Кому «послужить» Конституційний Суд – верховенству права чи Януковичу?

Будівля Конституційний Суд України у Києві

На думку політичних аналітиків створення парламентської більшості всупереч нормам Конституції і формування нового уряду на її основі, заклали міну повільної дії під систему політичної влади. Політологи прогнозують, що невдовзі саме проблема сумнівної легітимності уряду і коаліції можуть спричинити серйозні проблеми в країні. Попри депутатське подання, з яким «регіонали» серед інших звернулися до Конституційного Суду, проблема законності формування нової влади, схоже, найменше хвилює саму владу.

Про незаконний спосіб формування коаліції і уряду під Президента Віктора Януковича пам'ятають не лише українські опозиціонери, а й у зовнішньому світі. Після того, як «регіонали» утворили в парламенті коаліцію «тушок», Янукович виправдовувався перед закордонними главами дипломатичних місій і апелював до Конституційного Суду, який покликаний розібратися з методами формування «регіоналами» влади і винести відповідний вердикт. Пам'ятають про це і в США, куди невдовзі збирається з візитом Віктор Янукович.

Тижневик «Дзеркало тижня», посилаючись на свої джерела, повідомляє, що Конституційний Суд працюватиме над цим питанням у прискореному порядку і ухвалить своє рішення ще до візиту Віктора Януковича до Сполучених Штатів.

Видання також цитує заступника помічника держсекретаря США з питань Європи і Євразії Деніела Рассела, який минулого тижня на засіданні Гельсінкської комісії в Конгресі заявив, що «американська сторона із задоволенням відзначила, що Партія регіонів сама ініціювала звернення до КСУ із приводу суперечливого закону, а також пообіцяла ухвалити й виконати будь-яке рішення цієї інстанції». У разі ж, якщо Конституційний Суд не схвалить нові процедури формування коаліції, то за словами пана Рассела, Вашингтон очікує, що Партія регіонів постарається створити нову коаліцію відповідно до рішення суду або ж піде на дострокові парламентські вибори.
За подіями в Конституційному Суді пильно стежать і в Євросоюзі і в самій Україні. Минулого тижня КСУ ухвалив рішення, що розглядатиме справу про членство в парламентській коаліції окремих депутатів у формі письмових слухань. Про дату слухань справи конституційні судді не повідомляють, її призначає голова Суду.

Наразі подання 68 депутатів-«регіоналів» чекають своєї черги у Конституційному Суді під порядковим номером 31. Як повідомляє сайт Конституційного Суду, ухвалою колегії суддів відкрито конституційне провадження у справі, ведеться підготовка справи до розгляду на засіданні Суду щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 83 Конституції України та частини четвертої статті 59 Регламенту Верховної Ради України.

Депутатське подання 56 «бютівців» чекає суддівської реакції під номером 32. Члени БЮТ просять суд розібратися щодо відповідності Конституції України положень статті 61 того ж суперечливого Регламенту Верховної Ради.

10 лютого Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до закону України «Про Регламент Верховної Ради України». За таке рішення проголосували 235 народних депутатів із 417 зареєстрованих у сесійній залі. Проти змін до регламенту виступали фракції БЮТ і НУНС. Згідно ухвалених змін, до коаліції можуть входити позафракційні народні депутати а також члени фракцій, які підписали коаліційну угоду.

Згідно Конституції, учасниками коаліції можуть бути лише фракції, а не окремі депутати.

Положення частини 6 статті 83 Конституції передбачають, що в парламенті за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входять більшість депутатів від конституційного складу парламенту, а положення частини 4 статті 59 Регламенту передбачають, що народний депутат, якого виключили зі складу депутатської фракції, є позафракційним.

Що переможе, знайома добре українцям політична доцільність чи верховенство права?

Парадокс ситуації полягає в тому, що минулого року Конституційний Суд уже пояснював, що парламентська коаліція може бути утворена зі складу фракцій, а не окремих депутатів. На такий порядок створення коаліції власне і вказує Конституція.

