Брюссель – Парламентська асамблея Ради Європи у середу займалася темою Голодомору 32-33 років на теренах колишнього СРСР. Слухання відбувалися на тлі незгоди російської делегації щодо деяких поправок та вівторкової заяви Президента Януковича у Страсбурзі. Він висловився проти визнання штучного голоду геноцидом українців, бо це, за його словами, було б «неправильно» та «несправедливо» щодо інших народів. Ці та інші чинники зрештою призвели до відмови визнати Голодомор геноцидом відносно українців.
Скептицизм заяв у Страсбурзі Президента Віктора Януковича щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу істотно вплинув на оцінку Голодомору більшості депутатів ПАРЄ.
Тому чимало промовців у сесійній залі закликали до відмови від цього.
«Ми чули позицію Президента Януковича, який вважає Голодомор злочином тоталітарного режиму та спільною трагедією населення колишнього Радянського Союзу, але не актом геноциду проти окремої групи людей, маючи на увазі Україну», – заявив депутат ПАРЄ Бйорн вон Сідов.
Мільйони життів – безжалісна жертва задля планів Сталіна
Слід зауважити, що депутат від Туреччини та щойно обраний голова ПАРЄ Мевлют Чавушоглу у підготовленому ним проекті резолюції пропонував розглядати загибель мільйонів людей у Білорусі, Казахстані, Росії, Молдові і Україні на початку 1930-х років разом як «Великий Голод у колишньому СРСР».
У запропонованому тексті проекту резолюції, зокрема, сказано: «хоча ті події мали окремі особливості в різних регіонах, але результати були ті самі: мільйони людських життів були безжалісно принесені в жертву задля здійснення політики і планів сталінського режиму».
Цей текст також згадує, що Україна потерпіла найбільше і що особливо вражене Голодомором було селянство.
«Без визнання Голодомору геноцидом примирення не буде» – Роуен
Натомість співдоповідач Пол Роуен нагадав, що багато країн та міжнародних організацій вже визнали Голодомор геноцидом України.
«Я гадаю, що коли ми прагнемо справжнього примирення, то цей акт, що в першу чергу був націлений на український народ, якраз і був геноцидом, – заявив він. – Це треба визнати. Інакше ми не досягнемо правди, справедливості та примирення».
Пол Роуен пропонував замінити констатацію, що «Голодомор визнається як геноцид за українським законодавством», на заклик: «Голодомор має бути визнаний за геноцид».
Проте поправки Роуена піддавали численним атакам, зокрема, представники від Росії, називаючи їх «дестабілізувальними» та неточними.
Російська делегація закликала до відмови від політизації дискусій та намагань «приватизувати історію». Атмосфера обговорень свідчила про те, що геноцидом українців Голодомор швидше за все не визнають.
Що, зрештою й сталося: під час голосування переважною більшістю депутати Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалили проект резолюції Мевлюта Чавушоглу, де всі пропозиції щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу були відкинуті.
Тому чимало промовців у сесійній залі закликали до відмови від цього.
«Ми чули позицію Президента Януковича, який вважає Голодомор злочином тоталітарного режиму та спільною трагедією населення колишнього Радянського Союзу, але не актом геноциду проти окремої групи людей, маючи на увазі Україну», – заявив депутат ПАРЄ Бйорн вон Сідов.
Мільйони життів – безжалісна жертва задля планів Сталіна
Слід зауважити, що депутат від Туреччини та щойно обраний голова ПАРЄ Мевлют Чавушоглу у підготовленому ним проекті резолюції пропонував розглядати загибель мільйонів людей у Білорусі, Казахстані, Росії, Молдові і Україні на початку 1930-х років разом як «Великий Голод у колишньому СРСР».
У запропонованому тексті проекту резолюції, зокрема, сказано: «хоча ті події мали окремі особливості в різних регіонах, але результати були ті самі: мільйони людських життів були безжалісно принесені в жертву задля здійснення політики і планів сталінського режиму».
Цей текст також згадує, що Україна потерпіла найбільше і що особливо вражене Голодомором було селянство.
«Без визнання Голодомору геноцидом примирення не буде» – Роуен
Натомість співдоповідач Пол Роуен нагадав, що багато країн та міжнародних організацій вже визнали Голодомор геноцидом України.
«Я гадаю, що коли ми прагнемо справжнього примирення, то цей акт, що в першу чергу був націлений на український народ, якраз і був геноцидом, – заявив він. – Це треба визнати. Інакше ми не досягнемо правди, справедливості та примирення».
Пол Роуен пропонував замінити констатацію, що «Голодомор визнається як геноцид за українським законодавством», на заклик: «Голодомор має бути визнаний за геноцид».
Проте поправки Роуена піддавали численним атакам, зокрема, представники від Росії, називаючи їх «дестабілізувальними» та неточними.
Російська делегація закликала до відмови від політизації дискусій та намагань «приватизувати історію». Атмосфера обговорень свідчила про те, що геноцидом українців Голодомор швидше за все не визнають.
Що, зрештою й сталося: під час голосування переважною більшістю депутати Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалили проект резолюції Мевлюта Чавушоглу, де всі пропозиції щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу були відкинуті.