Прага – Грузія більше не є перешкодою для поліпшення російсько-американських відносин. Президент Сполучених Штатів Барак Обама надіслав до Конгресу угоду про співпрацю з Росією у сфері мирного використання атомної енергії. Цю ж угоду два роки тому після російсько-грузинської війни відкликав тодішній президент США Джордж Буш.
Прес-служба Білого дому оприлюднила листа Барака Обами до Конгресу, в якому мовиться, що Росія нині співпрацює зі США у справі нових санкцій щодо Ірану, який підозрюють у просуванні військової ядерної програми. Москва і Вашингтон у квітні уклали новий Договір про скорочення наступальних озброєнь, а минулого року створили робочу групу на президентському рівні у сфері ядерної енергії і безпеки. З огляду на це Обама вважає, що «становище в Грузії» не повинно бути перешкодою для співпраці між Москвою і Вашингтоном в ядерній сфері.
Угода в цій галузі розрахована на 30 років і передбачає, серед іншого, обмін ядерними технологіями і створення спільних комерційних підприємств. Конгрес не повинен голосувати у цій справі, оскільки йдеться про угоду, а не міждержавний договір, але має 90 днів для того, щоб розглянути документ і може його заблокувати.
Деякі республіканці вважають, що адміністрація Обами надто активно просувається в російському напрямку, не отримуючи достатньо у відповідь.
Угоду про співпрацю з Росією у сфері мирного атому підписав 2008 року президент-республіканець Джордж Буш, але у вересні того ж року через російсько-грузинську війну він відкликав документ із Сенату.
У Грузії не дивуються зближенню американців із росіянами
Через те, що Білий Дім змінив позицію, дивуватися не варто, каже Радіо Свобода експерт грузинського Фонду стратегічних і міжнародних відносин Арчил Ґеґешидзе.
«Політика перезавантаження відносин між США і Росією вже давно триває і в рамках цих відносин уже давно Грузія не є перешкодою. Тому я не очікую, що в Грузії будуть особливі коментарі, чи негативна реакція з цього приводу», – зауважує грузинський політолог.
Він вважає, що адміністрація Обами стриманіше ставиться до нинішнього грузинського керівництва, ніж його попередник. Але водночас, на думку Ґеґешидзе, офіційний Вашингтон і тепер, попри зближення з Росією, «серйозно підтримує» модернізацію Грузії в рамках Хартії про стратегічне партнерство.
Угода в цій галузі розрахована на 30 років і передбачає, серед іншого, обмін ядерними технологіями і створення спільних комерційних підприємств. Конгрес не повинен голосувати у цій справі, оскільки йдеться про угоду, а не міждержавний договір, але має 90 днів для того, щоб розглянути документ і може його заблокувати.
Деякі республіканці вважають, що адміністрація Обами надто активно просувається в російському напрямку, не отримуючи достатньо у відповідь.
Угоду про співпрацю з Росією у сфері мирного атому підписав 2008 року президент-республіканець Джордж Буш, але у вересні того ж року через російсько-грузинську війну він відкликав документ із Сенату.
У Грузії не дивуються зближенню американців із росіянами
Через те, що Білий Дім змінив позицію, дивуватися не варто, каже Радіо Свобода експерт грузинського Фонду стратегічних і міжнародних відносин Арчил Ґеґешидзе.
«Політика перезавантаження відносин між США і Росією вже давно триває і в рамках цих відносин уже давно Грузія не є перешкодою. Тому я не очікую, що в Грузії будуть особливі коментарі, чи негативна реакція з цього приводу», – зауважує грузинський політолог.
Він вважає, що адміністрація Обами стриманіше ставиться до нинішнього грузинського керівництва, ніж його попередник. Але водночас, на думку Ґеґешидзе, офіційний Вашингтон і тепер, попри зближення з Росією, «серйозно підтримує» модернізацію Грузії в рамках Хартії про стратегічне партнерство.