Прага – Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова досі не змогла зустрітися з Президентом України Віктором Януковичем. Про це вона розповіла Радіо Свобода в кулуарах міжнародної конференції в Празі «Проблеми легального перебування та працевлаштування громадян України на території Чеської Республіки». Конференція відбулася під патронатом омбудсменів двох держав. Карпачова вимагає, щоб українська влада втілювати на ділі заяви про повагу до європейських цінностей, зокрема в міграційній політиці.
– Деякі правозахисники вважають, що нова українська влада не має концепції розвитку прав людини. Чи ви поділяєте таку стурбованість?
– Будь-яка влада в мене як в омбудсмена викликає стурбованість по відношенню до прав людини, будь-яка влада, якою підтримкою вона б не користувалася у виборців України. Тому що влада є першим порушником прав людини і завжди влада, будь-яка, не хоче визнавати будь-яку критику стосовно того, що вона не бачить і концептуальні деякі речі. А особливо для мене, як для захисника прав людини, важливо, щоб влада бачила за будь-якою концепцією і декларацією конкретну людину і права конкретної людини.
– Про конкретні приклади. В Україні останнім часом почастішали напади на журналістів. Із цього приводу висловили стурбованість «Репортери без кордонів», а в Україні журналісти створюють нову громадську організацію – Комітет захисту журналістів – із осередком на Івано-Франківщині, туди увійшли ще кілька областей. На вашу думку, це випадковість, чи прояв тенденції?
– Я нещодавно отримала з Івано-Франківська серйозний лист від Національної спілки журналістів, івано-франківської філії, стосовно довготривалих проблем, декілька вже років, стосовно брутальних порушень прав журналістів – звільнення тих, хто працював у комунальних ЗМІ, переслідування цих журналістів. Я дала доручення своїм колегам відкрити негайне впровадження і перевірити кожен факт. Тому що, якщо це система по відношенню до журналістів на Івано-Франківщині конкретно, то ми мусимо про це сказати вголос і дати публічну оцінку.
– Є випадки нападів на журналістів на Львівщині, я маю на увазі газету «Експрес», на Київщині...
– Так, ми займаємося цим. Відкрите моє впровадження стосовно захисту прав журналістів «Експресу». Ми на Львівщині з ними зустрічалися і зустрічалися в Києві, вони були в мене в офісі. Думаю, що найближчим часом будуть висновки. Попередні висновки вже сьогодні можна було б дати – права журналістів були порушені з точки зору права на професію. Попри те, що правоохоронці заявляють, що є порушення податкового законодавства, і це кримінальна справа. Але фактично порушення цієї справи унеможливило журналістам здійснення своїх професійних обов’язків.
– Ви як уповноважена з прав людини вже давно виступаєте за створення в Україні незалежного органу з питань міграції. Це також вимога Європейського Союзу, а Президент Віктор Янукович заявляє, що євроінтеграція залишається пріоритетом для держави. Чи Ви маєте союзників у новій владі в перегляді міграційної політики?
– Ця проблема має довготривалу історію по створенню незалежної потужної міграційної служби, яка б займалася двома складовими одночасно – не тільки міграцією в Україну ззовні, але головним чином, це на мою думку як омбудсмена, це проблема захисту прав наших мігрантів за кордоном, яких під 5 до 7 мільйонів. Тому одне з моїх перших подань до Віктора Януковича в якості Президента було якраз щодо такої міграційної служби.
– Яку відповідь ви отримали?
– Відповіді ще немає, час ще не пройшов, минуло два тижні. Але я бачу, що Міністерство внутрішніх справ України, як у минулому складі, так і в новітньому продовжує боротьбу, щоб процеси і політика міграційної служби залишалися саме під цим силовим відомством. Тому я вбачаю серйозні перешкоди на цьому шляху. Верховна Рада через комітет з прав людини прийняла в другому читанні редакцію закону, який має цю концепцію (законопроект депутата Юрія Кармазіна та інших) по створенню якраз самостійної державної структури, це моя також концепція. Я очікую, що боротьба буде запеклою. Якраз декларації пана Президента стосовно поваги до прав людини і щодо європейського вектору в тому числі, їх треба сьогодні насичувати конкретними абсолютно кроками. Якщо цього не буде, то це залишиться деклараціями. Я вже не пропоную сьогодні, а вимагаю, щоб це питання було розглянуто з точки зору прав людини і у відповідності до вимог Європейського Союзу.
