбутися 4 липня.
Проте оглядачі й політики твердять, що можуть бути несподіванки. Ґжеґож Напєральський, кандидат на пост президента від польських лівих став однією з несподіванок цьогорічної кампанії. У рейтингах цей молодий політик посів третю позицію. Свій успіх він пояснює тим, що проводив позитивну виборчу кампанію, не встряваючи у політичні чвари. Напєральський порівняв польські вибори зі світовим чемпіонатом із футболу. Мовляв, там уже сталося багато несподіванок, а їх може бути ще більше. Такого ж, каже, можна сподіватись і від польських виборів.
Вже на старті виборчих перегонів їх головні учасники наголосили на особливо мирному характері своїх кампаній. Броніслав Коморовський гаслом обрав твердження «Згода будує». На необхідності закінчення так званої польсько-польської війни, тобто внутрішніх політичних чвар, неодноразово наголошував і Ярослав Качинський.
Фінал кампанії в... суді
Проте, як показав перебіг кампанії, декларації залишилися деклараціями. Понад місяць чи не головною темою дискусій політиків було питання про те, хто ж усе таки винен у смоленській катастрофі? Із середовищ прихильників двох лідерів виборчих перегонів, Коморовського та Качинського, лунали дошкульні натяки на адресу оточення головного конкурента. Прихильники Коморовського дошукувалися причин трагедії у тиску, який начебто чинили віп-пасажири президентського літака на пілотів. Натомість оточення Ярослава Качинського наголошувало на тому, що загибель Леха Качинського – наслідок брутального політичного життя країни. Навіть за кілька годин до оголошенням виборчої тиші, Ярослав Качинський твердив на віче в Ольштині, що загибель його брата – результат польської політики. «Погана політика, політика цькування конкурентів, відмова їм у праві на людську гідність, принижування, все це закінчується погано, трагічно», – сказав він.
Логічно, що така кампанія завершується в атмосфері скандалу. В останній її день поляки стежили за судовою тяганиною між лідерами перегонів до президентського палацу – Коморовським і Качинським.
Броніслав Коморовський звинуватив Ярослава Качинського у брехні. Мовляв, Качинський публічно приписує йому плани приватизації польської державної служби охорони здоров’я. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь Коморовського. Судді дійшли висновку, що Броніслав Коморовський, висловлюється не за приватизацію, а за комуналізацію медичних установ, тобто передачу їх органам місцевого самоврядування. Таким чином, ствердили судді, висловлювання Качинського не відповідають дійсності. Відповідно до цієї ухвали, Качинський мусив вибачитися перед своїм головним конкурентом у телеефірі провідних телеканалів країни та подати спростування до найбільшого прес-агентства. Тож, якби не рішення апеляційного суду, що відправив справу на повторний розгляд, Качинський вибачався б перед Коморовським у... день виборів.
Символи та несподіванки
Цьогорічну польську виборчу кампанію можна вважати винятковою ще й тому, що вона нагадує клубок символів. Хмара вулканічного пилу над Польщею у день похорону Леха Качинського, дві катастрофічні повені, які найбільше вразили південно-східну Польщу, тобто бастіон польських правих, – ці та інші події наклали відбиток драматизму на вибори-2010.
Символічне й те, що 18 червня, останній день виборчої кампанії, це день народження братів Качинських. У переддень цієї дати на могилі Леха та Марії Качинських у Кракові побував Броніслав Коморовський. Він каже, що відвідини могили президентської пари – це його обов’язок, адже незважаючи на різницю у політичних поглядах, потрібно вшановувати велич смерті, а також велич Республіки Польща, яку уособлює кожен її президент.
А в п’ятницю на могилу брата-близнюка приїхав Ярослав Качинський. В інтерв’ю польському радіо він зізнався: «Я у Кракові тільки приватно. Сьогодні шістдесят перший День народження мого брата. На жаль, він не дожив до цієї дати. Тому я приїхав на його могилу. Це важкий для мене день. Дуже важкий».
Результати більшості опитувань громадської думки дають підстави до припущення, що 20 червня вибори президента не завершаться. За даними більшості опитувань, у неділю 20 червня за Броніслава Коморовського проголосує понад 40 відсотків виборців, а за Ярослава Качинського понад 30. А для перемоги потрібно набрати понад 50 відсотків. Тож, найімовірніше варто сподіватися другого туру, який у разі його проведення, мав би відбутися 4 липня.
Проте оглядачі й політики твердять, що можуть бути несподіванки. Ґжеґож Напєральський, кандидат на пост президента від польських лівих став однією з несподіванок цьогорічної кампанії. У рейтингах цей молодий політик посів третю позицію. Свій успіх він пояснює тим, що проводив позитивну виборчу кампанію, не встряваючи у політичні чвари. Напєральський порівняв польські вибори зі світовим чемпіонатом із футболу. Мовляв, там уже сталося багато несподіванок, а їх може бути ще більше. Такого ж, каже, можна сподіватись і від польських виборів.