Надія Вірна
Понад десять ударів ножем у живіт та спину отримав засновник і директор львівського підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» Ігор Желізко. Його підприємство має філії у Нововолинську та Ковелі – містах на Волині. Напад стався у ніч із 16 на 17 квітня в місті Нововолинську Волинської області.
«Ми довго затрималися в офісі, – розповідає Ірина Кримська-Лузанчук, директор Нововолинської філії «Львівська жінка», дружина Ігоря Желізка. – Після вечері всією родиною дивились телевізор. А тоді Ігор вирішив зробити на автівці коло по місту: таким чином він і наші працівники наглядали за мережею, де систематично пошкоджували кабель та підсилювачі. Коли повертався додому, у під’їзді на нього напав чоловік, який, швидше за все, чатував на сходовому майданчику другого поверху. Нападник бив ножем у спину та живіт».
Наразі життю Ігоря Желізки нічого не загрожує. Заступник головного лікаря Нововолинської районної лікарні Василь Тихоступ розповів, що життєво важливі органи потерпілого не були ушкоджені. Після прибуття в лікарню, Ігоря Желізка успішно прооперували. В задовільному стані його вже виписали з лікарні на амбулаторне лікування.
Начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВС у Волинській області Микола Корнійко повідомив, що за фактом побиття порушено кримінальну справу за ст. 121 ч. 1 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження). Наразі правоохоронці встановили коло осіб, котрі можуть бути причетні до скоєння злочину. Однією з версій нападу, яку розглядають слідчі, є професійна діяльність потерпілого. Але ця версія не є головною, так як, за словами Миколи Корнійка, Ігор Желізко не є професійним журналістом. Однак слідство триває і відпрацьовуються всі можливі версії. Більше інформації стосовно розслідування можна буде дізнатися за два тижні.
Вже другий замах на життя Ігоря Желізка
«Ми боїмося, що замовників не знайдуть. Вони не зупиняться, бо це вже другий замах на життя Ігоря, – зауважує Ірина. – На початку 2000-х років Ігор разом із першою своєю дружиною Христиною Кравець заснували і розбудували кабельні мережі у Нововолинську та Ковелі. Головна ж дирекція «Львівської жінки» розташована у Львові. Тому Христина призначила директором Нововолинської філії іншу людину. Коли ж співзасновниця приїхала до Нововолинська налагоджувати справи, біля будинку, де зараз вчинили напад на Ігоря, її було жорстоко побито. П’ятеро нападників били жінку ногами у голову, живіт, спину. Винуватців так і не знайшли. Того ж року Ігоря намагалися отруїти миш’яком – він дивом лишився живий».
«Через півроку після побоїв у Христини виявили ракову пухлину, – продовжує Ірина Кримська-Лузанчук. – А за три роки вона померла. Ігор весь час перебував біля дружини й не міг належно контролювати роботу підприємства та його директора, котрий потиху створив нову кабельну мережу. Нове підприємство, що з’явилося на майні та коштах «Львівської жінки», звалося ТзОВ «Нововолинське Телебачення Телефонія Інтернет» (ТТІ). Усі наші працівники та частина абонентів опинилися в ТТІ. А засновники ТТІ напряму пов’язані з мером міста Нововолинськ. Ми з останніх сил боремося за наше підприємство та мережі, за це нам погрожують, нищать майно, а тепер ще й хочуть позбавити життя».
«Впевнений, що до цього нападу причетні посадові особи ТТІ та влада міста»
«Під’їжджаючи до будинку у ніч нападу, на тому місці, де завжди залишаю машину, я помітив в автівці одного зі співзасновників ТТІ, – розповідає Ігор Желізко. – Тому я впевнений, що до цього нападу причетні посадові особи ТТІ та влада міста, бо ми постійно писали заяви в правоохоронні органи про протиправні дії мера Нововолинська Віктора Сапожнікова. Тому я боюсь, що правоохоронці цю справу перетворять на звичайну побутову і не вийдуть на справжніх замовників. І хто знає, чи за кілька днів чи місяців на мене не здійснять ще один замах, і чи мені так само пощастить залишитися живим, як цього разу».
Вже 25 квітня 2010 року в Нововолинську відбувся мітинг, зорганізований дружиною Ігоря Желізка. Учасники мітингу ухвалили звернення до міської ради, облдержадміністрації та обласної ради, в котрому вимагається скликати позачергову сесію міської ради і розглянути питання про знищення НФ ПП РО «Львівська жінка» та замах на вбивство журналіста і засновника НФ ПП РО «Львівська жінка» Ігоря Желізка. Також мітингувальники затребували заслухати звіт перед сесією про перебіг розслідування кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка та звіту щодо розслідування за іншими заявами НФ ПП РО «Львівська жінка», долучення до відкритої кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка усіх попередніх заяв про захоплення підприємства «Львівська жінка», знищення його майна, перешкоджання його діяльності з боку ТТІ та посадових осіб тощо.
