Рига – Неподалік від Риги знаходиться невеличке містечко Вангажі. Місто не славиться історичними та культурними пам’ятками, але про нього добре знають не лише в Латвії, але й за її межами. Міжнародну популярність Вангажі отримало завдяки фестивалю «Слов’янський вінок», започаткованого українською громадою міста.
Назва Вангажі означає «місце, де луками тече струмок». Статус міста Вангажі отримало лише у 1991 році, однак представники народності ліви проживали тут із давніх часів.
Сучасні Вангажі були засновані у 1957 році, через два роки після того, як на цьому місці були знайдені великі сховища гравію та піску. Тут був закладений кар’єр, а потім побудований залізобетонний завод. Для працівників цього заводу й будували будинки та іншу житлову інфраструктуру.
Будівельники та працівники заводу були рекрутовані з усього Радянського Союзу, що до цих пір відчутне у національному складі мешканців міста – у Вангажі проживають представники 11 національностей.
«Із архітектурної точки зору місто не являє нічого особливого, але поряд з містом знаходиться ліс. Люди живуть поряд із природою. Околиці міста санаторного типу. Ліс сосновий, що дуже корисно для здоров’я. Поряд багато невеличких садів, де працюють мешканці міста. На мою думку, Вангажі – це гарне місце для проживання пенсіонерів, сімей із дітьми, а також для тих, хто стомився від ритму великого міста», – каже перший директор Вангажської школи Ріта Зінде.
«Український голос» у Вангажі лунає гучно
У Вангажі проживає чотири тисячі жителів, із яких понад 100 – українці. Однак, не зважаючи на їх невелику кількість, «український голос» тут лунає досить гучно. Саме завдяки ініціативі української громади міста «Ятрань» у Вангажі проходить міжнародний фестиваль «Слов’янський вінок».
Один із засновників фестивалю Іван Омельчук розповів, що спочатку українці проводили свої фольклорні свята, а потім вирішили розширити їхній зміст та географію.
«Фестиваль «Слов’янський вінок» проводиться у нас із 2000 року. І з кожним роком він стає усе більшим і більшим. У ньому беруть участь не тільки представники слов’янських народностей Латвії та латиші, але й гості з Литви, Естонії та України», – наголошує Іван Омельчук
Приклад інтеграції
Представник Вангажської думи Яна Бункус вважає, що Вангажі, де проживає багато національних меншин і проводиться фестиваль «Слов’янський вінок», може слугувати прикладом інтеграції латвійського суспільства.
«Фестиваль «Слов’янський вінок» дуже цікавий і яскравий, який демонструє розмаїття культур міста Вангажі, – каже вона. – У перебігу концерту можна милуватися не тільки чудовими національними костюмами, але й насолоджуватися піснями та танцями різних народностей. Цей захід розширює кордони нашого міста».
Вангажці дуже полюбляють свято «Слов’янський вінок», яке проводиться у місті раз на два роки. Фестиваль проходить на березі озера в центрі міста, куди жителі міста приходять родинами разом із дітьми, які залюбки співають разом із дорослими біля фестивального вогнища.
Сучасні Вангажі були засновані у 1957 році, через два роки після того, як на цьому місці були знайдені великі сховища гравію та піску. Тут був закладений кар’єр, а потім побудований залізобетонний завод. Для працівників цього заводу й будували будинки та іншу житлову інфраструктуру.
Будівельники та працівники заводу були рекрутовані з усього Радянського Союзу, що до цих пір відчутне у національному складі мешканців міста – у Вангажі проживають представники 11 національностей.
«Із архітектурної точки зору місто не являє нічого особливого, але поряд з містом знаходиться ліс. Люди живуть поряд із природою. Околиці міста санаторного типу. Ліс сосновий, що дуже корисно для здоров’я. Поряд багато невеличких садів, де працюють мешканці міста. На мою думку, Вангажі – це гарне місце для проживання пенсіонерів, сімей із дітьми, а також для тих, хто стомився від ритму великого міста», – каже перший директор Вангажської школи Ріта Зінде.
«Український голос» у Вангажі лунає гучно
У Вангажі проживає чотири тисячі жителів, із яких понад 100 – українці. Однак, не зважаючи на їх невелику кількість, «український голос» тут лунає досить гучно. Саме завдяки ініціативі української громади міста «Ятрань» у Вангажі проходить міжнародний фестиваль «Слов’янський вінок».
Один із засновників фестивалю Іван Омельчук розповів, що спочатку українці проводили свої фольклорні свята, а потім вирішили розширити їхній зміст та географію.
«Фестиваль «Слов’янський вінок» проводиться у нас із 2000 року. І з кожним роком він стає усе більшим і більшим. У ньому беруть участь не тільки представники слов’янських народностей Латвії та латиші, але й гості з Литви, Естонії та України», – наголошує Іван Омельчук
Приклад інтеграції
Представник Вангажської думи Яна Бункус вважає, що Вангажі, де проживає багато національних меншин і проводиться фестиваль «Слов’янський вінок», може слугувати прикладом інтеграції латвійського суспільства.
«Фестиваль «Слов’янський вінок» дуже цікавий і яскравий, який демонструє розмаїття культур міста Вангажі, – каже вона. – У перебігу концерту можна милуватися не тільки чудовими національними костюмами, але й насолоджуватися піснями та танцями різних народностей. Цей захід розширює кордони нашого міста».
Вангажці дуже полюбляють свято «Слов’янський вінок», яке проводиться у місті раз на два роки. Фестиваль проходить на березі озера в центрі міста, куди жителі міста приходять родинами разом із дітьми, які залюбки співають разом із дорослими біля фестивального вогнища.