– Чи ви обговорювали правозахисні проблеми з Віктором Януковичем?
– Із 1 березня, після того як я спрямувала листа до пана Президента стосовно нашої особистої зустрічі (а я маю на таке право як омбудсмен у відповідності до Закону про уповноваженого з прав людини на безперешкодну зустріч і з Президентом, і з Прем’єр-міністром, і з Генеральним прокурором, спікером Верховної Ради), поки що такої зустрічі не сталося, на жаль. Я на це звернула увагу навіть під час наради з питань судової реформи в присутності Президента. Віктор Федорович пообіцяв, що найближчим часом така зустріч із омбудсменом відбудеться. Я сподіваються, що комплексне дотримання прав людини і проблеми, які сьогодні є в Україні, мені все ж таки вдасться обговорити з Президентом.
– У своєму вступному виступі на конференції в Празі ви заявили, що Чехія може бути одним із позитивних прикладів у ставленні до трудових мігрантів із України. Але потім звучали значно різкіші оцінки. Голова однієї з громадських організацій українців звинуватив Чехію у репресивній політиці через обмеження доступу на ринок праці. Чи ви змінили свою думку після почутого?
– Надзвичайно було важливо послухати різні позиції, різні оцінки і, в першу чергу, наших українських трудових мігрантів. Це було для мене як для омбудсмена надзвичайно корисно. Але порівнюючи з іншими країнами, де перебуває наша українська трудова міграція, то можу сказати, що кроки чеської влади щодо інтеграції українців усуспільство є надзвичайно позитивними. Наприклад, проблема возз’єднання родин. Чехи, попри те, що вони не ратифікували ні європейську конвенцію з питань міграції, ані оонівську конвенцію, яка закликає якраз дотримуватися міжнародного принципу возз’єднання родин, чехи це роблять на ділі. І це для нас дуже важливо. Вад багато. У будь-якій країні, яка відкрила двері, є вади. Чехія не позбулася цих вад, але вона зробила багато позитивних кроків. Я, як омбудсмен, сподіваюся, що ці кроки будуть продовжені, і намагаюся, щоб ми в політиці двох країн по трудовій міграції з України в Чехію спиралися на позитив і наголошували на тому, що цей позитив треба збільшувати сьогодні і зміцнювати.
– Будь-яка влада в мене як в омбудсмена викликає стурбованість по відношенню до прав людини, будь-яка влада, якою підтримкою вона б не користувалася у виборців України. Тому що влада є першим порушником прав людини і завжди влада, будь-яка, не хоче визнавати будь-яку критику стосовно того, що вона не бачить і концептуальні деякі речі. А особливо для мене, як для захисника прав людини, важливо, щоб влада бачила за будь-якою концепцією і декларацією конкретну людину і права конкретної людини.
– Про конкретні приклади. В Україні останнім часом почастішали напади на журналістів. Із цього приводу висловили стурбованість «Репортери без кордонів», а в Україні журналісти створюють нову громадську організацію – Комітет захисту журналістів – із осередком на Івано-Франківщині, туди увійшли ще кілька областей. На вашу думку, це випадковість, чи прояв тенденції?
– Я нещодавно отримала з Івано-Франківська серйозний лист від Національної спілки журналістів, івано-франківської філії, стосовно довготривалих проблем, декілька вже років, стосовно брутальних порушень прав журналістів – звільнення тих, хто працював у комунальних ЗМІ, переслідування цих журналістів. Я дала доручення своїм колегам відкрити негайне впровадження і перевірити кожен факт. Тому що, якщо це система по відношенню до журналістів на Івано-Франківщині конкретно, то ми мусимо про це сказати вголос і дати публічну оцінку.
– Є випадки нападів на журналістів на Львівщині, я маю на увазі газету «Експрес», на Київщині...
– Так, ми займаємося цим. Відкрите моє впровадження стосовно захисту прав журналістів «Експресу». Ми на Львівщині з ними зустрічалися і зустрічалися в Києві, вони були в мене в офісі. Думаю, що найближчим часом будуть висновки. Попередні висновки вже сьогодні можна було б дати – права журналістів були порушені з точки зору права на професію. Попри те, що правоохоронці заявляють, що є порушення податкового законодавства, і це кримінальна справа. Але фактично порушення цієї справи унеможливило журналістам здійснення своїх професійних обов’язків.
