У Німеччині скоротили термін обов’язкової військової служби і хочуть тимчасово зупинити набір призовників до армії. Міністр оборони Карл Теодор цу Ґуттенберґ переконаний, що таким чином вдасться заощадити чималі кошти. Фінансово-економічна криза прискорила структурну реформу Бундесверу, дебати про яку точилися не один рік.
Починаючи від 1 липня, призовники в Німеччині мають відслужити в армії лише півроку замість нинішніх 9 місяців. Відповідний закон ухвалив цього тижня Бундестаг. За нього проголосували депутати від консервативних партій та ліберали.
Опозиція виступила проти. Її представники вважають, що ухвалення такого нововведення є поспішним і зайвим кроком. Адже з огляду на дебати про скасування загальної військової повинності взагалі, ця реформа вже завтра може стати непотрібною.
Реформувати загальний військовий обов’язок партнери по коаліції домовилися ще восени минулого року. Оскільки Німеччині доводиться заощаджувати державні кошти, уряд країни нещодавно вирішив скоротити чисельність армії на 40 тисяч солдатів. Після цього міністр оборони країни Карл-Теодор цу Ґуттенберґ зауважив, що такий розвиток не залишиться без наслідків і для загального військового обов’язку.
«Наслідком може бути те, що, враховуючи кадрову ситуацію, ми не зможемо зберегти загальний військовий обов’язок у тій формі, в якій ми його маємо сьогодні. Але ми мусимо ще провести широкі дебати з цього питання і результат, який ми матимемо, передбачити не можна», – заявив міністр, виступаючи в Бундестазі. Поки що ж цу Ґуттенберґ запропонував тимчасово зупинити набір в армію.
Структурна реформа армії – реакція на нові завдання
Ліберали, які входять до складу правлячої коаліції, й раніше виступали за скасування загального військового обов’язку. Вони привітали такий розвиток.
Генеральний секретар Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер, зокрема, заявив: «Добровільна армія більше пасує до тих завдань, які зараз доводиться виконувати Бундесверови. Тепер і в християнських демократів є зрушення в цьому питанні через необхідність економити. Це ми тільки вітаємо».
Менше захоплення такий розвиток викликав у Союзі військовослужбовців. Голова цієї організації Ульріх Кірш вважає помилковим рішення про скорочення військового обов’язку до 6 місяців. Що ж стосується ідеї тимчасово зупинити набір на службу в армію, то це, на думку Кірша, перший крок у напрямку повного скасування загального військового обов’язку.
Військові застерігають перед можливими негативними наслідками для обороноздатності країни. Міністр оборони має намір восени представити детальний план структурної реформи Бундесверу.
Опозиція виступила проти. Її представники вважають, що ухвалення такого нововведення є поспішним і зайвим кроком. Адже з огляду на дебати про скасування загальної військової повинності взагалі, ця реформа вже завтра може стати непотрібною.
Реформувати загальний військовий обов’язок партнери по коаліції домовилися ще восени минулого року. Оскільки Німеччині доводиться заощаджувати державні кошти, уряд країни нещодавно вирішив скоротити чисельність армії на 40 тисяч солдатів. Після цього міністр оборони країни Карл-Теодор цу Ґуттенберґ зауважив, що такий розвиток не залишиться без наслідків і для загального військового обов’язку.
«Наслідком може бути те, що, враховуючи кадрову ситуацію, ми не зможемо зберегти загальний військовий обов’язок у тій формі, в якій ми його маємо сьогодні. Але ми мусимо ще провести широкі дебати з цього питання і результат, який ми матимемо, передбачити не можна», – заявив міністр, виступаючи в Бундестазі. Поки що ж цу Ґуттенберґ запропонував тимчасово зупинити набір в армію.
Структурна реформа армії – реакція на нові завдання
Ліберали, які входять до складу правлячої коаліції, й раніше виступали за скасування загального військового обов’язку. Вони привітали такий розвиток.
Генеральний секретар Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер, зокрема, заявив: «Добровільна армія більше пасує до тих завдань, які зараз доводиться виконувати Бундесверови. Тепер і в християнських демократів є зрушення в цьому питанні через необхідність економити. Це ми тільки вітаємо».
Менше захоплення такий розвиток викликав у Союзі військовослужбовців. Голова цієї організації Ульріх Кірш вважає помилковим рішення про скорочення військового обов’язку до 6 місяців. Що ж стосується ідеї тимчасово зупинити набір на службу в армію, то це, на думку Кірша, перший крок у напрямку повного скасування загального військового обов’язку.
Військові застерігають перед можливими негативними наслідками для обороноздатності країни. Міністр оборони має намір восени представити детальний план структурної реформи Бундесверу.