Не все те золото… 50% золота на українському ринку – підробка

50 відсотків золота на українському ринку – фальшивка, стверджують вітчизняні ювеліри. Підроблені вироби – це, в основному, контрабанда з Італії й Туреччини. Такі золоті прикраси виготовлені з низькопробного золота і можуть негативно вплинути на здоров’я, оскільки містять шкідливі домішки.
Окрім звичних для вітчизняного споживача жовтого і білого золота, існує ще кілька його різновидів. Золото може бути червоним і навіть зеленим.

Але те, що ми бачимо на прилавках, аж ніяк не «чистий» метал. Золото надзвичайно крихке, тому носити золоті прикраси, що не містять домішок, було б неможливо.

Київські ювеліри

За державним стандартом, у сплаві 585-ї проби є 58,5% чистого, так званого банківського, золота, 8 % срібла, решта – це мідь. Окрім того, до сплаву додають також лігатуру – незначну кількість інших металів. Ці домішки впливають, зокрема, на колір готового виробу, розповідає головний технолог Київського ювелірного заводу В’ячеслав Томко. «Якщо я, наприклад, додам до золота мідь і срібло, то отримаю звичний червоний відтінок, якщо ж буде використана лігатура зі вмістом паладію, більшою кількістю срібла чи меншою (тобто, буде йти вже інше співвідношення цих додатків), то від цього ще зміниться колір. А 585-та проба залишається в білому золоті – це неписаний закон», – пояснює технолог.

На кожному етапі виготовлення коштовності вироби підлягають численним перевіркам. Однак ніхто все ж не застрахований від підробки. Коли ви купуєте золоті прикраси, насамперед подивіться на етикетку, радить Віталій Сацков, головний інженер ювелірного заводу. «Перш за все, треба подивитися на етикетку. На етикетці повинні бути вказані реквізити цього виробу: виробник, його адреса, хто він такий, де цей виріб виготовлений. Якщо вироби мають вставки, особливо вставки з дорогоцінного каміння – це діаманти, рубіни, сапфіри і смарагди, – то вони повинні мати характеристику: вага, якість, кількість дефектів і якість по кольору. Ну і повинна бути проба - державне пробірне клеймо та іменник, що показує, яке підприємство цей виріб випустило. Якщо реквізитів немає, треба ставити знак питання: що це за виріб, звідки він завезений, і хто його робив».

Можна орієнтуватись також на клеймо з іменником, який у кожного підприємства свій. Однак, за словами головного технолога В’ячеслава Томка, стандарт клейма змінюється раз на рік, тож для непрофесіонала розпізнати підробку проблематично. Якщо ж ви сумніваєтесь у якості купленої прикраси, можна звернутись безпосередньо до Пробірної служби України. Хоча і це не дає гарантії, що вас не обманули. На турецькому базарі раніше можна було купити етикетку Київського ювелірного, згадує інженер Віталій Сацков. Тому на теперішніх етикетках вирішили впровадити ще й голографічний захист.

Перевірка якості

Перевірка клейма виробника коштує близько десяти гривень, а визначення проби – близько шести, зазначає Лариса Криворучко, начальник відділу Центрального казенного підприємства пробірного контролю. «До нас звертаються за експертизами і правоохоронні органи, і фізичні особи. Сучасні методи дозволяють визначити справжній склад коштовності за півгодини. Істинність клейма також визначається дуже легко».

Що довше ти носиш ту чи іншу золоту прикрасу, тим «ціннішою» вона стає, зауважує Наталія Швайковська, інженер-технолог Центральної заводської лабораторії Київського ювелірного заводу. Мідь із часом стирається, тому відсотковий вміст золота збільшується. «З часом мідь витирається об руки, об одяг, тому іде завищена проба золота. Тобто, якщо виріб, припустімо, розрізати і зробити хімічний аналіз, ви отримаєте свою «п’яту» пробу, але на поверхні у вас іде трохи завищена проба». Щоб золоті прикраси довго милували око, їм потрібен правильний догляд, каже Наталія Швайковська. По-перше, ювелірні вироби необхідно класти окремо один від одного, крім того, золото ні в якому разі не можна зберігати біля аптечки, оскільки воно чутливе до йоду й темніє від нього. «Більшість наших жінок і перуть, і прибирають, і мажуть руки кремом, не знімаючи прикрас. Був у нас жахливий випадок, коли жінка принесла каблучку, я її подивилась – там була зверху амальгама ртуті. Тобто вона використовувала крем, у якому була ртуть. Я одразу ставлю питання, чому.Шановні жінки, чомусь нікому не спаде на думку купити плаття від Діора і піти саджати в ньому картоплю або робити генеральне прибирання у будинку. Чому, коли ви цим займаєтесь, ви не знімаєте ювелірні вироби?»

Якщо у людини є гроші й бажання купити золото, це варто робити тільки у спеціалізованих магазинах. Такі поради дає голова громадської організації із захисту прав споживачів Владислав Андрущенко. Якщо покупець не ловить ґав і уважно перевіряє запропонований товар, то ризик придбати неякісне золото зводиться нанівець. «Коли Ви купуєте товар, то маєте право перевірити все повністю: щоб при Вас зважили, показали пробу, ціну, тобто повністю отримати всю необхідну достовірну інформацію відповідно 15 статті Закону «Про захист прав споживачів». У магазині і зважать товар, а якщо ви цього зажадаєте, то Вам і ваги можуть дати».

Обсяги виробництва падають

Економічна криза суттєво знизила обсяги продажу золотих прикрас, зазначає президент союзу ювелірів України Дмитро Видолоб. Зараз українці більше звертають уваги на срібло. «Обсяги падіння виробництва минулого року склали приблизно 35%, а торгівлі – до 70%. Я не знаю, коли ця сфера вийде на рівень 2008 року – тобто, на рівень рекордних для України обсягів виробництва. Прогнози зараз песимістичні», - говорить він.

На сьогоднішній день в Україні працюють близько двох тисяч підприємств, які виготовляють ювелірні прикраси. І лише чотири заводи мають право ставити клеймо на свій виріб. Це означає, що продукція відповідає усім державним стандартам якості .

Сировина для українських ювелірів постачається з Німеччини, Австрії, Італії та Швейцарії. Коштовне каміння закуповується як в українських виробників (це, наприклад, топази), так і в закордонних. А, скажімо, для того, щоб купити діамант, потрібно взяти участь в аукціоні. Крім цього, використовується також сировина, яку отримують від переплавки так званого «брухту». В середньому, зі всієї мережі приймальних пунктів щодня здають близько 1500 виробів. Якось на такий пункт принесли навіть золотий кастет.