Київ – В Україні відкрили усі повітряні зони, аеропорти працюють у штатному режимі. Водночас у більшості країн Північної та Центральної Європи авіарейси скасовані на невизначений термін.
Через виверження вулкану в Ісландії протягом доби були закриті Сімферопольська, Львівська, Бориспільська, Одеська та Дніпропетровська повітряні зони, десятки рейсів скасували. Хмара вулканічного попелу, що утворилась 4 дні тому, паралізувала авіасполучення у всій Європі: лише за 17 квітня тут скасували близько 20 тисяч рейсів.
Аероперевізники виправляють графіки
Робота українських аеропортів потроху відновлюється. Напередодні у Міністерстві транспорту та зв’язку заявили про відкриття усіх повітряних зон.
У Міжнародних авіалініях України через проблеми з авіаперевезенням пасажирам рекомендували дочекатися рейсу або повернути квитки. За словами прес-секретаря компанії Євгенії Сацької, наразі МАУ відновили частину рейсів. «Вже виконано декілька міжнародних рейсів, а літаки повертаються з запасних аеродромів, де вони змушені були сісти на певний час. Ми починаємо виправляти графік», – каже вона.
В Україні через тимчасове закриття повітряних зон активізувалися зокрема залізничні перевезення. За повідомленням інформагенцій, через скасування авіарейсів та зростання попиту на міжнародні перевезення «Укрзалізниця» додала близько 30 вагонів до потягів, які прямують до Польщі, Німеччини та Росії.
Хмара пилу й попелу з ісландського вулкану Ейяф’ятлаєкютл (Eyjafjallajökull) розпочала свій рух над Північною Європою, нині через активні повітряні маси стрімко поширюється на Південь та Схід.
«Ті повітряні маси, які надходять в Україну протягом останніх кількох діб, рухаються якраз із Західної та Північно-Західної Європи. Таким чином, якщо хмара вулканічного пилу кілька днів тому зосередилася над цією областю, вона вже дійшла й до України», – зазначає керівник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда.
Європейці надто залежні від авіаперевезень
Усі авіарейси скасували у країнах Центральної та Північної Європи. Водночас у Північній Америці та Азії авіаперевезення за низкою напрямків перенесли на невизначений термін.
За оцінками Міжнародної організації цивільної авіації, поширення хмари вулканічного попелу вже завдало авіації більших збитків, аніж закриття авіасполучення після терактів 11 вересня 2001 року у США. В Єврокомісії заявили про ініціативу створити робочу групу для підрахунку цих збитків.
Вулканолог Університету Ісландії Арман Хоскульдсон розповідає, що це вперше, коли виверження вулкану паралізувало авіасполучення на цілому континенті. «Більшість вулканічних вивержень відбувалися на Алясці, в Індонезії та Південній Африці – там графік повітряних сполучень є менш щільним. Проблема в тому, що європейці надто залежні від авіаперевезень, а вулканічний пил рухається якраз у напрямку Європи», – додає він.
Вулкан Ейяф’ятлаєкютл прокинувся ще на початку березня, проте виверження сталося 14 квітня. Внаслідок цього утворилася хмара вулканічного попелу висотою у 9 кілометрів. Оскільки вулканічний попіл може серйозно пошкодити двигуни літаків, наступного дня після виверження у Європі скасували кілька тисяч авіарейсів.
Донині вулкан Ейяф’ятлаєкютл науковці вважали спокійним. Останнє його виверження зафіксували у 1821 році.
Аероперевізники виправляють графіки
Робота українських аеропортів потроху відновлюється. Напередодні у Міністерстві транспорту та зв’язку заявили про відкриття усіх повітряних зон.
У Міжнародних авіалініях України через проблеми з авіаперевезенням пасажирам рекомендували дочекатися рейсу або повернути квитки. За словами прес-секретаря компанії Євгенії Сацької, наразі МАУ відновили частину рейсів. «Вже виконано декілька міжнародних рейсів, а літаки повертаються з запасних аеродромів, де вони змушені були сісти на певний час. Ми починаємо виправляти графік», – каже вона.
В Україні через тимчасове закриття повітряних зон активізувалися зокрема залізничні перевезення. За повідомленням інформагенцій, через скасування авіарейсів та зростання попиту на міжнародні перевезення «Укрзалізниця» додала близько 30 вагонів до потягів, які прямують до Польщі, Німеччини та Росії.
Хмара пилу й попелу з ісландського вулкану Ейяф’ятлаєкютл (Eyjafjallajökull) розпочала свій рух над Північною Європою, нині через активні повітряні маси стрімко поширюється на Південь та Схід.
«Ті повітряні маси, які надходять в Україну протягом останніх кількох діб, рухаються якраз із Західної та Північно-Західної Європи. Таким чином, якщо хмара вулканічного пилу кілька днів тому зосередилася над цією областю, вона вже дійшла й до України», – зазначає керівник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда.
Європейці надто залежні від авіаперевезень
Усі авіарейси скасували у країнах Центральної та Північної Європи. Водночас у Північній Америці та Азії авіаперевезення за низкою напрямків перенесли на невизначений термін.
За оцінками Міжнародної організації цивільної авіації, поширення хмари вулканічного попелу вже завдало авіації більших збитків, аніж закриття авіасполучення після терактів 11 вересня 2001 року у США. В Єврокомісії заявили про ініціативу створити робочу групу для підрахунку цих збитків.
Вулканолог Університету Ісландії Арман Хоскульдсон розповідає, що це вперше, коли виверження вулкану паралізувало авіасполучення на цілому континенті. «Більшість вулканічних вивержень відбувалися на Алясці, в Індонезії та Південній Африці – там графік повітряних сполучень є менш щільним. Проблема в тому, що європейці надто залежні від авіаперевезень, а вулканічний пил рухається якраз у напрямку Європи», – додає він.
Вулкан Ейяф’ятлаєкютл прокинувся ще на початку березня, проте виверження сталося 14 квітня. Внаслідок цього утворилася хмара вулканічного попелу висотою у 9 кілометрів. Оскільки вулканічний попіл може серйозно пошкодити двигуни літаків, наступного дня після виверження у Європі скасували кілька тисяч авіарейсів.
Донині вулкан Ейяф’ятлаєкютл науковці вважали спокійним. Останнє його виверження зафіксували у 1821 році.