Понад сто мільярдів гривень заборгували українці за кредитами на купівлю житла. Про це повідомили в Українській національній іпотечній асоціації. За словами голови асоціації Ігоря Юшка, від початку цього року погашені лише 4% боргів з іпотеки. А Національний банк України визнає, що несвоєчасно виплачують кредити понад дві третини позичальників.
За даними Міністерства юстиції, пік кредитування в Україні припав на 2007 рік – за цей час уклали майже півмільйона кредитних угод, а вже за рік їхня кількість упала до 360 тисяч.
Виплачувати складно
Підприємець зі Львова Олег Мацієвський взяв кілька років тому кредит на авто. Спочатку платив сумлінно, а потім ударила криза. Оскільки він отримував доходи у гривнях, після різкого падіння національної валюти довелося платити удвічі більше. Як наслідок – почалися проблеми з виплатами за кредитом. Поки Олегу щастить – його банк іде на компроміс. «Буває, що йдуть затримки по виплаті. Деколи мені просто не вистачає коштів, щоб виплатити за місяць чи за два. Ніхто не висловлює ніяких претензій, просто питають, чи це тимчасові проблеми чи постійні, самі пропонують покращені умови, не нав’язуючи мені ніяких додаткових фінансових витрат», - розповідає підприємець.
Зараз українські банки стали ретельніше, ніж раніше, перевіряти своїх клієнтів і прискіпливіше ставитися до того, кому і скільки грошей вони позичають, зазначає Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ. «Коли економіка в рецесії, кредити беруть під якусь справу, а справа не розвивається, то як людина може надавати кошти, щоб віддавати кредит? Усі банки зараз добровільно домовляються з клієнтами, встановлюють гнучкий курс, за яким повертають кошти. Але тепер банки дають кредитні кошти тільки гарним клієнтам під дійсно гарні проекти, які будуть надавати кошти і для погашення кредиту, і для прибутку людини, яка цей проект розвиває».
Перш ніж надати клієнту кредит, банк ретельно перевіряє не лише його фінансовий стан і всю потрібну документацію. Не залишається поза увагою і сумлінність позичальника. Як правило, перевірку репутації клієнта здійснює служба безпеки тієї чи іншої фінансової установи. Служба безпеки має свої методи і ніколи їх не розкриває, навіть всередині банку про них невідомо. Якщо йде відмова у наданні кредиту з боку працівників служби безпеки, вони ніколи не пояснюють причину цієї відмови.
Ваша кредитна історія
Щоб банкам було легше перевіряти майбутніх клієнтів, на рівні НБУ намагаються створити загальну базу даних несумлінних позичальників. Про це розповідає Олена, співробітниця одного з київських банків. «Кожен банк має свої методи, як дізнатися інформацію про позичальників. А зараз навіть на рівні Національного банку з’явилася ініціатива збору інформації про недобросовісних позичальників. Таким чином базу планується створити вже і на державному рівні. Поки це лише проект, зараз іде збір інформації», - зазначила Олена.
Цей реєстр боржників, над яким працюють банкіри, буде накопичувати лише негативні дані про клієнтів. І потрапити у ці «чорні списки» можуть лише крупні позичальники – ті, які взяли кредити більше ніж на 10тисяч гривень.
Збором і зберіганням усієї інформації (і позитивної, і негативної), яка складає кредитну історію клієнта, займається кредитне бюро. Воно вивчає, наскільки сумлінно позичальник виконує свої фінансові зобов’язання перед банком. За словами голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історії Антоніни Паламарчук, злісним неплатником вважається людина, яка не виплачує кредит більше року. «Люди, які своєчасно сплачують кредити, мають подивитися свою кредитну історію. Якщо банк не передав інформацію щодо виплати кредиту, вони повинні звернутися до банку. Були такі випадки, коли люди зверталися до нас перевірити свою кредитну історію, і виявлялося, що банк не передав усю інформацію. Тож вони зверталися до банку, щоб він переслав нам останні дані. І репутація позичальника була виправлена». Кожен позичальник раз на рік може безкоштовно звернутися до кредитного бюро, щоб дізнатися записану там кредитну історію, зауважила Антоніна Паламарчук.
