Ідіть і дивіться: «Сон розуму породжує чудовиська». Закликаю переглянути відомий однойменний твір Франсіска Гойї. Згадала саме його, коли дивилась на процедуру схвалення Договору про продовження терміну перебування Чорноморського флору Росії на теренах України. Скільки паралелей з побаченим у Києві, які виразні за емоційною силою й водночас – які гидкі типажі! В одному зі своїх найдраматичніших графічних циклів «Капрічос» (1792 р.) Гойя роздумує над людським єством і людськими вадами – ненавистю, жорстокістю, легковажністю, продажністю... До циклу належить також гравюра «Полювання на зуби» – справді, передивіться Гойю, це близько, в Музеї Ханенків. Може аж надто пряма ця мистецька паралель. Однак в полоні метафоричного мислення опинилась більшість тих, хто бачив київське засідання. І не тільки в Україні.
Як тільки не називали засідання Верховної Ради, наприклад, чеські ЗМІ: дивний український фольклор, барикади, шинок, немислимі в цивілізованому світі бої. Не дивуюсь іноземцям. В якому ще парламенті Європи депутати топчуться по національному прапорі! Де ще стрибають по залі з транспарантами і різнокольоровими прапорцями! Де ще народні обранці кидаються до жорстокої бійки, жбурляють яйцями, захищаються заготовленими парасолями і під брутальну вуличну лайку і крики і за димовою завісою голосують. Аби тільки всі «ЗА!», аби тільки швидше, аби тільки за сценарієм. А далі так звана більшість – 236 тушок із 211 зареєстрованих на засіданні (sic !) на радощах рвонула до бою свої здобутки. Грубо, без правил, до струсу мозку. Як треба ненавидіти інакодумців, щоб проявити таку брутальність. Однак тушки, хоча їх і було більше, в протистоянні з депутатами не перемогли.
Небезпечна політична гра, затіяна тими, хто з радості від миттєвої тимчасової перемоги втратив здатність реального перспективного мислення, насправді є бумерангом, який, як відомо, вертається до того, хто його випустив. Замість шукати шляхи порозуміння і узгодження влада «тушок» свідомо іде на конфронтацію й розкол країни, ширить духовне невігластво і відкрито порушує головний закон України – Конституцію. А це вже пряма дорога до пекла. І ще таке: негайно потрібно схвалити закон, який би заборонив пряму трансляцію засідань Верховної Ради України, бо на ці тушковані «видовища» дивляться і діти. Пускати в записі й тільки після 22:00, і обов’язково із спеціальним застереженням: «Сон розуму породжує чудовиська».
Як тільки не називали засідання Верховної Ради, наприклад, чеські ЗМІ: дивний український фольклор, барикади, шинок, немислимі в цивілізованому світі бої. Не дивуюсь іноземцям. В якому ще парламенті Європи депутати топчуться по національному прапорі! Де ще стрибають по залі з транспарантами і різнокольоровими прапорцями! Де ще народні обранці кидаються до жорстокої бійки, жбурляють яйцями, захищаються заготовленими парасолями і під брутальну вуличну лайку і крики і за димовою завісою голосують. Аби тільки всі «ЗА!», аби тільки швидше, аби тільки за сценарієм. А далі так звана більшість – 236 тушок із 211 зареєстрованих на засіданні (sic !) на радощах рвонула до бою свої здобутки. Грубо, без правил, до струсу мозку. Як треба ненавидіти інакодумців, щоб проявити таку брутальність. Однак тушки, хоча їх і було більше, в протистоянні з депутатами не перемогли.
Небезпечна політична гра, затіяна тими, хто з радості від миттєвої тимчасової перемоги втратив здатність реального перспективного мислення, насправді є бумерангом, який, як відомо, вертається до того, хто його випустив. Замість шукати шляхи порозуміння і узгодження влада «тушок» свідомо іде на конфронтацію й розкол країни, ширить духовне невігластво і відкрито порушує головний закон України – Конституцію. А це вже пряма дорога до пекла. І ще таке: негайно потрібно схвалити закон, який би заборонив пряму трансляцію засідань Верховної Ради України, бо на ці тушковані «видовища» дивляться і діти. Пускати в записі й тільки після 22:00, і обов’язково із спеціальним застереженням: «Сон розуму породжує чудовиська».