Ужгород – У Західній Україні знову повінь. Через сильні опади підтоплює Івано-Франківську, Львівську та Закарпатську області. Остання потерпає найбільше. Місцеві фахівці переконують, цього разу здебільшого винні не річки, а безгосподарність. Постраждале населення скаржиться на брак уваги з боку влади. Але найбільша проблема тут – відсутність питної води.
Вода у дворах та підвалах, на вулицях та городах. Люди скаржаться – змило весь урожай, а насіння, щоб посадити знову, немає, що будуть їсти взимку – невідомо.
Село Ракошино в Мукачівському районі Закарпаття нині одне з тих, котре постраждало чи не найбільше. Підтопила не річка, а місцеві меліоративні канали. Ще біду наробила дорога, яку будують до Євро-2012: вона стала на заваді воді, котра зазвичай стікала до каналів, відтак – до річки. Люди ж бідкаються, що влада їх не чує. Почало топити ще в понеділок зранку, відкрили шлюзи на каналах лише підвечір.
Найбільше ж проблема наразі в тім, що люди третю добу без питної води.
«Питну воду купуємо, – каже мешканка Ракошина Мар’яна. – Нещодавно носили таблетки якісь, кидали у колодязі. А що це дає? Питаються у нас: звідки воду берете питну? П’ємо ту, що є, кип’ятимо. А що можемо зробити? Або ж мінеральну воду купуємо, а що залишається робити? А діти до 14 років, діти невеликі».
Страхові компанії не поспішають до постраждалих
Навчені гірким досвідом попередніх стихій, закарпатці вже страхують майно. Щоправда, наскільки можуть. Зараз застраховані розводять руками – страхувальників у постраждалих районах вдень з вогнем не знайти.
«Так, у мене застрахований будинок, як всюди в сільській раді страхують на 5 тисяч, нам сказали, що отримаємо копійки. Ми вчора зверталися до сільради, але страхувальників там так і не було», – каже Світлана, господа та присадибна ділянка якої й досі у воді.
Такого паводку в низинних районах Закарпаття не було з 80-х років
Фахівці кажуть, за три дні в низинних районах випало 60 міліметрів води, вони й стали причиною повені. Подібного в Закарпатті не спостерігалося з 1980-х років. Проте Закарпаття наразі страждає в основному не через річки, а через безгосподарність місцевих чиновників.
«Звичайна проблема всіх сільських населених пунктів – це забиті, захаращені водовідвідні канали, переоблаштування населеного пункту без урахування водного фактору. Воно все склалося», – зауважує начальник Закарпатського облводгоспу Володимир Чіпак.
Рятувальники констатують, нині в Закарпатті вже підтоплені півтисячі дворогосподарств і майже дві тисячі гектарів сільгоспугідь. Із городів та з підвалів будинків воду відкачують. Допомагають рятуватися закарпатцям 300 фахівців, 40 одиниць техніки.
Село Ракошино в Мукачівському районі Закарпаття нині одне з тих, котре постраждало чи не найбільше. Підтопила не річка, а місцеві меліоративні канали. Ще біду наробила дорога, яку будують до Євро-2012: вона стала на заваді воді, котра зазвичай стікала до каналів, відтак – до річки. Люди ж бідкаються, що влада їх не чує. Почало топити ще в понеділок зранку, відкрили шлюзи на каналах лише підвечір.
Найбільше ж проблема наразі в тім, що люди третю добу без питної води.
«Питну воду купуємо, – каже мешканка Ракошина Мар’яна. – Нещодавно носили таблетки якісь, кидали у колодязі. А що це дає? Питаються у нас: звідки воду берете питну? П’ємо ту, що є, кип’ятимо. А що можемо зробити? Або ж мінеральну воду купуємо, а що залишається робити? А діти до 14 років, діти невеликі».
Страхові компанії не поспішають до постраждалих
Навчені гірким досвідом попередніх стихій, закарпатці вже страхують майно. Щоправда, наскільки можуть. Зараз застраховані розводять руками – страхувальників у постраждалих районах вдень з вогнем не знайти.
«Так, у мене застрахований будинок, як всюди в сільській раді страхують на 5 тисяч, нам сказали, що отримаємо копійки. Ми вчора зверталися до сільради, але страхувальників там так і не було», – каже Світлана, господа та присадибна ділянка якої й досі у воді.
Такого паводку в низинних районах Закарпаття не було з 80-х років
Фахівці кажуть, за три дні в низинних районах випало 60 міліметрів води, вони й стали причиною повені. Подібного в Закарпатті не спостерігалося з 1980-х років. Проте Закарпаття наразі страждає в основному не через річки, а через безгосподарність місцевих чиновників.
«Звичайна проблема всіх сільських населених пунктів – це забиті, захаращені водовідвідні канали, переоблаштування населеного пункту без урахування водного фактору. Воно все склалося», – зауважує начальник Закарпатського облводгоспу Володимир Чіпак.
Рятувальники констатують, нині в Закарпатті вже підтоплені півтисячі дворогосподарств і майже дві тисячі гектарів сільгоспугідь. Із городів та з підвалів будинків воду відкачують. Допомагають рятуватися закарпатцям 300 фахівців, 40 одиниць техніки.