Коментарі міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова отримати не вдалося, бо, не зважаючи численні прохання, він навідріз відмовився спілкуватися та щось пояснювати.
«Ми довго затрималися в офісі, – розповідає Ірина Кримська-Лузанчук, директор Нововолинської філії «Львівська жінка», дружина Ігоря Желізка. – Після вечері всією родиною дивились телевізор. А тоді Ігор вирішив зробити на автівці коло по місту: таким чином він і наші працівники наглядали за мережею, де систематично пошкоджували кабель та підсилювачі. Коли повертався додому, у під’їзді на нього напав чоловік, який, швидше за все, чатував на сходовому майданчику другого поверху. Нападник бив ножем у спину та живіт».
Наразі життю Ігоря Желізки нічого не загрожує. Заступник головного лікаря Нововолинської районної лікарні Василь Тихоступ розповів, що життєво важливі органи потерпілого не були ушкоджені. Після прибуття в лікарню, Ігоря Желізка успішно прооперували. В задовільному стані його вже виписали з лікарні на амбулаторне лікування.
Начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВС у Волинській області Микола Корнійко повідомив, що за фактом побиття порушено кримінальну справу за ст. 121 ч. 1 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження). Наразі правоохоронці встановили коло осіб, котрі можуть бути причетні до скоєння злочину. Однією з версій нападу, яку розглядають слідчі, є професійна діяльність потерпілого. Але ця версія не є головною, так як, за словами Миколи Корнійка, Ігор Желізко не є професійним журналістом. Однак слідство триває і відпрацьовуються всі можливі версії. Більше інформації стосовно розслідування можна буде дізнатися за два тижні.
Вже другий замах на життя Ігоря Желізка
«Ми боїмося, що замовників не знайдуть. Вони не зупиняться, бо це вже другий замах на життя Ігоря, – зауважує Ірина. – На початку 2000-х років Ігор разом із першою своєю дружиною Христиною Кравець заснували і розбудували кабельні мережі у Нововолинську та Ковелі. Головна ж дирекція «Львівської жінки» розташована у Львові. Тому Христина призначила директором Нововолинської філії іншу людину. Коли ж співзасновниця приїхала до Нововолинська налагоджувати справи, біля будинку, де зараз вчинили напад на Ігоря, її було жорстоко побито. П’ятеро нападників били жінку ногами у голову, живіт, спину. Винуватців так і не знайшли. Того ж року Ігоря намагалися отруїти миш’яком – він дивом лишився живий».
«Через півроку після побоїв у Христини виявили ракову пухлину, – продовжує Ірина Кримська-Лузанчук. – А за три роки вона померла. Ігор весь час перебував біля дружини й не міг належно контролювати роботу підприємства та його директора, котрий потиху створив нову кабельну мережу. Нове підприємство, що з’явилося на майні та коштах «Львівської жінки», звалося ТзОВ «Нововолинське Телебачення Телефонія Інтернет» (ТТІ). Усі наші працівники та частина абонентів опинилися в ТТІ. А засновники ТТІ напряму пов’язані з мером міста Нововолинськ. Ми з останніх сил боремося за наше підприємство та мережі, за це нам погрожують, нищать майно, а тепер ще й хочуть позбавити життя».
«Впевнений, що до цього нападу причетні посадові особи ТТІ та влада міста»
«Під’їжджаючи до будинку у ніч нападу, на тому місці, де завжди залишаю машину, я помітив в автівці одного зі співзасновників ТТІ, – розповідає Ігор Желізко. – Тому я впевнений, що до цього нападу причетні посадові особи ТТІ та влада міста, бо ми постійно писали заяви в правоохоронні органи про протиправні дії мера Нововолинська Віктора Сапожнікова. Тому я боюсь, що правоохоронці цю справу перетворять на звичайну побутову і не вийдуть на справжніх замовників. І хто знає, чи за кілька днів чи місяців на мене не здійснять ще один замах, і чи мені так само пощастить залишитися живим, як цього разу».
Вже 25 квітня 2010 року в Нововолинську відбувся мітинг, зорганізований дружиною Ігоря Желізка. Учасники мітингу ухвалили звернення до міської ради, облдержадміністрації та обласної ради, в котрому вимагається скликати позачергову сесію міської ради і розглянути питання про знищення НФ ПП РО «Львівська жінка» та замах на вбивство журналіста і засновника НФ ПП РО «Львівська жінка» Ігоря Желізка. Також мітингувальники затребували заслухати звіт перед сесією про перебіг розслідування кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка та звіту щодо розслідування за іншими заявами НФ ПП РО «Львівська жінка», долучення до відкритої кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка усіх попередніх заяв про захоплення підприємства «Львівська жінка», знищення його майна, перешкоджання його діяльності з боку ТТІ та посадових осіб тощо.
Коментарі міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова отримати не вдалося, бо, не зважаючи численні прохання, він навідріз відмовився спілкуватися та щось пояснювати.