Прага – Міжнародна гуманітарна допомога почала надходити до біженців із півдня Киргизстану. До прикордонного узбецького міста Андижан було доставлено першу гуманітарну допомогу Червоного Хреста. Кількість загиблих в етнічному конфлікті сягнула 190 осіб, кількість поранених – близько двох тисяч, а кількість етнічних узбеків, які стали біженцями чи переміщеними особами, оцінюють вже у 400 тисяч.
Перший літак із гуманітарною допомогою для біженців із Киргизстану приземлився в узбецькому місті Андижан. Червоний Хрест заявляє, що наступний вантажний літак, що має доставити намети та медичне устаткування, має прибути у п’ятницю.
За даними комітету у справах біженців ООН, зараз в Узбекистані перебуває близько 100 тисяч біженців із Киргизстану. Ще близько 300 тисяч, за даними організації, стали переміщеними особами в межах самого Киргизстану внаслідок насильств, що спалахнули у прикордонних містах Ош та Джалал-Абад минулого тижня.
Президент Узбекистану Іслам Карімов закликав генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна якнайшвидше прислати допомогу для узбеків, що залишилися в Киргизстані. Таку допомогу від Червоного Хреста ці люди вже почали отримувати.
Ош нагадує місце, яким прокотилася війна
Кореспондент Радіо Свобода в регіоні Брюс Паньєр повідомляє, що незважаючи на те, що Киргизька влада заявляє, що взяла під контроль місця заворушень, конвой гуманітарної допомоги, що повертався до летовища міста Ош, обстріляли снайпери. А місто Ош нагадує місце, яким прокотилася війна.
«Особливо місця, де жили узбеки, повністю вигоріли. Ринки, які ми проходили, маленькі крамнички, погромлені, будинки випалені. На дорогах валяються спалені шини та інше сміття, так що дуже важко проїхати», – зауважує Брюс Паньєр.
Місто Ош, яке часто називали столицею південного Киргизстану, мало 220 тисяч населення і саме воно стало ареною етнічних зіткнень, що були найгіршими в регіоні за останні 20 років. Останні зіткнення між етнічними узбеками, котрі живуть в Киргизстані, та місцевими киргизами відбулося на початку дев’яностих років – тоді йшлося про сотні вбитих.
Тимчасова влада Киргизстану лише частково контролює південні райони країни, які є політичною базою для скинутого президента Курманбека Бакієва. Тимчасова влада звинувачує прихильників опального президента у тому, що вони розпалюють різанину на півдні. Бакієв неодноразово відкидав ці звинувачення.
За даними комітету у справах біженців ООН, зараз в Узбекистані перебуває близько 100 тисяч біженців із Киргизстану. Ще близько 300 тисяч, за даними організації, стали переміщеними особами в межах самого Киргизстану внаслідок насильств, що спалахнули у прикордонних містах Ош та Джалал-Абад минулого тижня.
Президент Узбекистану Іслам Карімов закликав генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна якнайшвидше прислати допомогу для узбеків, що залишилися в Киргизстані. Таку допомогу від Червоного Хреста ці люди вже почали отримувати.
Ош нагадує місце, яким прокотилася війна
Кореспондент Радіо Свобода в регіоні Брюс Паньєр повідомляє, що незважаючи на те, що Киргизька влада заявляє, що взяла під контроль місця заворушень, конвой гуманітарної допомоги, що повертався до летовища міста Ош, обстріляли снайпери. А місто Ош нагадує місце, яким прокотилася війна.
«Особливо місця, де жили узбеки, повністю вигоріли. Ринки, які ми проходили, маленькі крамнички, погромлені, будинки випалені. На дорогах валяються спалені шини та інше сміття, так що дуже важко проїхати», – зауважує Брюс Паньєр.
Місто Ош, яке часто називали столицею південного Киргизстану, мало 220 тисяч населення і саме воно стало ареною етнічних зіткнень, що були найгіршими в регіоні за останні 20 років. Останні зіткнення між етнічними узбеками, котрі живуть в Киргизстані, та місцевими киргизами відбулося на початку дев’яностих років – тоді йшлося про сотні вбитих.
Тимчасова влада Киргизстану лише частково контролює південні райони країни, які є політичною базою для скинутого президента Курманбека Бакієва. Тимчасова влада звинувачує прихильників опального президента у тому, що вони розпалюють різанину на півдні. Бакієв неодноразово відкидав ці звинувачення.
