Київ – Збережи землю – вимкни світло на одну годину. До цього закликають організатори акції «Година Землі», яка пройде в суботу у 118 країнах світу. Україна теж серед учасників. Крім небайдужих громадян, світло вимкне і міська влада Києва. На годину згасне архітектурна підсвітка Хрещатика та дзвіниці Києво-Печерської Лаври.
Змінити світ можливо. Принаймні, так стверджують організатори акції «Години Землі». Її метою є привернути увагу суспільства до загроз, які несуть у собі зміни клімату та глобальне потепління.
Андрій Білокінь, приватний підприємець, який на громадських засадах уже другий рік поспіль координує українську «Годину Землі», розповідає, що для України ця акція є особливо важливою.
«Україна належить до країн, які є енергонеефективними. Мета акції – звернути увагу простих громадян, керівництва, суспільства в цілому на проблему ефективного використання природних ресурсів», – каже він.
Альтернатива світлу
Що ж можна робити впродовж години без світла? Організатори закликають пофантазувати.
У Полтаві юні астрономи планують у цей спостерігати за зірками, у Києві мережа ресторанів пропонує вечерю при свічках. А ще можна поспівати під гітару або ж просто раніше лягти спати, говорить Андрій Білокінь.
«Не обов’язково вимкнути все світло – ми просимо людей вимкнути те, від чого дуже легко вони можуть відмовитися. Якщо у вас є декілька телевізорів, комп’ютерів, зробіть на цю годину освітлення найменшим», – закликає він.
«Годину Землі» започаткували в австралійському Сіднеї у 2007 році, а вже торік у ній узяли участь 88 країн та близько 1 мільярда людей. Єгипетські піраміди, лондонський Біґ-Бен та статуя Христа-Спасителя у Ріо-де-Жанейро стояли без освітлення.
До цих світових пам’яток цього року долучиться і столиця України. «Київміськсвітло» у час офіційного початку акції, тобто о 20:30 за місцевим часом, на годину вимкне підсвітку Хрещатика та Києво-Печерської Лаври.
Начальник виробничо-технічної служби «Київміськсвітла» Анатолій Семененко пояснює важливість цієї акції так: «Електроенергія виробляється чи гідроелектростанціями, чи атомними електростанціями. Все залишає свій відбиток на екологію нашої планети».
Важливо, зазначає Андрій Білокінь, щоб ця акція не стала просто формальністю. Наприклад, має стати звичкою закрутити кран чи вимикати комп’ютер, коли йдеш із офісу, підніматися пішки на четвертий поверх або використовувати на одну паперову серветку менше.
Андрій Білокінь, приватний підприємець, який на громадських засадах уже другий рік поспіль координує українську «Годину Землі», розповідає, що для України ця акція є особливо важливою.
«Україна належить до країн, які є енергонеефективними. Мета акції – звернути увагу простих громадян, керівництва, суспільства в цілому на проблему ефективного використання природних ресурсів», – каже він.
Альтернатива світлу
Що ж можна робити впродовж години без світла? Організатори закликають пофантазувати.
У Полтаві юні астрономи планують у цей спостерігати за зірками, у Києві мережа ресторанів пропонує вечерю при свічках. А ще можна поспівати під гітару або ж просто раніше лягти спати, говорить Андрій Білокінь.
«Не обов’язково вимкнути все світло – ми просимо людей вимкнути те, від чого дуже легко вони можуть відмовитися. Якщо у вас є декілька телевізорів, комп’ютерів, зробіть на цю годину освітлення найменшим», – закликає він.
«Годину Землі» започаткували в австралійському Сіднеї у 2007 році, а вже торік у ній узяли участь 88 країн та близько 1 мільярда людей. Єгипетські піраміди, лондонський Біґ-Бен та статуя Христа-Спасителя у Ріо-де-Жанейро стояли без освітлення.
До цих світових пам’яток цього року долучиться і столиця України. «Київміськсвітло» у час офіційного початку акції, тобто о 20:30 за місцевим часом, на годину вимкне підсвітку Хрещатика та Києво-Печерської Лаври.
Начальник виробничо-технічної служби «Київміськсвітла» Анатолій Семененко пояснює важливість цієї акції так: «Електроенергія виробляється чи гідроелектростанціями, чи атомними електростанціями. Все залишає свій відбиток на екологію нашої планети».
Важливо, зазначає Андрій Білокінь, щоб ця акція не стала просто формальністю. Наприклад, має стати звичкою закрутити кран чи вимикати комп’ютер, коли йдеш із офісу, підніматися пішки на четвертий поверх або використовувати на одну паперову серветку менше.