Київ – Сполучені Штати і європейські держави допомагають Україні адаптувати кримінальне судочинство до світових стандартів. На міжнародній конференції 18 травня в Києві обговорювали проекти Кримінально-процесуального кодексу та закону «Про прокуратуру», до розробки яких долучилися і західні фахівці. Утім, частина українських експертів попереджає, що втілити реформу в життя буде непросто.
Українські слідчі, суди та прокуратура працюють за Кримінально-процесуальним кодексом 1961 року. Розроблений для потреб радянської репресивної системи, переобтяжений безліччю пізніших змін, цей кодекс ускладнює судочинство і створює умови для порушення прав людини, відзначають українські та закордонні правники, учасники конференції «Перспективи реформування кримінального судочинства в Україні».
Натомість новий проект кримінального кодексу, який розробляють з 2007 року, спирається на світові стандарти судочинства. Зокрема, він дає підозрюваному право на адвоката у будь-який момент, без дозволу слідчого, зменшує бюрократизацію й прискорює слідство і суд, а захист і обвинувачення у суді, за цим проектом, мають рівні права і працюють на конкурентних засадах.
Якісний кримінальний кодекс – перешкоджа корупції та стимул інвестиції
Такий кодекс є важливим кроком України до зміцнення своїх позицій у європейській спільноті, заявив посол США в Україні Джон Теффт.
«Справедлива, прозора правова система є ключем до захисту прав людини, для подолання корупції і до того ж заохочує приплив інвестицій, які є ключем до майбутнього добробуту України. Нову версію кримінально-процесуального кодексу розробляє робоча група на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем, і ми надаємо їй постійну підтримку, – зауважує посол США. – Цей проект кодексу вражає: він вперше в Україні забезпечує європейські стандарти захисту прав людини, такого висновку дійшла ціла низка українських та закордонних експертів».
Згадані законопроекти за підсумками конференції доопрацюють і винесуть на голосування, повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович.
«Коли зіставимо всі аргументи, буде підготована нова редакція кодексу, яку Президент передасть на розгляд парламенту. Потрібно змінити існуючий порядок, оскільки ми сьогодні зберігаємо мінімально змінений кодекс, який працював у Радянському Союзі», – пояснює міністр.
Підводні камені: потрібно змінювати повноваження прокуратури і Конституцію
Реформування судочинства в Україні не обмежується законодавством: зокрема, за останні кілька років в освітніх програмах Ради Європи взяли участь 7 тисяч українських прокурорів та 8 тисяч суддів. Про це повідомив представник генерального секретаря Ради Європи в Україні Аке Петерсен.
Але європейським досвідом ще треба мати можливість скористатися. Для того, щоб запровадити в Україні європейський порядок судочинства, доведеться подолати чимало перешкод, відзначає голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Із цим пов’язане й питання реформування прокуратури. Конфлікт інтересів не подоланий. Прокуратура хоче залишити собі ті великі повноваження, які має, максимум – відмовитися від участі у слідстві. Невідомо, як це питання вирішиться. До того ж, для імплементації багатьох європейських норм судочинства доведеться змінювати Конституцію, а це тривалий процес», – говорить правозахисник.
Україна зобов’язалася змінити кримінально-процесуальний кодекс іще 15 років тому, коли приєдналася до Ради Європи. Новий кодекс мав бути ухвалений упродовж трьох років, але жоден законопроект не пройшов далі першого читання.
Натомість новий проект кримінального кодексу, який розробляють з 2007 року, спирається на світові стандарти судочинства. Зокрема, він дає підозрюваному право на адвоката у будь-який момент, без дозволу слідчого, зменшує бюрократизацію й прискорює слідство і суд, а захист і обвинувачення у суді, за цим проектом, мають рівні права і працюють на конкурентних засадах.
Якісний кримінальний кодекс – перешкоджа корупції та стимул інвестиції
Такий кодекс є важливим кроком України до зміцнення своїх позицій у європейській спільноті, заявив посол США в Україні Джон Теффт.
«Справедлива, прозора правова система є ключем до захисту прав людини, для подолання корупції і до того ж заохочує приплив інвестицій, які є ключем до майбутнього добробуту України. Нову версію кримінально-процесуального кодексу розробляє робоча група на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем, і ми надаємо їй постійну підтримку, – зауважує посол США. – Цей проект кодексу вражає: він вперше в Україні забезпечує європейські стандарти захисту прав людини, такого висновку дійшла ціла низка українських та закордонних експертів».
Згадані законопроекти за підсумками конференції доопрацюють і винесуть на голосування, повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович.
«Коли зіставимо всі аргументи, буде підготована нова редакція кодексу, яку Президент передасть на розгляд парламенту. Потрібно змінити існуючий порядок, оскільки ми сьогодні зберігаємо мінімально змінений кодекс, який працював у Радянському Союзі», – пояснює міністр.
Підводні камені: потрібно змінювати повноваження прокуратури і Конституцію
Реформування судочинства в Україні не обмежується законодавством: зокрема, за останні кілька років в освітніх програмах Ради Європи взяли участь 7 тисяч українських прокурорів та 8 тисяч суддів. Про це повідомив представник генерального секретаря Ради Європи в Україні Аке Петерсен.
Але європейським досвідом ще треба мати можливість скористатися. Для того, щоб запровадити в Україні європейський порядок судочинства, доведеться подолати чимало перешкод, відзначає голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Із цим пов’язане й питання реформування прокуратури. Конфлікт інтересів не подоланий. Прокуратура хоче залишити собі ті великі повноваження, які має, максимум – відмовитися від участі у слідстві. Невідомо, як це питання вирішиться. До того ж, для імплементації багатьох європейських норм судочинства доведеться змінювати Конституцію, а це тривалий процес», – говорить правозахисник.
Україна зобов’язалася змінити кримінально-процесуальний кодекс іще 15 років тому, коли приєдналася до Ради Європи. Новий кодекс мав бути ухвалений упродовж трьох років, але жоден законопроект не пройшов далі першого читання.