Кожен п’ятий українець нині періодично заходить в Інтернеті. Це показало дослідження, проведене за підсумками минулого року компанією «GfK Ukraine». (Порівняно з попереднім опитуванням, проведеним восени 2008, кількість користувачів зросла на понад 1 мільйон 600 тисяч осіб). І кожен із цих восьми мільйонів українських «юзерів» щосекунди може стати жертвою вірусів, хробаків, троянів, яких у світі щодоби з’являється близько 100 тисяч. Цій навалі комп’ютерних шкідників протистоять лише близько 40 компаній, які займаються розробкою антивірусного програмного забезпечення.
На тлі все більшої популярності Інтернету, все досконалішими стають і вірусні програми. І потенційною жертвою кібер-злочинців є фактично кожен користувач.
100 тисяч нових вірусів щодоби
Щодоби у світі з’являється 100 тисяч нових вірусів. Їх створюють так звані хакери - висококваліфіковані програмісти, які займаються несанкціонованим проникненням в комп'ютерні мережі, бази даних та зломом програмного забезпечення. Існують навіть спеціальні змагання - наприклад, уже 4 рік поспіль проходить напівофіційний «хакерський» конкурс Pwn2Own. 24 березня 2010 інтернаціональна команда професіоналів провела показові атаки, направлені на веб-браузери. Цікаво, що деякі комп’ютерники самі повідомляють, як саме вони змогли провести атаки – щоб в майбутньому компанії, програми яких були атаковані, змогли виправити недосконалості.
І хоч на цьому конкурсі, українські комп’ютерні спеціалісти заявлені не були, за словами Володимира Тихонова, керівника служби консалтингу «Лабораторії Касперського» в Україні, Молдові, Білорусі, Україна займає 5-8 місце у світі за кількістю новостворених вірусів. «Кіберзлочинці живуть у різних країнах, це ціла індустрія, масове виробництво, адже сьогодні хакер-атаку можна замовити по Інтернету. І атакувати ваш комп’ютер можуть з будь якої точки світу. Кіберзлочинець – це молода людина, яка заробляє 3-5 тисяч доларів на день!»
Усі, хто не поставив якісний антивірус на свій комп’ютер, приречений стати здобиччю кіберзлочинців. Тільки таким чином можна запобігти викраданню конфіденційної інформації, паролів і, зрештою, можливій втраті грошей, продовжує Володимир Тихонов. «Комп’ютер без захисту, без антивірусу, «живе» від двох до двадцяти хвилин. За цей час, якщо немає якогось альтернативного захисту, він втрачає свою працездатність. Антивірусне програмне забезпечення мусить стояти постійно, його необхідно регулярно оновлювати, правильно експлуатувати. Діючий антивірус допоможе запобігти викраденню важливої для користувача інформації і отриманню через неї нелегальних прибутків».
Обсяги ринку комп’ютерних вірусів – мільярди доларів
Якщо ще років десять тому вірусні програми писали ентузіасти, які робили це «для себе», щоб перевірити власну професійність, то зараз варто говорити про комп’ютерні злочинні угруповання, мета діяльності яких - фінансова вигода, каже системний адміністратор однієї з міжнародних організацій Євген. «Зараз часто з’являються такі віруси, що викрадають паролі, заважають працювати, і кажуть, мовляв, відправте нам смс на той чи інший номер, і ми все виправимо. Загалом, більш ніж 90% пошти у світі – це або спам, або віруси».
Розробники комп’ютерних вірусів за славою не гоняться, їм досить «зароблених» грошей, адже обсяги світового ринку комп’ютерних вірусів, за приблизними підрахунками, - мільярди доларів, каже Олексій Герасимчук, виконавчий директор компанії ESЕТ-Україна, що займається розповсюдженням програмного забезпечення. «Вони заробляють і на поширенні рекламних повідомлень, спаму – і на створенні спеціалізованих програм, що атакують банківські системи з метою крадіжки грошей. Крім того, це дуже вдалий метод боротьби з конкурентами. Інтернет не має кордонів, тож український користувач перебуває у такій самій небезпеці, що й закордонний».
Простий вірус зможе написати будь-яка людина. яка володіє азами програмування, стверджує Сергій, фахівець з інформаційних технологій. Створити серйозного комп’ютерного шкідника, який би обійшов антивірусні пастки і заразив чужий комп’ютер, по силах лише маститому програмісту – таких спеціально для цього і наймають на роботу. «Це ж навіть не поштою надсилається. Компанія наймає працівника, що займається її «інформаційною безпекою»: пише всілякі віруси, «черв’яки», за допомогою яких вже потім дістає необхідну інформацію інших компаній. Дуже багато хакерів стоять на обліку, за необхідності їх використовує і держава , і різні служби безпеки».