– Ви як уповноважена з прав людини вже давно виступаєте за створення в Україні незалежного органу з питань міграції. Це також вимога Європейського Союзу, а Президент Віктор Янукович заявляє, що євроінтеграція залишається пріоритетом для держави. Чи Ви маєте союзників у новій владі в перегляді міграційної політики?
– Ця проблема має довготривалу історію по створенню незалежної потужної міграційної служби, яка б займалася двома складовими одночасно – не тільки міграцією в Україну ззовні, але головним чином, це на мою думку як омбудсмена, це проблема захисту прав наших мігрантів за кордоном, яких під 5 до 7 мільйонів. Тому одне з моїх перших подань до Віктора Януковича в якості Президента було якраз щодо такої міграційної служби.
– Яку відповідь ви отримали?
– Відповіді ще немає, час ще не пройшов, минуло два тижні. Але я бачу, що Міністерство внутрішніх справ України, як у минулому складі, так і в новітньому продовжує боротьбу, щоб процеси і політика міграційної служби залишалися саме під цим силовим відомством. Тому я вбачаю серйозні перешкоди на цьому шляху. Верховна Рада через комітет з прав людини прийняла в другому читанні редакцію закону, який має цю концепцію (законопроект депутата Юрія Кармазіна та інших) по створенню якраз самостійної державної структури, це моя також концепція. Я очікую, що боротьба буде запеклою. Якраз декларації пана Президента стосовно поваги до прав людини і щодо європейського вектору в тому числі, їх треба сьогодні насичувати конкретними абсолютно кроками. Якщо цього не буде, то це залишиться деклараціями. Я вже не пропоную сьогодні, а вимагаю, щоб це питання було розглянуто з точки зору прав людини і у відповідності до вимог Європейського Союзу.
– Чи ви обговорювали правозахисні проблеми з Віктором Януковичем?
– Із 1 березня, після того як я спрямувала листа до пана Президента стосовно нашої особистої зустрічі (а я маю на таке право як омбудсмен у відповідності до Закону про уповноваженого з прав людини на безперешкодну зустріч і з Президентом, і з Прем’єр-міністром, і з Генеральним прокурором, спікером Верховної Ради), поки що такої зустрічі не сталося, на жаль. Я на це звернула увагу навіть під час наради з питань судової реформи в присутності Президента. Віктор Федорович пообіцяв, що найближчим часом така зустріч із омбудсменом відбудеться. Я сподіваються, що комплексне дотримання прав людини і проблеми, які сьогодні є в Україні, мені все ж таки вдасться обговорити з Президентом.
– У своєму вступному виступі на конференції в Празі ви заявили, що Чехія може бути одним із позитивних прикладів у ставленні до трудових мігрантів із України. Але потім звучали значно різкіші оцінки. Голова однієї з громадських організацій українців звинуватив Чехію у репресивній політиці через обмеження доступу на ринок праці. Чи ви змінили свою думку після почутого?
– Надзвичайно було важливо послухати різні позиції, різні оцінки і, в першу чергу, наших українських трудових мігрантів. Це було для мене як для омбудсмена надзвичайно корисно. Але порівнюючи з іншими країнами, де перебуває наша українська трудова міграція, то можу сказати, що кроки чеської влади щодо інтеграції українців усуспільство є надзвичайно позитивними. Наприклад, проблема возз’єднання родин. Чехи, попри те, що вони не ратифікували ні європейську конвенцію з питань міграції, ані оонівську конвенцію, яка закликає якраз дотримуватися міжнародного принципу возз’єднання родин, чехи це роблять на ділі. І це для нас дуже важливо. Вад багато. У будь-якій країні, яка відкрила двері, є вади. Чехія не позбулася цих вад, але вона зробила багато позитивних кроків. Я, як омбудсмен, сподіваюся, що ці кроки будуть продовжені, і намагаюся, щоб ми в політиці двох країн по трудовій міграції з України в Чехію спиралися на позитив і наголошували на тому, що цей позитив треба збільшувати сьогодні і зміцнювати.