Варшава – У польському уряді сподівалися, що ухвалений сеймом закон про закордонного поляка, який називають «Картою поляка», призведе до активізації польської діаспори у світі, зокрема допомагатиме у збереженні національної тотожності тим полякам, які проживають на пострадянських теренах. Однак, нині Міністерство закордонних справ Польщі вважає, що закон «Карта поляка» не оправдав себе.
Цього тижня Міністерство закордонних справ Польщі підбило підсумки двох років, відколи набув чинності закон про закордонного поляка. Результати не надто втішні, бо головним критерієм для видачі посвідчення «Карта поляка» є те, що закордонний поляк повинен у достатній мірі володіти рідною мовою.
Директор Департаменту МЗС з питань зв’язків із польською діаспорою у світі Мацєй Шиманський, коментуючи ситуацію навколо «Карти поляка», сказав, що на його думку знання польської мови не є головним знаковим елементом польської тотожності за кордоном, а закріплення у цьому законі пріоритету стосовно видачі посвідчення «Карта поляка» лише тим, хто добре володіє польською мовою, – на практиці не оправдало себе.
Шиманський зазначає, що польська діаспора у світі, хоч і признається до національного коріння, однак все-таки на недостатньому рівні володіє рідною мовою. Через те, на думку урядовця закон «Карта поляка» досі не залучив до обсягу своїх дій багатьох поляків, які проживають за межами батьківщини.
Чому знання рідної мови набуває ключового значення у контексті ефективного функціонування закону? Посвідчення «Карта поляка» у вигляді пластикової картки не лише вказує на символічну приналежність даної людини до польської нації, але й відкриває їй на батьківщині низку можливостей. Йдеться про можливість отримати багаторазову візу, працювати без спеціального дозволу та створювати своє підприємство, безплатно навчатися, користуватися медичною опікою.
Найбільше бажаючих отримати «Карту поляка» виявилося в Україні
Утім, посвідчення «Карта поляка» зовсім не означає, що її власник отримав друге, польське громадянство, зазначають представники Міністерства закордонних справ Польщі.
Як тоді залучити більшу кількість поляків до отримання «Карти поляка»? Віце-маршалок Сенату, верхньої палати польського парламенту Збігнев Ромашевський зазначає: «Так, ми свідомі того, що ситуація стосовно знань діаспорою рідної мови погана. Тому велика частка наших субсидій призначається на навчання польської мови за кордоном. Хочемо усім тим, хто прагне отримати документ «Карта поляка», створювати можливість вивчити польську мову. Це нелегко дається, зокрема в Україні, де великі відстані між польськими культурними установами. Однак попри усе інше суботньо-недільні польські школи будуть відкриватися, ми їх профінансуємо».
Варто зазначити, що Сенат – це головний спонсор польських культурних та шкільних установ, котрі знаходяться на території країн Східної Європи. Збігнев Ромашевський сказав Радіо Свобода, що цього року, так само, як і минулого року, Сенат виділяє на ці проекти 17 мільйонів євро.
За даними польського уряду, найбільше заяв про надання «Карти поляка» подано в польських дипломатичних представництвах в Україні, загалом – 23 423, зокрема у Львові – 17 931, Луцьку – 2757, Києві – 2163. А в сусідній Білорусі було 14 509 заяв, у Литві – 2424, в Росії – 1427.
Директор Департаменту МЗС з питань зв’язків із польською діаспорою у світі Мацєй Шиманський, коментуючи ситуацію навколо «Карти поляка», сказав, що на його думку знання польської мови не є головним знаковим елементом польської тотожності за кордоном, а закріплення у цьому законі пріоритету стосовно видачі посвідчення «Карта поляка» лише тим, хто добре володіє польською мовою, – на практиці не оправдало себе.
Шиманський зазначає, що польська діаспора у світі, хоч і признається до національного коріння, однак все-таки на недостатньому рівні володіє рідною мовою. Через те, на думку урядовця закон «Карта поляка» досі не залучив до обсягу своїх дій багатьох поляків, які проживають за межами батьківщини.
Чому знання рідної мови набуває ключового значення у контексті ефективного функціонування закону? Посвідчення «Карта поляка» у вигляді пластикової картки не лише вказує на символічну приналежність даної людини до польської нації, але й відкриває їй на батьківщині низку можливостей. Йдеться про можливість отримати багаторазову візу, працювати без спеціального дозволу та створювати своє підприємство, безплатно навчатися, користуватися медичною опікою.
Найбільше бажаючих отримати «Карту поляка» виявилося в Україні
Утім, посвідчення «Карта поляка» зовсім не означає, що її власник отримав друге, польське громадянство, зазначають представники Міністерства закордонних справ Польщі.
Як тоді залучити більшу кількість поляків до отримання «Карти поляка»? Віце-маршалок Сенату, верхньої палати польського парламенту Збігнев Ромашевський зазначає: «Так, ми свідомі того, що ситуація стосовно знань діаспорою рідної мови погана. Тому велика частка наших субсидій призначається на навчання польської мови за кордоном. Хочемо усім тим, хто прагне отримати документ «Карта поляка», створювати можливість вивчити польську мову. Це нелегко дається, зокрема в Україні, де великі відстані між польськими культурними установами. Однак попри усе інше суботньо-недільні польські школи будуть відкриватися, ми їх профінансуємо».
Варто зазначити, що Сенат – це головний спонсор польських культурних та шкільних установ, котрі знаходяться на території країн Східної Європи. Збігнев Ромашевський сказав Радіо Свобода, що цього року, так само, як і минулого року, Сенат виділяє на ці проекти 17 мільйонів євро.
За даними польського уряду, найбільше заяв про надання «Карти поляка» подано в польських дипломатичних представництвах в Україні, загалом – 23 423, зокрема у Львові – 17 931, Луцьку – 2757, Києві – 2163. А в сусідній Білорусі було 14 509 заяв, у Литві – 2424, в Росії – 1427.