Київ – Виробництво аграрної продукції в Україні до кінця нинішнього десятиліття зросте майже на третину порівняно з 2007 – 2009 роками. Такий прогноз міститься в спільному дослідженні Організації економічної співпраці та розвитку і Продовольчої організації ООН. Ці ж експерти стверджують, що така оцінка стане реальністю лише в тому разі, коли урядова підтримка буде адекватною.
Зараз добробут українських селян від продуктивності їхньої праці залежить недостатньо. Дрібні виробники аграрної продукції майже не мають доступу до кінцевого споживача, вершки на продовольчому ринку знімають компанії-посередники, стверджує керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«Класична проблема, коли велика кількість фермерів (якщо брати Україну для прикладу – понад 40 тисяч фермерів), і лише з десяток великих торговельних мереж працює. Ясно, що важко кожному конкретному фермеру отримувати більш-менш достойні прибутки при взаємодії з такими потужними торговими організаціями. Тому оптові ринки – це як віддушина, альтернативний шлях», – наголошує Володимир Лапа.
Європа грошима не допоможе
Для залучення ресурсів у розвиток гуртових ринків сільськогосподарської продукції Міністерство аграрної політики України спільно з фахівцями Євросоюзу провело інвестиційний форум. Та на пряме надходження коштів з-за кордону сподіватися не варто, європейці готові надати насамперед консультативну допомогу.
«Єврокомісія має на меті підтримати реформи, консультувати в питанні модернізації, та ми не маємо фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури», – сказала керівник Управління програм допомоги ЄС в Україні Лаура Ґараняні.
Уряд інвестує і сподівається на довіру
Поки що про інвестиційні плани в цій галузі оголосив лише уряд. Про перший транш розповів директор Департаменту розвитку аграрних ринків Міністерства аграрної політики України Анатолій Розгон. «Двісті мільйонів гривень – це перший крок, який дасть змогу вже конкретно бачити результат у цьому році, – каже він. – Ці кошти будуть використані на підготовчу роботу з проектування цих ринків та інфраструктурні витрати».
Зараз ідеться про 7-9 ринків, хоча в перспективі такі торговельні майданчики мають функціонувати в кожній області. Піонером у цій справі заступник міністра аграрної політики України Євген Лавров назвав Львів.
«Львівський ринок «Шувар», який уже працює і показав, як треба робити... Ми на його базі ще зробимо навчання. Перша ластівка у нас уже є, друга буде в Одесі», – зауважив Євген Лавров.
Чиновники сподіваються, що надалі не лише держава інвестуватиме в розвиток гуртових ринків аграрної продукції. Та самі ж вони визнають: повернути до реального сектора гроші з-під матраців і з офшорних рахунків усе ще заважає брак довіри.
«Класична проблема, коли велика кількість фермерів (якщо брати Україну для прикладу – понад 40 тисяч фермерів), і лише з десяток великих торговельних мереж працює. Ясно, що важко кожному конкретному фермеру отримувати більш-менш достойні прибутки при взаємодії з такими потужними торговими організаціями. Тому оптові ринки – це як віддушина, альтернативний шлях», – наголошує Володимир Лапа.
Європа грошима не допоможе
Для залучення ресурсів у розвиток гуртових ринків сільськогосподарської продукції Міністерство аграрної політики України спільно з фахівцями Євросоюзу провело інвестиційний форум. Та на пряме надходження коштів з-за кордону сподіватися не варто, європейці готові надати насамперед консультативну допомогу.
«Єврокомісія має на меті підтримати реформи, консультувати в питанні модернізації, та ми не маємо фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури», – сказала керівник Управління програм допомоги ЄС в Україні Лаура Ґараняні.
Уряд інвестує і сподівається на довіру
Поки що про інвестиційні плани в цій галузі оголосив лише уряд. Про перший транш розповів директор Департаменту розвитку аграрних ринків Міністерства аграрної політики України Анатолій Розгон. «Двісті мільйонів гривень – це перший крок, який дасть змогу вже конкретно бачити результат у цьому році, – каже він. – Ці кошти будуть використані на підготовчу роботу з проектування цих ринків та інфраструктурні витрати».
Зараз ідеться про 7-9 ринків, хоча в перспективі такі торговельні майданчики мають функціонувати в кожній області. Піонером у цій справі заступник міністра аграрної політики України Євген Лавров назвав Львів.
«Львівський ринок «Шувар», який уже працює і показав, як треба робити... Ми на його базі ще зробимо навчання. Перша ластівка у нас уже є, друга буде в Одесі», – зауважив Євген Лавров.
Чиновники сподіваються, що надалі не лише держава інвестуватиме в розвиток гуртових ринків аграрної продукції. Та самі ж вони визнають: повернути до реального сектора гроші з-під матраців і з офшорних рахунків усе ще заважає брак довіри.