– Що стосується Грузії та України, то позиція НАТО залишилася незмінною. Ми ухвалили рішення на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році. Згідно цього рішення, Грузія та Україна стануть членами НАТО, якщо вони цього захочуть і задовольнятимуть критерії. Така ж ситуація і сьогодні. Президентські вибори в Україні не змінили цю позицію. Наші двері залишаються відкритими, якщо сама Україна цього хоче. Ïй вирішувати. Якщо Україна захоче зосередитися на партнерстві з НАТО, нас це також влаштує. Вирішувати їй самій.
– Російсько-грузинський конфлікт 2008 року був причиною заморожування співпраці НАТО з Росією. Які перспективи нині?
– Покращення стосунків між НАТО і Росією – одна з головних моїх цілей. Ми знаємо, що між нами є розбіжності. Однією такою сферою є Грузія. Ми наполягаємо на її територіальній цілісності. Ми вимагаємо від Росії виконати її міжнародні зобов’язання, включно з угодою про припинення вогню. У нас є розбіжності, але разом з тим, у нас є і спільні інтереси в таких сферах, де ми стикаємося із загрозою нашій безпеці, зокрема йдеться про тероризм. Тому разом зацікавлені в успіху в Афганістані, нам однаково загрожує поширення зброї масового знищення, особливо ядерного, загроза ядерного удару, піратство. В усіх цих сферах ми повинні розвивати практичну співпрацю.
– Нова російська військова доктрина розглядає НАТО як загрозу Москві. Чи можна розраховувати на співпрацю, якщо Кремль вбачає загрозу в Північноатлантичному союзі?
– Дозвольте мені бути відвертим і висловитися про це напряму. Моя позиція тут однозначна: мова нової російської доктрини є такою, яку б я назвав старомодною риторикою часів «холодної війни». Нова військова доктрина не відображає реальностей сьогоднішнього світу в тому, що стосується стосунків Росії та НАТО. Північноатлантичний альянс не представляє жодної загрози для Росії, у нас немає наміру нападати на неї. Тому я б порадив Росії припинити цю застарілу риторику і зосередитися на позитивних стосунках і співпраці з НАТО.
– Коаліційний уряд Німеччини нещодавно закликав до виводу американських ядерних ракет із Європи. Які ваші погляди на ядерні гарантії США європейським партнерам?
– Я прекрасно розумію дискусію, про нашу ядерну політику, і хочу, щоб від самого початку було зрозуміло, що я поділяю підхід президента Барака Обами, який він виклав у Празі у квітні минулого року. Було б чудово, якби ми могли позбавитися ядерної зброї. Але в реальному світі, на жаль, ядерна зброя є. І ми знаємо, що деякі країни прагнуть здобути ядерну зброю, і в результаті вони будуть представляти загрозу для нас. Тому ми повинні використовувати ядерний потенціал для стримування. Враховуючи це, я переконаний, ми повинні зберігати американську класичну і ядерну зброю в Європі.
Генсекретар НАТО: президентські вибори в Україні не змінили ставлення до неї
Генcекретар НАТО Андерс Фог Расмуссеном
Прага – Нова стратегія НАТО, реформа альянсу, ядерна політика та обговорення політики «відкритих дверей» – такі теми будуть обговорювати в Таллінні наприкінці цього тижня міністри закордонних справ країн-учасниць оборонного союзу. Напередодні зустрічі кореспондент Радіо Свобода зустрівся в Брюсселі з генеральним Секретарем НАТО Андерсом Фоґом Расмуссеном. На початку розмови він запитав його про те, як події, що відбулися в Україні і Грузії за останній рік, вплинули на ставлення альянсу до цих країн.