Київ – Державний борг України у січні-березні цього року зріс на 4 відсотки, а упродовж минулого року він збільшився на понад 60 відсотків, мовиться у повідомленні Міністерства фінансів. Причиною цього, на думку колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, став великий дефіцит бюджету. І, як зазначає Пинзеник, нинішня бюджетна дірка може призвести до ще більшого зростання державного боргу.
– Що означає нинішній державний борг для української економіки, наскільки його розмір є критичним?
– Борг країни зараз сягає 35% ВВП. Людською мовою це означає, що кожна людина повинна відпрацювати третину року безплатно на його погашення. За стандартами це ніби і не є великим боргом, але дуже турбує, і стрімке зростання цього боргу дуже загрозливе. На сьогоднішній день борг країни 327 мільярдів гривень, тоді як 2 роки тому від був 89 мільярдів. Сьогодні на кожну людину припадає по більш як 7 тисяч гривень цього боргу.
– Що стало причиною такого зростання?
– Дефіцит бюджету. Це відсутність бажання реагувати на серйозні проблеми, у яких країна опинилася у 2008 році, які не вирішувалися минулого року і, на жаль, не вирішуються цього року. За моїми оцінками, величезний дефіцит, який заклав уряд у цьогорічний бюджет, призведе до того, що до кінця року борг може сягнути цифри понад 400 мільярдів гривень.
– Як нестабільність на світових ринках, викликана ситуацією у Греції, вплине на Україну? Чи має Нацбанк достатньо важелів для того, щоб утримати стабільність на валютному ринку?
– Не Греція робить проблеми в Україні. Ці проблеми створені тут. Україна має уникнути тих потрясінь, які переживає Греція. Показники дефіциту минулого року у нас близькі до грецьких, а цього року – перевищують. Думаю, це один зі світових рекордів за масштабом дірки у бюджеті. І з такою діркою нам пропонують жити.
– Тобто, нестабільність, яка упродовж останнього тижня спостерігається на світових ринках, не загрожує Україні?
– Ще раз хочу наголосити, що проблеми не в Греції, а в самій Україні. Країна йде дуже поганою дорогою. Дорогою, яка дуже дорого коштуватиме.
– Зараз нова влада заговорила про відновлення діяльності спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку на Сході України. Чи підтримуєте Ви подібну ініціативу?
– Якщо треба додати проблем Україні, то потрібно відновити вільні економічні зони. Цей унікальний режим запроваджений кілька років тому, за яким одні платять податки, інші – ні. Звичайно, що зрозуміло, хто не платить податки. Є обрані бізнес-структури, які чомусь не платять податків. І це заохочує інших уникати сплати, оскільки вони не можуть конкурувати у таких умовах.