Чеські борги
Проблема невиплат кредитів банкам дошкуляє не лише Україні, а й іншим державам. Наприклад, у Чехії таких боргів накопичилося на суму 5 мільярдів доларів, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Празі Оксана Пеленська.
Життя в кредит – нині в Чехії норма. Після вступу Чеської Республіки до Європейського Союзу швидко зросла економіка країни, а з нею - купівельна спроможність її громадян, і банки видавали кредити дуже охоче.
Однак до цього в цілому спокійного життя в кредит увірвалась глобальна економічна криза, яка втягнула до боргової ями тисячі чехів. За статистикою станом на квітень цього року громадяни Чехії винні банкам за надані кредити в перерахунку понад 5 мільярдів доларів і часто свої борги сплачувати не можуть. Зате роботу дістали кредиторські фірми. Кредитори в рахунок боргу мають право забрати рухоме і нерухоме майно (наприклад, нещодавно на аукціон виставили фірму).
Психологія боржників
В Україні законодавча і судова влади стоять на захисті інтересів боржника, а не кредитора, вважає голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, у державі відсутній контроль за поверненням коштів, а борги по кредитах - це також, до певної міри, і світоглядна проблема. «Як у 1917 році більшовики забрали чуже, експропріацію провели, так і досі це продовжується як норма. Ми не повернулися до нормального емоційно-інтелектуально осмислення права кредитора. Проблема в свідомості, але ця проблема матеріалізована у відповідному законодавстві, а також на практиці», - стверджує Сугоняко.
За словами фахівців, у всьому світі є три групи позичальників. Перша група – це ті, хто по своїй натурі є платниками, вони не хочуть мати боргів, їх дуже турбує їх репутація, і вони завжди намагаються сплатити усе вчасно. Друга група - це люди, яких називають легковажними платниками, вони не слідкують за своїми боргами, невчасно їх сплачують і постійно мають фінансові проблеми та низку невиплачених кредитів. Остання ж категорія – це шахраї. Це позичальники, які заздалегідь знають, що повертати кредитні кошти банку не збираються. І таких ошуканців у кожній країні приблизно 5%.
Виплачувати складно
Підприємець зі Львова Олег Мацієвський взяв кілька років тому кредит на авто. Спочатку платив сумлінно, а потім ударила криза. Оскільки він отримував доходи у гривнях, після різкого падіння національної валюти довелося платити удвічі більше. Як наслідок – почалися проблеми з виплатами за кредитом. Поки Олегу щастить – його банк іде на компроміс. «Буває, що йдуть затримки по виплаті. Деколи мені просто не вистачає коштів, щоб виплатити за місяць чи за два. Ніхто не висловлює ніяких претензій, просто питають, чи це тимчасові проблеми чи постійні, самі пропонують покращені умови, не нав’язуючи мені ніяких додаткових фінансових витрат», - розповідає підприємець.
Зараз українські банки стали ретельніше, ніж раніше, перевіряти своїх клієнтів і прискіпливіше ставитися до того, кому і скільки грошей вони позичають, зазначає Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ. «Коли економіка в рецесії, кредити беруть під якусь справу, а справа не розвивається, то як людина може надавати кошти, щоб віддавати кредит? Усі банки зараз добровільно домовляються з клієнтами, встановлюють гнучкий курс, за яким повертають кошти. Але тепер банки дають кредитні кошти тільки гарним клієнтам під дійсно гарні проекти, які будуть надавати кошти і для погашення кредиту, і для прибутку людини, яка цей проект розвиває».
Перш ніж надати клієнту кредит, банк ретельно перевіряє не лише його фінансовий стан і всю потрібну документацію. Не залишається поза увагою і сумлінність позичальника. Як правило, перевірку репутації клієнта здійснює служба безпеки тієї чи іншої фінансової установи. Служба безпеки має свої методи і ніколи їх не розкриває, навіть всередині банку про них невідомо. Якщо йде відмова у наданні кредиту з боку працівників служби безпеки, вони ніколи не пояснюють причину цієї відмови.
