Медвитверезники варто повернути. Таку ідею підтримує міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов, повідомила агенція УНІАН. На думку міністра, в часи колишнього Радянського Союзу витверезники були неабияким чинником дисципліни. Таких закладів немає в Україні вже десять років - їх закрили постановою уряду через невідповідність нормам прав людини.
Критики повернення витверезників зазначають, що утримання в них обмежує права та свободи людей. Натомість у міліції кажуть, що перебування сильно п’яної людини на вулиці несе загрозу її здоров`ю. Одним із приводів для таких заяв є смерть студента Ігоря Індила в одному з райуправлінь київської міліції. Мовляв, якби хлопець опинився у витверезнику, смерті можна було б уникнути. У такому закладі затриманого поклали б відпочити і потім відпустили б додому.
Ініціатива під питанням
Поки що повернення витверезників є лише пропозицією. Щоб це стало реальністю, треба ухвалювати закон. І в ньому вказати джерела фінансування, а також прописати умови утримання в таких закладах. Якщо справді постане питання відновлення витверезників, вони мають підпорядковуватися Міністерству охорони здоров’я, а не міліції, як це було раніше, зауважує радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній. «Людині, яка забагато випила, потрібна медична допомога. Доцільніше, щоб витверезники належали Міністерству охорони здоров’я. Я не думаю, що людину, яка нічого не порушувала, міліція має доставляти в свої заклади», - зауважує Стогній.
Нісенітницею є сама ідея міліції повернути витверезники і тим більше передати їх Міністерству охорони здоров’я. Так вважає головний нарколог України Анатолій Вієвський. За його словами, ніде в світі немає таких закладів, як витверезники, і це не прерогатива медиків - опікуватися захмелілими порушниками громадського спокою. «Що таке так званий медичний витверезник? Насправді, він ніякий не медичний. Це просто сублімат тюрми, якась радянська ідея. Горілка в нас продається легально? А в інших країнах? Також. Якщо продають, то знають, що її будуть вживати. А медвитверезник не має жодного відношення до слова «зловживати». Він має відношення до слова сп’яніння. Сп’яніння є легальним станом? Легальним».
Колишній заступник міністра внутрішніх справ, нині народний депутат Геннадій Москаль також вважає витверезники пережитком радянських часів. І потрапити туди було не порятунком, а великим ризиком, стверджує він. «У витверезниках помирало або, будемо казати, знаходили мертвими біля 90 % всіх осіб, які помирали у приміщення органів внутрішніх справ. Коли це набуло масового характеру, то покійний колишній міністр внутрішніх справ Кравченко прийняв рішення закрити ці медвитверезники, адже займатися ними це не функція міліції. Що тоді було в цих міліцейських витверезниках? Там був один фельдшер, який нічого, крім апарату, що міряє тиск не мав і не бачив, що людина, можливо, в передінфарктному стані, в передінсультному стані», - сказав депутат.
На тверезу голову
У витверезнику люди повністю незахищені, стверджують правозахисники. Коли людина потрапляє до такого закладу, вона – беззахисна. За бажанням із нею можна робити що завгодно - ніяких адвокатів у витверезнику немає. Крім того, стан цієї людини не дозволяє їй ознайомитися, наприклад, із протоколом. З іншого боку, лікування у витверезнику є примусовим за своєю суттю, зазначає правозахисник Володимир Чемерис. «Тут, на мою думку, є два питання. Перше – затримання людини, друге – де ця людина має знаходитися. Важливо, що медичну допомогу можна надавати лише за згоди людини. Тільки суд може призначити примусове лікування», - говорить правозахисник.
Навіть медику буває складно допомогти людині у стані сильного сп’яніння, зауважує нарколог Андрій Карачевський. «На жаль, у нас і медики не завжди розуміють природу різноманітних станів підчас сп’яніння, не завжди надають адекватну допомогу. А якщо це буде в умовах витверезника, то хто ж буде це забезпечувати? Я, знаходячись у США, бачив витверезник, який існує там. Він знаходиться не в стінах поліції, це приватна структура. Але поліцейські можуть привезти туди людину, яка порушувала громадський порядок. До того ж, поряд є центр детоксикації, на випадок, якщо людині погано», - розказав фахівець. І наголосив, що єдиний можливий варіант – це комплексна допомога людині, яка опинилася в такому стані.