Однак це не завадило «регіоналам» порушити Основний закон і вчинити за правилами ними ж зміненого під себе і ухваленого іншого закону – Регламенту Верховної Ради.

Головне чого прагнули підопічні Януковича – усунути негайно Тимошенко від влади і створити підконтрольний Януковичу уряд і парламент. Подання до КСУ про конституційність своїх дій «регіонали» подали про людське око. І передовсім для іноземних спостерігачів. Реакція на такі порушення всередині країни команду Януковича, схоже, не хвилює.

«Регіонали» розраховують, що КСУ визнає їхні дії легітимними. Про схильність конституційних суддів легітимізувати нову владу говорять і експерти.

Політолог Володимир Цибулько каже, що Конституційний Суд України вже давно перетворився в інструмент легітимації нелегітимних рішень влади. «Згадаймо ситуацію про другий термін президентства Кучми. Конституційний Суд у такому вигляді як він є в Україні – це трибуна для влади. Як владі потрібно, так він і розтлумачить. Він ніколи не виступить проти сили. Тобто хто сильніший, той і виграє. Безумовно усе це поглибить політичну кризу», – зауважує експерт.

А політолог Володимир Фесенко додає, що створення парламентської коаліції «тушками» і формування на її основі нового уряду закладають під систему політичної влади міну повільної дії. За його словами, проблема сумнівної легітимності уряду і коаліції можуть спричинити серйозні проблеми. «Проте Партія регіонів, знаючи про такі ризики, свідомо йде на такі порушення. Вони розуміють сумнівний характер створення коаліції і уряду, але відверто зізнаються, що для них головне – сформувати уряд, підконтрольний Президенту. Все решта їх не хвилює», – каже він.

Фесенко припускає, що навіть якщо Конституційний Суд визнає такий спосіб формування коаліції незаконним, уряд залишиться працювати. Він також зауважує, що Янукович і його оточення робить відповідні кроки, аби впливати на судову систему. «Вони хочуть зменшити ризики оскарження рішень Президента, уряду і таке інше. Тому навіть, якщо певні рішення будуть оскаржені в суді, то паралельно будуть відповідні рішення й на користь Президента і уряду. Всі свідомі цього», – наголошує політолог.

Ще один політичний аналітик Тарас Березовець прогнозує, що КСУ в своєму рішенні керуватиметься політичною логікою». Я не думаю, що він повторить зараз своє попереднє рішення, яке забороняло формувати уряд окремими депутатами. Безумовно, це все поглибить політичну кризу, а коаліція і уряд, сформовані таким чином будуть нелегітимними», – зазначає політолог, наголошуючи при цьому, що рішення, які ухвалюватиме такий уряд і коаліція можуть бути оскаржені як незаконні і що це може мати дуже негативні правові наслідки для країни.

Доки Конституційний Суд вирішуватиме наскільки законними є нинішній уряд і парламентська коаліція, «регіонали» поширюють свій вплив і зміцнюють позиції кадрами. Днями уряд здійснив рекордні кадрові заміни. Протягом кількох годин Кабмін провів майже більше сотні звільнень і призначень у центральних органах влади.

У більшості територіальних одиниць країни замінені їхні керівники на представників Партії регіонів. У БЮТі вважають, що Янукович поступово захопить всю Україну і «донецький» дух буде присутній в кожному регіоні. Про небезпеки від зміцнення «регіоналами» своїх позицій у всіх регіонах країни говорить і політолог Віктор Небоженко. «Донецькі роблять те, що хочуть, а не те, що треба. Процедура «донізації» йде успішно і без спротиву. При цьому країні команда Януковича не пропонує жодної програми для виходу з кризи», – каже політолог.

Небоженко вважає, що чинна влада має головну мету – надолужити втрачене в опозиції. «Вони діють за принципом: гроші – влада – гроші. Про проблеми країни і реформи ніхто не думає, та не знає, як це робити. У влади просто немає мети щодо розвитку країни, а є власні інтереси», – зазначає Небоженко. Експерт також зауважує, що тотальна «донізація» суспільства не може не позначитися і на свободі ЗМІ.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.