Київ – Влада України готується до майбутнього візиту російського президента Дмитра Медведєва. Найбільшу стурбованість у суспільстві викликає намагання влади зміцнити позиції російської мови в Україні та реалізовувати спільні освітні програми. Пріоритетними у співпраці з Росією вважає ці напрямки і міністр освіти та науки України Дмитро Табачник. Тоді як експерти та частина депутатів вбачають у них загрозу українській державності.
Прибічники зміцнення позицій російської мови в Україні наводять як аргумент статистику, що, мовляв, на початку 90-х років в Україні було понад чотири тисячі шкіл із російською мовою викладання, сьогодні ж їх нараховується 1100. Такі дані, зокрема, оприлюднила в четвер професор кафедри російської мови КНУ імені Шевченка Людмила Кудрявцева на конференції «Українська та російська мови: перспектива двомовності».
Ці та інші приклади зменшення сфери вжитку російської мови є порушенням прав громадян України і суперечать Європейській хартії регіональних та міноритарних мов, переконує Людмила Кудрявцева.
«У десятій статті Конституції, на яку посилаються мої опоненти, йдеться не лише про державний статус української мови. Вона гарантує всебічний розвиток російської та інших мов. Відповідно до закону «Про мови…» російська мова майже в усіх сферах має функціонувати разом із державною», – зауважує професор.
Із Людмилою Кудрявцевою погодилися й інші учасники конференції, з-поміж яких директор ТРК «Київ» Дмитро Джангіров та директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
Обговорення статусу мов – підготовка до візиту Медведєва
Радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов повідомив, що ці думки згаданих фахівців будуть враховані у підготовці зустрічі Президентів України та Росії 17 травня. «Це експерти дуже високої кваліфікації, які формують світогляд людей, навчають молодь… Українсько-російська співпраця має відбуватися передовсім на рівні інтелектуалів. Ці дискусії ми врахуємо в нашій роботі, в переговорному процесі, в підготовці майбутніх угод», – заявив російський дипломат.
Вже зараз російська мова в Україні зміцнює позиції, констатує міністр освіти і науки України Дмитро Табачник. «Своїм наказом я надав право вишам і студентам обирати мову навчання. Таким чином ми збільшимо кількість російських студентів-контрактників до 5 тисяч і відновимо кількість усіх іноземних студентів, яка за два роки впала із 51-ї тисячі до 43-х», – прогнозує міністр.
Подібні заяви викликають обурення у великої частини суспільства в Україні.
Європейську хартію зумисне застосовують не за призначенням – правознавець
Все це свідчить про збільшення залежності дій української влади від Росії, наголошує депутат від НУНС Іван Заєць.
«Раніше більше говорили про українсько-російську співпрацю в економіці. Зараз бачимо, що однією з головних цілей стає зміна гуманітарної політики. Сьогодні зусиллями пана Табачника та пана Семиноженка реалізується ця антиукраїнська політика», – зауважує Іван Заєць.
Українські закони та міжнародні угоди сьогодні використовують для гуманітарного тиску на Україну, відзначає Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, автор Декларації про державний суверенітет України. Він наголошує, що Європейську хартію про регіональні мови не підписали ані більшість держав ЄС, ані Росія, проте це не заважає останній вимагати її виконання.
«Хартія є особливим документом, який покликаний забезпечити захист мов, які є на межі зникнення, а не взагалі захист мов. Але вона зараз використовується для іншої мети. Для того, щоб надати статус, близький до державного, російській мові в окремих регіонах України», – зазначає правознавець-міжнародник.
Водночас дослідження, проведене інтернет-холдингом «ОБОЗ» свідчить, що 77,8 відсотка громадян України вважають себе українцями, 67,5 відсотків громадян називають своєю рідною мовою українську, попри це у більшості сфер життя в Україні останнім часом переважає російська мова.
Ці та інші приклади зменшення сфери вжитку російської мови є порушенням прав громадян України і суперечать Європейській хартії регіональних та міноритарних мов, переконує Людмила Кудрявцева.
«У десятій статті Конституції, на яку посилаються мої опоненти, йдеться не лише про державний статус української мови. Вона гарантує всебічний розвиток російської та інших мов. Відповідно до закону «Про мови…» російська мова майже в усіх сферах має функціонувати разом із державною», – зауважує професор.
Із Людмилою Кудрявцевою погодилися й інші учасники конференції, з-поміж яких директор ТРК «Київ» Дмитро Джангіров та директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
Обговорення статусу мов – підготовка до візиту Медведєва
Радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов повідомив, що ці думки згаданих фахівців будуть враховані у підготовці зустрічі Президентів України та Росії 17 травня. «Це експерти дуже високої кваліфікації, які формують світогляд людей, навчають молодь… Українсько-російська співпраця має відбуватися передовсім на рівні інтелектуалів. Ці дискусії ми врахуємо в нашій роботі, в переговорному процесі, в підготовці майбутніх угод», – заявив російський дипломат.
Вже зараз російська мова в Україні зміцнює позиції, констатує міністр освіти і науки України Дмитро Табачник. «Своїм наказом я надав право вишам і студентам обирати мову навчання. Таким чином ми збільшимо кількість російських студентів-контрактників до 5 тисяч і відновимо кількість усіх іноземних студентів, яка за два роки впала із 51-ї тисячі до 43-х», – прогнозує міністр.
Подібні заяви викликають обурення у великої частини суспільства в Україні.
Європейську хартію зумисне застосовують не за призначенням – правознавець
Все це свідчить про збільшення залежності дій української влади від Росії, наголошує депутат від НУНС Іван Заєць.
«Раніше більше говорили про українсько-російську співпрацю в економіці. Зараз бачимо, що однією з головних цілей стає зміна гуманітарної політики. Сьогодні зусиллями пана Табачника та пана Семиноженка реалізується ця антиукраїнська політика», – зауважує Іван Заєць.
Українські закони та міжнародні угоди сьогодні використовують для гуманітарного тиску на Україну, відзначає Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, автор Декларації про державний суверенітет України. Він наголошує, що Європейську хартію про регіональні мови не підписали ані більшість держав ЄС, ані Росія, проте це не заважає останній вимагати її виконання.
«Хартія є особливим документом, який покликаний забезпечити захист мов, які є на межі зникнення, а не взагалі захист мов. Але вона зараз використовується для іншої мети. Для того, щоб надати статус, близький до державного, російській мові в окремих регіонах України», – зазначає правознавець-міжнародник.
Водночас дослідження, проведене інтернет-холдингом «ОБОЗ» свідчить, що 77,8 відсотка громадян України вважають себе українцями, 67,5 відсотків громадян називають своєю рідною мовою українську, попри це у більшості сфер життя в Україні останнім часом переважає російська мова.