Брюссель – Можливе злиття «Нафтогазу України» та російського «Газпрому» у Брюсселі називають внутрішньою справою сторін. Тим часом погляди європейських політологів на останні віяння в українсько-російських стосунках відрізняються. Один із французьких експертів вважає, що Європі «перед тим, як лякатися подібних домовленостей, слід самій визначитися, чого вона потребує в енергетичній політиці». А от відомий експерт із Лондона зазначає, що Євросоюз та США не повинні мовчки споглядати за економічним завоюванням України росіянами.
Нинішнє швидкісне зближення України з Росією не несе Європі особливих небезпек, вважає Лор Делькур, директор відділу досліджень французького Інституту міжнародних та стратегічних відносин. На її думку, до цього явища не слід підходити категорично, бо «повернення «України епохи Януковича» у бік Росії не означає припинення стосунків із ЄС».
Вона вважає, що «не слід сприймати цей процес як геополітичний перехід України в орбіту російського впливу». Тим часом можливе об’єднання української та російської енергетичних компаній – це, каже вона, час для Європи, щоб визначитися зі своїми пріоритетами.
«Європі, щоб дізнатися, що робити з іншими, слід спочатку навести лад у себе, – каже паризький фахівець. – Енергетичний вибір у ЄС надзвичайно різноманітний. Перед тим, як когось лякатися ззовні, слід визначити, що саме хоче Європа в енергетичній сфері. Чи одночасного партнерства з Росією та диверсифікації у бік Центральної Азії? Чи, може, просуватися окремими напрямками? Та й, зрештою, як співпрацює зовнішня енергетична політика з тим, що діється всередині співдружності? На ці питання Європі насамперед слід знайти відповідь».
ЄС і США повинні допомогти Україні зберегти суверенітет – Валашек
Впливовий лондонський експерт із «Центру за європейські реформи» Томаш Валашек переконаний у протилежному. На його думку, Євросоюз та США мають докласти зусиль, щоб допомогти Україні зберегти суверенність політичних рішень.
«Ні Європа, ні нинішня американська адміністрація не хочуть бути втягнуті до геополітичних змагань між Україною та Росією, – каже Томаш Валашек. – Ні Брюссель, ні Вашингтон не вказують українцям, що робити – зливати підприємства чи відмовляти російському Чорноморському флотові. Але там часом забувають про те, що інтереси Європи і США щодо України все ж суттєві. Насамперед, вони у тому, щоб українці ухвалювали рішення незалежно. Проте чимраз більше економічне завоювання України росіянами призведе до одного важливого практичного наслідку: українці матимуть все менше можливостей ухвалювати свої власні політичні рішення. Адже, як тільки у майбутньому виникатимуть суперечності, росіяни припинятимуть постачання енергоносіїв, зокрема, газу. Гадаю, Європа та Америка повинні допомогти цій країні зберегти суверенітет та підштовхувати її до економічних та енергетичних реформ».
Нинішній українській владі, на думку Томаша Валашека, «замість шкідливої звички до дешевого газу слід відновити європейську ініціативу модернізації української газової системи».
«Президентові Януковичу слід повернутися до пропозицій, отриманих попереднім українським керівництвом, – зауважує британський експерт. – Ідеться про допомогу з боку Євросоюзу, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку й інших установ. Вони готові надати гроші, щоб зменшити споживання газу та реформування газового ринку. Я гадаю, що досягнення рівноваги – це найкраща політика. Тому Європі слід не реагувати на можливе злиття «Газпрому» та «Нафтогазу», а заохочувати українських політиків до реформування енергетичного ринку».
Вона вважає, що «не слід сприймати цей процес як геополітичний перехід України в орбіту російського впливу». Тим часом можливе об’єднання української та російської енергетичних компаній – це, каже вона, час для Європи, щоб визначитися зі своїми пріоритетами.
«Європі, щоб дізнатися, що робити з іншими, слід спочатку навести лад у себе, – каже паризький фахівець. – Енергетичний вибір у ЄС надзвичайно різноманітний. Перед тим, як когось лякатися ззовні, слід визначити, що саме хоче Європа в енергетичній сфері. Чи одночасного партнерства з Росією та диверсифікації у бік Центральної Азії? Чи, може, просуватися окремими напрямками? Та й, зрештою, як співпрацює зовнішня енергетична політика з тим, що діється всередині співдружності? На ці питання Європі насамперед слід знайти відповідь».
ЄС і США повинні допомогти Україні зберегти суверенітет – Валашек
Впливовий лондонський експерт із «Центру за європейські реформи» Томаш Валашек переконаний у протилежному. На його думку, Євросоюз та США мають докласти зусиль, щоб допомогти Україні зберегти суверенність політичних рішень.
«Ні Європа, ні нинішня американська адміністрація не хочуть бути втягнуті до геополітичних змагань між Україною та Росією, – каже Томаш Валашек. – Ні Брюссель, ні Вашингтон не вказують українцям, що робити – зливати підприємства чи відмовляти російському Чорноморському флотові. Але там часом забувають про те, що інтереси Європи і США щодо України все ж суттєві. Насамперед, вони у тому, щоб українці ухвалювали рішення незалежно. Проте чимраз більше економічне завоювання України росіянами призведе до одного важливого практичного наслідку: українці матимуть все менше можливостей ухвалювати свої власні політичні рішення. Адже, як тільки у майбутньому виникатимуть суперечності, росіяни припинятимуть постачання енергоносіїв, зокрема, газу. Гадаю, Європа та Америка повинні допомогти цій країні зберегти суверенітет та підштовхувати її до економічних та енергетичних реформ».
Нинішній українській владі, на думку Томаша Валашека, «замість шкідливої звички до дешевого газу слід відновити європейську ініціативу модернізації української газової системи».
«Президентові Януковичу слід повернутися до пропозицій, отриманих попереднім українським керівництвом, – зауважує британський експерт. – Ідеться про допомогу з боку Євросоюзу, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку й інших установ. Вони готові надати гроші, щоб зменшити споживання газу та реформування газового ринку. Я гадаю, що досягнення рівноваги – це найкраща політика. Тому Європі слід не реагувати на можливе злиття «Газпрому» та «Нафтогазу», а заохочувати українських політиків до реформування енергетичного ринку».