Тим часом послуги нарколога для допомоги людині, яка отруїлася алкоголем, коштують щонайменше 600-700 гривень. У стільки обходиться лікування крапельницею і препаратами для протверезіння.
Ініціатива під питанням
Поки що повернення витверезників є лише пропозицією. Щоб це стало реальністю, треба ухвалювати закон. І в ньому вказати джерела фінансування, а також прописати умови утримання в таких закладах. Якщо справді постане питання відновлення витверезників, вони мають підпорядковуватися Міністерству охорони здоров’я, а не міліції, як це було раніше, зауважує радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній. «Людині, яка забагато випила, потрібна медична допомога. Доцільніше, щоб витверезники належали Міністерству охорони здоров’я. Я не думаю, що людину, яка нічого не порушувала, міліція має доставляти в свої заклади», - зауважує Стогній.
Нісенітницею є сама ідея міліції повернути витверезники і тим більше передати їх Міністерству охорони здоров’я. Так вважає головний нарколог України Анатолій Вієвський. За його словами, ніде в світі немає таких закладів, як витверезники, і це не прерогатива медиків - опікуватися захмелілими порушниками громадського спокою. «Що таке так званий медичний витверезник? Насправді, він ніякий не медичний. Це просто сублімат тюрми, якась радянська ідея. Горілка в нас продається легально? А в інших країнах? Також. Якщо продають, то знають, що її будуть вживати. А медвитверезник не має жодного відношення до слова «зловживати». Він має відношення до слова сп’яніння. Сп’яніння є легальним станом? Легальним».
Колишній заступник міністра внутрішніх справ, нині народний депутат Геннадій Москаль також вважає витверезники пережитком радянських часів. І потрапити туди було не порятунком, а великим ризиком, стверджує він. «У витверезниках помирало або, будемо казати, знаходили мертвими біля 90 % всіх осіб, які помирали у приміщення органів внутрішніх справ. Коли це набуло масового характеру, то покійний колишній міністр внутрішніх справ Кравченко прийняв рішення закрити ці медвитверезники, адже займатися ними це не функція міліції. Що тоді було в цих міліцейських витверезниках? Там був один фельдшер, який нічого, крім апарату, що міряє тиск не мав і не бачив, що людина, можливо, в передінфарктному стані, в передінсультному стані», - сказав депутат.
На тверезу голову
У витверезнику люди повністю незахищені, стверджують правозахисники. Коли людина потрапляє до такого закладу, вона – беззахисна. За бажанням із нею можна робити що завгодно - ніяких адвокатів у витверезнику немає. Крім того, стан цієї людини не дозволяє їй ознайомитися, наприклад, із протоколом. З іншого боку, лікування у витверезнику є примусовим за своєю суттю, зазначає правозахисник Володимир Чемерис. «Тут, на мою думку, є два питання. Перше – затримання людини, друге – де ця людина має знаходитися. Важливо, що медичну допомогу можна надавати лише за згоди людини. Тільки суд може призначити примусове лікування», - говорить правозахисник.
Навіть медику буває складно допомогти людині у стані сильного сп’яніння, зауважує нарколог Андрій Карачевський. «На жаль, у нас і медики не завжди розуміють природу різноманітних станів підчас сп’яніння, не завжди надають адекватну допомогу. А якщо це буде в умовах витверезника, то хто ж буде це забезпечувати? Я, знаходячись у США, бачив витверезник, який існує там. Він знаходиться не в стінах поліції, це приватна структура. Але поліцейські можуть привезти туди людину, яка порушувала громадський порядок. До того ж, поряд є центр детоксикації, на випадок, якщо людині погано», - розказав фахівець. І наголосив, що єдиний можливий варіант – це комплексна допомога людині, яка опинилася в такому стані.
Тим часом послуги нарколога для допомоги людині, яка отруїлася алкоголем, коштують щонайменше 600-700 гривень. У стільки обходиться лікування крапельницею і препаратами для протверезіння.