Белград – Міжнародний трибунал у Гаазі засудив двох колишніх офіцерів армії боснійських сербів на довічного ув’язнення за співучасть у масовому вбивстві мусульман у Сребрениці в 1995 році. Ще п’ятьох офіцерів, яких визнали винними у воєнних злочинах у роки війни на території колишньої Югославії, засудили до різних термінів ув’язнення – від 5 до 35 років.
Підполковник Вуядин Попович керував справами безпеки на рівні корпусу, який захопив Сребреницю, а полковник Любишa Беарa займав таку саму посаду в Генштабі збройних сил боснійських сербів. Цю посаду в жаргоні досі називають «політком», тобто політичний комісар. Суд, за словами судді Кармела Аджіюса, встановив, що після захоплення Сребрениці сили боснійських сербів «систематично вбили понад сім тисяч мусульман із чіткою метою – скоїти геноцид, а саме – ліквідувати полонених босняків як етнічну групу».
Звертаючись до Беари, суддя сказав: «Судове віче вважає, що Беара фактично став керівним чинником злочину».
А пояснюючи, в чому винний Попович, суддя сказав: «Судове віче встановило що ви, Вуядин Попович, винні згідно зі статтею 71 Статуту, а щодо наступних пунктів: пункт перший – геноцид; пункт третій –винищування як злочин проти людяності; пункт п’ятий – порушення воєнних законів та звичаїв. Судове віче вважає, що єдиним відповідним вироком є довічне ув’язнення, до якого вас засуджено».
Ще п’ятьох інших осіб засудили за злочини проти людяності.
Директиву надав Караджич, а реалізував генерал Младич
Злочин у Сребрениці був скоєний в липні 1995 року. Процес закінчився щойно тепер, тому що більшість обвинувачених упродовж років переховувалися в Сербії та в Боснії і Герцеговині. Процес розпочався 2006 року, коли вони опинилися за ґратами. Деякі з них здалися добровільно, інших заарештували. Йшлося про досі найскладніший процес у Гаазькому трибуналі.
Перед судом постало 315 свідків, у тому числі представники прокуратури й армії. Окрім цього, судді опрацювали велику кількість документів. Вони дійшли висновку, що директиву для проведення геноциду надав Радован Караджич, колишній керівник самопроголошеної республіки боснійських сербів, а реалізував її генерал Ратко Младич, командувач сербської армії в Боснії і Герцеговині. Караджича заарештували два роки тому, Младич досі перебуває в розшуку.
Наразі найсуворіший вирок за злочини в колишній Югославії
Оглядачі в регіоні передбачають, що цей вирок впливатиме на процес Радована Караджича, а згодом Младича, в разі якщо й він опиниться на лаві підсудних, оскільки правила Гаазького трибуналу базуються на принципах англо-саксонського права. Згідно з ними, в разі, коли один раз юридично встановили, що в конкретному випадку був скоєний геноцид, то в інших процесах не треба знову доводити цей факт.
Раніше закінчився лише один процес щодо Сребрениці. Генерала Радослава Крстича засудили до 35 років ув’язнення за те, що він «допомагав у скоєнні геноциду». Тепер маємо прямий висновок: що Попович та Беара керували ліквідацією полонених із чіткою метою –скоєння геноциду. Й тому винесений найсуворіший вирок.
Парламент Сербії в березні цього року ухвалив декларацію, якою держава вибачається за злочин в Сребрениці. Отож, позиція офіційного Белграда зрозуміла. Націоналістична опозиція і в цьому випадку називає Гаазький трибунал політичним знаряддям у руках ворогів сербського народу. А юристи зазначають, що засуджені мають право оскаржити вирок, та що він набере сили після того, коли його перегляне апеляційне віче Трибуналу.
Звертаючись до Беари, суддя сказав: «Судове віче вважає, що Беара фактично став керівним чинником злочину».
А пояснюючи, в чому винний Попович, суддя сказав: «Судове віче встановило що ви, Вуядин Попович, винні згідно зі статтею 71 Статуту, а щодо наступних пунктів: пункт перший – геноцид; пункт третій –винищування як злочин проти людяності; пункт п’ятий – порушення воєнних законів та звичаїв. Судове віче вважає, що єдиним відповідним вироком є довічне ув’язнення, до якого вас засуджено».
Ще п’ятьох інших осіб засудили за злочини проти людяності.
Директиву надав Караджич, а реалізував генерал Младич
Злочин у Сребрениці був скоєний в липні 1995 року. Процес закінчився щойно тепер, тому що більшість обвинувачених упродовж років переховувалися в Сербії та в Боснії і Герцеговині. Процес розпочався 2006 року, коли вони опинилися за ґратами. Деякі з них здалися добровільно, інших заарештували. Йшлося про досі найскладніший процес у Гаазькому трибуналі.
Перед судом постало 315 свідків, у тому числі представники прокуратури й армії. Окрім цього, судді опрацювали велику кількість документів. Вони дійшли висновку, що директиву для проведення геноциду надав Радован Караджич, колишній керівник самопроголошеної республіки боснійських сербів, а реалізував її генерал Ратко Младич, командувач сербської армії в Боснії і Герцеговині. Караджича заарештували два роки тому, Младич досі перебуває в розшуку.
Наразі найсуворіший вирок за злочини в колишній Югославії
Оглядачі в регіоні передбачають, що цей вирок впливатиме на процес Радована Караджича, а згодом Младича, в разі якщо й він опиниться на лаві підсудних, оскільки правила Гаазького трибуналу базуються на принципах англо-саксонського права. Згідно з ними, в разі, коли один раз юридично встановили, що в конкретному випадку був скоєний геноцид, то в інших процесах не треба знову доводити цей факт.
Раніше закінчився лише один процес щодо Сребрениці. Генерала Радослава Крстича засудили до 35 років ув’язнення за те, що він «допомагав у скоєнні геноциду». Тепер маємо прямий висновок: що Попович та Беара керували ліквідацією полонених із чіткою метою –скоєння геноциду. Й тому винесений найсуворіший вирок.
Парламент Сербії в березні цього року ухвалив декларацію, якою держава вибачається за злочин в Сребрениці. Отож, позиція офіційного Белграда зрозуміла. Націоналістична опозиція і в цьому випадку називає Гаазький трибунал політичним знаряддям у руках ворогів сербського народу. А юристи зазначають, що засуджені мають право оскаржити вирок, та що він набере сили після того, коли його перегляне апеляційне віче Трибуналу.