Але хакерством все ж займаються не лише заради грошей. Якщо комп’ютернику вдається розробити і впровадити вірус, сумнівів у його професійних навичках не залишається. Це зауважує Олексій Орловський - засновник проекту «Zillya» («Зілля») - українського розробника антивірусу. «Насамперед, їм хочеться бути героями у власних очах та в очах колег». Водночас, Олексій Орловський закликає користувачів не лише ставити сучасні антивіруси, а й купувати тільки ліцензійне програмне забезпечення. «Адже виробник зацікавлений, у першу чергу, в захисті своєї програми та запобіганні використання її з комерційною метою».
Неліцензійні програми
Дійсно, більшість українських Інтернет-користувачів наражаються на небезпеку ще й тому, що використовують неліцензійні антивіруси. До того ж, неліцензійне програмне забезпечення – менше захищене від нападу вірусів, говорять експерти. Адже купуючи або скачуючи піратську програму, Ви ризикуєте не лише тим, що вона виявиться «обрізаною». На ній одразу можуть бути прописані віруси, які можуть привести до загибелі даних у Вашому комп'ютері або навіть на сервері.
В європейських країнах боротьба з піратством у сфері програмного забезпечення ведеться давно. Хоча і там цей феномен залишається доволі поширеним. Окремі держави-члени ЄС навіть ухвалили спеціальні закони, що забороняють користування неліцензійними комп’ютерними програмами. Наступ на комерційні установи, що продають копії software ведуть не лише праворохоронні органи, але й самі компанії-виробники цієї продукції, що широко представлені у Західній Європі.
Наприклад, у Франції, де за підрахунками експертів рівень комп’ютерного піратства сягає більше 40 відсотків, компанія Microsoft нерідко звертається з позовами до судових установ проти тих чи інших фірм. Виробники комп’ютерних програм також регулярно інформують місцеві державні установи про багатомільйонну шкоду, що піратство також завдає бюджетам цих країн.
Водночас, проти заборони користування копіями дорогої ліцензованої продукції виступають самі споживачі. Наприклад, введення нових законів та правил, націлених на викорінення нелегальних скачувань у інтернетмережі та користування неліцензованою комп’ютерною продукцією викликали широкі масові протести уШвеції, Німеччині та інших європейських країнах. На захист простих користувачів персональними кормп’ютерами стають і політики. Нещодавно виникли, так звані «Партії піратів» у Німеччині та Естонії. А прихильники легалізації «піратства» Швеції на минулорічних європейських виборах навіть отримали одне місце у Європарламенті.
Є дані, що Україна входить до десятки держав, у яких розробляють найбільше комп’ютерних вірусів. Але директор з питань технологічної політики майкрософт Олександр Орєхов каже, що визначити конкретне географічне походження вірусів досить складно. Більш вірогідно, що найбільша кількість потужних хакерських угруповань розташована у країнах ЄС та США. Адже саме туди надходить більша частка прибутків від поширення вірусів.
100 тисяч нових вірусів щодоби
Щодоби у світі з’являється 100 тисяч нових вірусів. Їх створюють так звані хакери - висококваліфіковані програмісти, які займаються несанкціонованим проникненням в комп'ютерні мережі, бази даних та зломом програмного забезпечення. Існують навіть спеціальні змагання - наприклад, уже 4 рік поспіль проходить напівофіційний «хакерський» конкурс Pwn2Own. 24 березня 2010 інтернаціональна команда професіоналів провела показові атаки, направлені на веб-браузери. Цікаво, що деякі комп’ютерники самі повідомляють, як саме вони змогли провести атаки – щоб в майбутньому компанії, програми яких були атаковані, змогли виправити недосконалості.
І хоч на цьому конкурсі, українські комп’ютерні спеціалісти заявлені не були, за словами Володимира Тихонова, керівника служби консалтингу «Лабораторії Касперського» в Україні, Молдові, Білорусі, Україна займає 5-8 місце у світі за кількістю новостворених вірусів. «Кіберзлочинці живуть у різних країнах, це ціла індустрія, масове виробництво, адже сьогодні хакер-атаку можна замовити по Інтернету. І атакувати ваш комп’ютер можуть з будь якої точки світу. Кіберзлочинець – це молода людина, яка заробляє 3-5 тисяч доларів на день!»
Усі, хто не поставив якісний антивірус на свій комп’ютер, приречений стати здобиччю кіберзлочинців. Тільки таким чином можна запобігти викраданню конфіденційної інформації, паролів і, зрештою, можливій втраті грошей, продовжує Володимир Тихонов. «Комп’ютер без захисту, без антивірусу, «живе» від двох до двадцяти хвилин. За цей час, якщо немає якогось альтернативного захисту, він втрачає свою працездатність. Антивірусне програмне забезпечення мусить стояти постійно, його необхідно регулярно оновлювати, правильно експлуатувати. Діючий антивірус допоможе запобігти викраденню важливої для користувача інформації і отриманню через неї нелегальних прибутків».
