Німеччина – Цими днями Німеччиною знову прокотилися студентські протести. Щоправда, акції не були такими бурхливими, як торік. Однак молодь нагадала владі, що лише обіцянками не задовольниться.
Виходити на вулиці німецьких міст студентів змушують занадто повільні, на їхню думку, темпи внесення змін до Болонського процесу, мета якого полягає в уніфікації освітнього простору в Європі. Реалізація принципів такої реформи призвела в Німеччині до перевантаження навчальних планів і збільшення екзаменаційного тиску на студентів.
«Якщо тобі не дуже пощастить, то одного тижня ти можеш мати 5-6 письмових іспитів. Це досить суворо», – ділиться своїм досвідом 26-річна Саманта Зіґерт. У Берлінському університеті імені Гумбольдта вона вивчає англістику й історію. За словами дівчини, щоб укластится у відведені для отримання кваліфікації бакалавра шість семестрів, необхідно повністю відмовитися від приватного життя. Так, як Саманті, ведеться багатьом студентам у Німеччині.
Мобільності як не було, так і немає
Не доводиться говорити й про підвищення мобільності: просто не вистачає часу. Адже крім величезної кількості матеріалу, який тепер необхідно освоїти за значно коротші терміни, в низці федеральних земель вища освіта стала платною – в середньому 600 євро за семестр. Таким чином багатьом у вільний час доводиться додатково працювати, аби профінансувати своє навчання. Чимало професорів також критикують те, як досі втілюється в життя Болонський процес.
Приємна новина – уряд Німеччини не має наміру скорочувати витрати на освіту. Фактично це єдина сфера, на яку не поширюються оголошені днями заходи заощадження державних коштів. Зараз у Німеччині на освіту витрачається понад вісім відсотків державного бюджету. Кабінет міністрів у Берліні сподівається збільшити цю статтю видатків до 10 відсотків.
Погана новина – досягнути такої мети стає дедалі важче. Це визнає й канцлер Анґела Меркель.
«Наше бажання лишається. Але слід зауважити, що через фінансово-економічну кризу досягнути визначеної мети не стало легше», – сказала Меркель.
Суперечка між Берліном і землями
Крім того, федеральному уряду досі так і не вдалося домовитися з федеральними землями про те, яким чином освітня сфера має отримати додаткові фінансові вливання. Освіта в Німеччині є прерогативою федеральних земель, а земельні уряди відхиляють спеціальні загальнонаціональні програми, які їм пропонує Берлін.
Поки політики сперечаються навколо питання про фінансування освіти, тиск вулиці зростає й студенти готуються до наступної демонстрації.
«Якщо тобі не дуже пощастить, то одного тижня ти можеш мати 5-6 письмових іспитів. Це досить суворо», – ділиться своїм досвідом 26-річна Саманта Зіґерт. У Берлінському університеті імені Гумбольдта вона вивчає англістику й історію. За словами дівчини, щоб укластится у відведені для отримання кваліфікації бакалавра шість семестрів, необхідно повністю відмовитися від приватного життя. Так, як Саманті, ведеться багатьом студентам у Німеччині.
Мобільності як не було, так і немає
Не доводиться говорити й про підвищення мобільності: просто не вистачає часу. Адже крім величезної кількості матеріалу, який тепер необхідно освоїти за значно коротші терміни, в низці федеральних земель вища освіта стала платною – в середньому 600 євро за семестр. Таким чином багатьом у вільний час доводиться додатково працювати, аби профінансувати своє навчання. Чимало професорів також критикують те, як досі втілюється в життя Болонський процес.
Приємна новина – уряд Німеччини не має наміру скорочувати витрати на освіту. Фактично це єдина сфера, на яку не поширюються оголошені днями заходи заощадження державних коштів. Зараз у Німеччині на освіту витрачається понад вісім відсотків державного бюджету. Кабінет міністрів у Берліні сподівається збільшити цю статтю видатків до 10 відсотків.
Погана новина – досягнути такої мети стає дедалі важче. Це визнає й канцлер Анґела Меркель.
«Наше бажання лишається. Але слід зауважити, що через фінансово-економічну кризу досягнути визначеної мети не стало легше», – сказала Меркель.
Суперечка між Берліном і землями
Крім того, федеральному уряду досі так і не вдалося домовитися з федеральними землями про те, яким чином освітня сфера має отримати додаткові фінансові вливання. Освіта в Німеччині є прерогативою федеральних земель, а земельні уряди відхиляють спеціальні загальнонаціональні програми, які їм пропонує Берлін.
Поки політики сперечаються навколо питання про фінансування освіти, тиск вулиці зростає й студенти готуються до наступної демонстрації.