Ваша кредитна історія
Щоб банкам було легше перевіряти майбутніх клієнтів, на рівні НБУ намагаються створити загальну базу даних несумлінних позичальників. Про це розповідає Олена, співробітниця одного з київських банків. «Кожен банк має свої методи, як дізнатися інформацію про позичальників. А зараз навіть на рівні Національного банку з’явилася ініціатива збору інформації про недобросовісних позичальників. Таким чином базу планується створити вже і на державному рівні. Поки це лише проект, зараз іде збір інформації», - зазначила Олена.
Цей реєстр боржників, над яким працюють банкіри, буде накопичувати лише негативні дані про клієнтів. І потрапити у ці «чорні списки» можуть лише крупні позичальники – ті, які взяли кредити більше ніж на 10тисяч гривень.
Збором і зберіганням усієї інформації (і позитивної, і негативної), яка складає кредитну історію клієнта, займається кредитне бюро. Воно вивчає, наскільки сумлінно позичальник виконує свої фінансові зобов’язання перед банком. За словами голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історії Антоніни Паламарчук, злісним неплатником вважається людина, яка не виплачує кредит більше року. «Люди, які своєчасно сплачують кредити, мають подивитися свою кредитну історію. Якщо банк не передав інформацію щодо виплати кредиту, вони повинні звернутися до банку. Були такі випадки, коли люди зверталися до нас перевірити свою кредитну історію, і виявлялося, що банк не передав усю інформацію. Тож вони зверталися до банку, щоб він переслав нам останні дані. І репутація позичальника була виправлена». Кожен позичальник раз на рік може безкоштовно звернутися до кредитного бюро, щоб дізнатися записану там кредитну історію, зауважила Антоніна Паламарчук.
Чеські борги
Проблема невиплат кредитів банкам дошкуляє не лише Україні, а й іншим державам. Наприклад, у Чехії таких боргів накопичилося на суму 5 мільярдів доларів, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Празі Оксана Пеленська.
Життя в кредит – нині в Чехії норма. Після вступу Чеської Республіки до Європейського Союзу швидко зросла економіка країни, а з нею - купівельна спроможність її громадян, і банки видавали кредити дуже охоче.
Однак до цього в цілому спокійного життя в кредит увірвалась глобальна економічна криза, яка втягнула до боргової ями тисячі чехів. За статистикою станом на квітень цього року громадяни Чехії винні банкам за надані кредити в перерахунку понад 5 мільярдів доларів і часто свої борги сплачувати не можуть. Зате роботу дістали кредиторські фірми. Кредитори в рахунок боргу мають право забрати рухоме і нерухоме майно (наприклад, нещодавно на аукціон виставили фірму).
Психологія боржників
В Україні законодавча і судова влади стоять на захисті інтересів боржника, а не кредитора, вважає голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, у державі відсутній контроль за поверненням коштів, а борги по кредитах - це також, до певної міри, і світоглядна проблема. «Як у 1917 році більшовики забрали чуже, експропріацію провели, так і досі це продовжується як норма. Ми не повернулися до нормального емоційно-інтелектуально осмислення права кредитора. Проблема в свідомості, але ця проблема матеріалізована у відповідному законодавстві, а також на практиці», - стверджує Сугоняко.
За словами фахівців, у всьому світі є три групи позичальників. Перша група – це ті, хто по своїй натурі є платниками, вони не хочуть мати боргів, їх дуже турбує їх репутація, і вони завжди намагаються сплатити усе вчасно. Друга група - це люди, яких називають легковажними платниками, вони не слідкують за своїми боргами, невчасно їх сплачують і постійно мають фінансові проблеми та низку невиплачених кредитів. Остання ж категорія – це шахраї. Це позичальники, які заздалегідь знають, що повертати кредитні кошти банку не збираються. І таких ошуканців у кожній країні приблизно 5%.