Сімферополь – Завершення гострого протистояння у Криму: в селі Віліне Бахчисарайського району таки демонтували поклінний хрест. Його перенесли із в’їзду до населеного пункту на територію місцевого православного храму. Конфлікт тут виник напередодні Великодня, коли активісти однієї з проросійських організацій встановили на околиці села п’ятиметровий металевий поклінний хрест. Це викликало протести місцевих мусульман, які зажадали його знесення. Разом з тим на захист хреста виступили проросійські козаки з Бахчисарая, Севастополя і Сімферополя, які погрожували силовими акціями.
Процедура перенесення поклінного хреста пройшла без ексцесів і мирно. Його акуратно демонтували і встановили біля сільської церкви, яка будується. Про це повідомив Радіо Свобода глава Бахчисарайської районної державної адміністрації Ільмі Умеров. За його словами, він попросив місцевого парох запросити його на освячення хреста. Поки дата цього не визначена, але відомо, що у релігійній церемонії планують взяти участь усе районне керівництво і благочинний Бахчисарайського округу УПЦ Московської патріархії, до якої належить сільська парафія.
Ільмі Умеров сказав, що місцеві селяни і священнослужителі продемонстрували високий рівень толерантності і прагнення до мирного співіснування. Зараз діє угода, укладена близько 8 років тому між ієрархами православної та мусульманської громад Криму про відмову від встановлення у публічних місцях релігійної символіки, за винятком кладовищ і релігійних споруд.
Молоді активісти, які встановили згаданий поклінний хрест, пояснили, що зробили це з метою вшанування пам’яті воїнів російської царської армії, котрі загинули під час Кримської війни 1854 року і поховані неподалік. Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар не благословляв цю акцію, не знало про неї і місцеве духівництво.
А «казачєство» проти!
Після тривалих переговорів між представниками православної і мусульманської громад із залученням СБУ і районної влади було вирішено перенести цей хрест. Щоб уникнути провокацій, під час цієї процедури на місці перебував посилений наряд міліції, а також співробітники кримського главку Служби безпеки України. Втім, усе обійшлося спокійно, попри погрози, з якими раніше виступали проросійські козаки.
Представник Координаційної ради козачих отаманів, керівник бахчисарайської організації «Російського блоку» Сергій Юрченко заявив журналістам, що проросійські козаки були готові «відстоювати хрест». Вони пропонували сільській громаді його викупити, щоб потім охороняти «як свою власність». Втім, і православна громада, і керівництво села відмовили козакам у цьому.
Сам отаман пожалкував із такого рішення, оскільки, за його словами, на «охорону та оборону» хреста козачі структури Бахчисарая, Севастополя і Сімферополя були готові виставити кілька сотень «багнетів і шабель».
Ільмі Умеров сказав, що місцеві селяни і священнослужителі продемонстрували високий рівень толерантності і прагнення до мирного співіснування. Зараз діє угода, укладена близько 8 років тому між ієрархами православної та мусульманської громад Криму про відмову від встановлення у публічних місцях релігійної символіки, за винятком кладовищ і релігійних споруд.
Молоді активісти, які встановили згаданий поклінний хрест, пояснили, що зробили це з метою вшанування пам’яті воїнів російської царської армії, котрі загинули під час Кримської війни 1854 року і поховані неподалік. Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар не благословляв цю акцію, не знало про неї і місцеве духівництво.
А «казачєство» проти!
Після тривалих переговорів між представниками православної і мусульманської громад із залученням СБУ і районної влади було вирішено перенести цей хрест. Щоб уникнути провокацій, під час цієї процедури на місці перебував посилений наряд міліції, а також співробітники кримського главку Служби безпеки України. Втім, усе обійшлося спокійно, попри погрози, з якими раніше виступали проросійські козаки.
Представник Координаційної ради козачих отаманів, керівник бахчисарайської організації «Російського блоку» Сергій Юрченко заявив журналістам, що проросійські козаки були готові «відстоювати хрест». Вони пропонували сільській громаді його викупити, щоб потім охороняти «як свою власність». Втім, і православна громада, і керівництво села відмовили козакам у цьому.
Сам отаман пожалкував із такого рішення, оскільки, за його словами, на «охорону та оборону» хреста козачі структури Бахчисарая, Севастополя і Сімферополя були готові виставити кілька сотень «багнетів і шабель».