Політика смерті

Авіакатастрофа президентського літака, в якому загинули польський президент Лех Качинський з дружиною, а також політична, військова та громадська верхівка держави, об’єднала поляків у смутку і жалобі. Рішення поховати президента в польській національній святині Вавелі їх роз’єднала.

Вавель – місце вічного спочинку польських святих, королів, та національних героїв. Тут спочиває свята Ядвіґа, королева литовсько- польського князівства, дружина короля Ягайла. Останній спочинок тут знайшли польські королі Казимир ІІІ та Ян Собєцький. Керівник польського національного повстання Тадеуш Косцюшко, поет Адам Міцкевич, національні лідери та герої Юзеф Пілсудський та Владислав Сікорський та іншi знайшли у стінах цієї древньої святині свій останній притулок.

Чи повинні поруч з ними спочивати Лех і Марія Качинські? Чи можна їх прирівняти до Собєцьких, Пілсудських та Міцкевичів? Багато поляків переконані, що ні. Проти цього рішення в Кракові демонстрували сотні людей. У відкритому листі, який був опублікований в Ґазеті виборчій відомий польський кінорежисер Анджей Вайда стверджує, що таке рішення розділить Польщу. «Президент Лех Качинський був добрим, скромним чоловіком, але немає жодних причин, чому він мав би спочивати у Вавелі, між польськими королями, поруч з маршалком Юзефом Пілсудським», - пише Вайда.

Не мені судити, в якому місці має спочивати польський президент. Хай спочиває в мирі та з Богом.

Але не можна не звернути увагу на те, що часто-густо смерть буває більш політизованим явищем, ніж життя. Рішення, де когось поховати тягне за собою довгий шлейф символіки і політичного значення.

Кожного разу, коли проходжу Софіївською площею Києва, не можу не завітати до патріарха українського православ’я Володимира Романюка. Лежить він під воротами Софіївського собору, церкви Ярослава Мудрого, яка вже давно перестала бути церквою і стала «заповідником». Лежить він під воротами, які йому не відчинили. Лежить він під муром, який оточує Святу Софію і його від неї відділяє. Лежить він один. Навіть Богдан Хмельницький не споглядає на нього зі свого коня.

Справді, смерть набагато більш заполітизована, ніж життя.