Обсяги ринку комп’ютерних вірусів – мільярди доларів
Якщо ще років десять тому вірусні програми писали ентузіасти, які робили це «для себе», щоб перевірити власну професійність, то зараз варто говорити про комп’ютерні злочинні угруповання, мета діяльності яких - фінансова вигода, каже системний адміністратор однієї з міжнародних організацій Євген. «Зараз часто з’являються такі віруси, що викрадають паролі, заважають працювати, і кажуть, мовляв, відправте нам смс на той чи інший номер, і ми все виправимо. Загалом, більш ніж 90% пошти у світі – це або спам, або віруси».
Розробники комп’ютерних вірусів за славою не гоняться, їм досить «зароблених» грошей, адже обсяги світового ринку комп’ютерних вірусів, за приблизними підрахунками, - мільярди доларів, каже Олексій Герасимчук, виконавчий директор компанії ESЕТ-Україна, що займається розповсюдженням програмного забезпечення. «Вони заробляють і на поширенні рекламних повідомлень, спаму – і на створенні спеціалізованих програм, що атакують банківські системи з метою крадіжки грошей. Крім того, це дуже вдалий метод боротьби з конкурентами. Інтернет не має кордонів, тож український користувач перебуває у такій самій небезпеці, що й закордонний».
Простий вірус зможе написати будь-яка людина. яка володіє азами програмування, стверджує Сергій, фахівець з інформаційних технологій. Створити серйозного комп’ютерного шкідника, який би обійшов антивірусні пастки і заразив чужий комп’ютер, по силах лише маститому програмісту – таких спеціально для цього і наймають на роботу. «Це ж навіть не поштою надсилається. Компанія наймає працівника, що займається її «інформаційною безпекою»: пише всілякі віруси, «черв’яки», за допомогою яких вже потім дістає необхідну інформацію інших компаній. Дуже багато хакерів стоять на обліку, за необхідності їх використовує і держава , і різні служби безпеки».
Але хакерством все ж займаються не лише заради грошей. Якщо комп’ютернику вдається розробити і впровадити вірус, сумнівів у його професійних навичках не залишається. Це зауважує Олексій Орловський - засновник проекту «Zillya» («Зілля») - українського розробника антивірусу. «Насамперед, їм хочеться бути героями у власних очах та в очах колег». Водночас, Олексій Орловський закликає користувачів не лише ставити сучасні антивіруси, а й купувати тільки ліцензійне програмне забезпечення. «Адже виробник зацікавлений, у першу чергу, в захисті своєї програми та запобіганні використання її з комерційною метою».
Неліцензійні програми
Дійсно, більшість українських Інтернет-користувачів наражаються на небезпеку ще й тому, що використовують неліцензійні антивіруси. До того ж, неліцензійне програмне забезпечення – менше захищене від нападу вірусів, говорять експерти. Адже купуючи або скачуючи піратську програму, Ви ризикуєте не лише тим, що вона виявиться «обрізаною». На ній одразу можуть бути прописані віруси, які можуть привести до загибелі даних у Вашому комп'ютері або навіть на сервері.
В європейських країнах боротьба з піратством у сфері програмного забезпечення ведеться давно. Хоча і там цей феномен залишається доволі поширеним. Окремі держави-члени ЄС навіть ухвалили спеціальні закони, що забороняють користування неліцензійними комп’ютерними програмами. Наступ на комерційні установи, що продають копії software ведуть не лише праворохоронні органи, але й самі компанії-виробники цієї продукції, що широко представлені у Західній Європі.
Наприклад, у Франції, де за підрахунками експертів рівень комп’ютерного піратства сягає більше 40 відсотків, компанія Microsoft нерідко звертається з позовами до судових установ проти тих чи інших фірм. Виробники комп’ютерних програм також регулярно інформують місцеві державні установи про багатомільйонну шкоду, що піратство також завдає бюджетам цих країн.
Водночас, проти заборони користування копіями дорогої ліцензованої продукції виступають самі споживачі. Наприклад, введення нових законів та правил, націлених на викорінення нелегальних скачувань у інтернетмережі та користування неліцензованою комп’ютерною продукцією викликали широкі масові протести уШвеції, Німеччині та інших європейських країнах. На захист простих користувачів персональними кормп’ютерами стають і політики. Нещодавно виникли, так звані «Партії піратів» у Німеччині та Естонії. А прихильники легалізації «піратства» Швеції на минулорічних європейських виборах навіть отримали одне місце у Європарламенті.
Є дані, що Україна входить до десятки держав, у яких розробляють найбільше комп’ютерних вірусів. Але директор з питань технологічної політики майкрософт Олександр Орєхов каже, що визначити конкретне географічне походження вірусів досить складно. Більш вірогідно, що найбільша кількість потужних хакерських угруповань розташована у країнах ЄС та США. Адже саме туди надходить більша частка прибутків від поширення вірусів.