Шедеври Рівненщини побачить світ

Фотоальбом «Культурна спадщина Рівненського краю»

Рівне – Культурна спадщина Рівненського краю відтепер стане відомою світові – завдяки однойменному фотоальбомові, виданому за сприяння обласного краєзнавчого музею та обласного управління культури і туризму. Книга є частиною авторського проекту «Обличчя Планети Земля».
Працюючи над альбомом, автори – реставратор, мистецтвознавець і краєзнавець Микола Бендюк та фотохудожник Олександр Харват – поставили за мету не лише популяризацію, а й належне збереження й охорону оприлюднених шедеврів. Як розповів директор рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, «жодна область України поки що не має такого фотоальбому, де були б об’єднані рухомі пам’ятки, які зберігаються в музеях, храмах, приватних колекціях».

Скульптура видатного острожанина Томаша Оскара Сосновського
А похвалитися Рівненщині таки є чим. Хоча поряд, у Луцьку, діє чудовий музей Волинської ікони, але тут зберігаються власні раритети. Як-от Богородиця Одигітрія з Дорогобужа – найстаріша після Хомської Божої Матері українська православна ікона XIII століття. Або традиційно усміхнені лики святих на іконах острозького живопису. Серед реліквій – Острозька Біблія і Пересопницьке Євангеліє, творіння видатного скульптора-острожця Томаша Оскара Сосновського, чудотворні Дерманська і Корецька ікони Божої Матері, перший український світський портрет, церковні атрибути роботи місцевих майстрів...

Як розповів реставратор Микола Бендюк, ідея створити подібну книгу з’явилася тоді, коли в Національному університеті «Острозька академія» замислили власну картинну галерею, де велике місце відвели іконопису. В міру того, як реставрувалися знахідки і поповнювалася збірка, краєзнавці дізнавалися все більше дивовижних історій створення і віднайдення шедеврів, чимало з яких варті окремої книги.

Про Богородицю Одигітрію

Під час свята атмосферу тих часів відтворили актори
Центральне місце в альбомі займає Богородиця Одигітрія (та, що вказує шлях), котру українські реставратори шукали ще з 19-го століття. Її знайшли рівненські художники в Межирицькому храмі у період його нищення – храм був холодним, у вікнах – вибиті шибки... Ще трохи часу – і шедевр міг бути безповоротно втраченим, розповів завідувач художнім відділом обласного краєзнавчого музею Віктор Луць.

«Ікона була повністю переписана, й ми не одразу зрозуміли, що тут живопис 13 століття. Коли у 1984 році нам вдалося її взяти, то через рік відправили на реставрацію, і перші результати дали той матеріал, що це одна з найдавніших ікон в Україні, поряд з Холмською іконою Божої Матері...», – розповів Луць.

«У наш час, на жаль, багато що зникає, або й просто бездумно нищиться, хоча ті ж безцінні пам’ятки зберігалися віками, пережили буремні віхи історії, цінувалися й шанувалися нашими предками», – йдеться у передмові до фотоальбому, котрий видали українською й англійською мовами.

Після перегляду альбому хочеться побачити пам’ятки на власні очі, каже вражена рівненськими експонатами гостя музею, бразильська художниця Марія де Сікейра: «Я дуже схвильована, бо досі бачила такі речі тільки в книгах. А нині – на власні очі...».

Рівняни послідовно працюють над втіленням ідеї зробити свій край туристично привабливим. Тож поряд із пам’ятками образотворчого й ужиткового мистецтва щойно вийшла в світ книга рівненського фотохудожника Анатолія Мізерного, котрий через об’єктив свого фотоапарата притягує погляди подорожніх до церков і палаців Рівненщини.