Анастасія Москвичова
Київ – Всеукраїнська молодіжна туристична асоціація, Центр кримінологічних досліджень, Комітет громадського контролю ЧЄ-12 та організація «Молодіжний європейський рух» ініціювали написання відкритого листа до президента Союзу європейських футбольних асоціацій Мішеля Платіні з проханням залучити громадськість до контролю за підготовкою до чемпіонату Євро-2012. Наразі збір підписів триває.
Україна для Союзу європейських футбольних асоціацій – як валіза без ручок: і нести важко, і викинути рука не піднімається, зауважує один із авторів листа, представник Комітету громадського контролю за проведенням чемпіонату Євро-2012 Микола Воробйов.
«На жаль, Євро-2012 не став таким всеукраїнським інфраструктурним проектом, – каже він. – Спочатку заявлялося про будівництво сотень кілометрів доріг, зараз все зводиться до програми-мінімум, аби це «Євро» провести, тобто уже не говориться про якусь перспективу, підняття туристичної галузі тощо».
Громадський контроль може здійснюватись тільки тоді, коли підготовка буде публічною, а джерела фінансування – відкритими, зазначає активіст.
За словами В’ячеслава Коновалова, виконавчого директора Центру кримінологічних досліджень, чиновники не поспішають надавати інформацію щодо реального стану підготовки до чемпіонату небайдужим громадянам, обмежуючись тільки обіцянками і загальними фразами.
«Наприклад, ось коли була презентація Національного агентства з підготовки до Євро-2012, прозвучала цифра, що в Києві розмістять 150 тисяч вболівальників на різноманітних базах, – розповідає пан Коновалов. – Ми вирішили уточнити це питання, і виявилось, що це – 100-кілометрова зона: пансіонати, якісь піонерські табори. Який європейський вболівальник поїде на такі умови – невідомо».
Як у Європі
Все, що відбувається у рамках таких масштабних проектів як Євро-2012 в Україні, в Європі поставлено на громадський контроль, говорить спортивний журналіст Ігор Мірошниченко.
«Я знаю, зокрема, що в тій же Австрії, зокрема Інсбруці, я маю на увазі Євро-2008, на реконструкцію стадіону було виділено куди менше коштів, ніж на реконструкцію наших стадіонів, – каже він. – Тим не менш, там також знайшли зловживання і були дуже серйозно покарані люди, які витратили кошти не за цільовим призначенням. Відповідно, ця інформація була доступною для громадськості, і тому її було легко проконтролювати».
Тому цілком можливо, що керівництво УЄФА схвально сприйме ініціативу українських громадських організацій щодо контролю над підготовкою до чемпіонату, зауважує Ігор Мірошниченко. Тоді будуть напрацьовані механізми контролю, яких поки що в Україні немає.
Україна для Союзу європейських футбольних асоціацій – як валіза без ручок: і нести важко, і викинути рука не піднімається, зауважує один із авторів листа, представник Комітету громадського контролю за проведенням чемпіонату Євро-2012 Микола Воробйов.
«На жаль, Євро-2012 не став таким всеукраїнським інфраструктурним проектом, – каже він. – Спочатку заявлялося про будівництво сотень кілометрів доріг, зараз все зводиться до програми-мінімум, аби це «Євро» провести, тобто уже не говориться про якусь перспективу, підняття туристичної галузі тощо».
Громадський контроль може здійснюватись тільки тоді, коли підготовка буде публічною, а джерела фінансування – відкритими, зазначає активіст.
За словами В’ячеслава Коновалова, виконавчого директора Центру кримінологічних досліджень, чиновники не поспішають надавати інформацію щодо реального стану підготовки до чемпіонату небайдужим громадянам, обмежуючись тільки обіцянками і загальними фразами.
«Наприклад, ось коли була презентація Національного агентства з підготовки до Євро-2012, прозвучала цифра, що в Києві розмістять 150 тисяч вболівальників на різноманітних базах, – розповідає пан Коновалов. – Ми вирішили уточнити це питання, і виявилось, що це – 100-кілометрова зона: пансіонати, якісь піонерські табори. Який європейський вболівальник поїде на такі умови – невідомо».
Як у Європі
Все, що відбувається у рамках таких масштабних проектів як Євро-2012 в Україні, в Європі поставлено на громадський контроль, говорить спортивний журналіст Ігор Мірошниченко.
«Я знаю, зокрема, що в тій же Австрії, зокрема Інсбруці, я маю на увазі Євро-2008, на реконструкцію стадіону було виділено куди менше коштів, ніж на реконструкцію наших стадіонів, – каже він. – Тим не менш, там також знайшли зловживання і були дуже серйозно покарані люди, які витратили кошти не за цільовим призначенням. Відповідно, ця інформація була доступною для громадськості, і тому її було легко проконтролювати».
Тому цілком можливо, що керівництво УЄФА схвально сприйме ініціативу українських громадських організацій щодо контролю над підготовкою до чемпіонату, зауважує Ігор Мірошниченко. Тоді будуть напрацьовані механізми контролю, яких поки що в Україні немає.