Сімферополь – Призначення міністром внутрішніх справ України генерал-майора міліції Анатолія Могильова викликало неоднозначну реакцію в українському політикумі і суспільстві. Екс-міністр Юрій Луценко назвав його «найгіршим вибором із кадрового резерву Партії регіонів» і пов’язав зі «знаменитим авторитетом Васею Бітою». Соратник лідера «Народної самооборони» генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль назвав нового міністра «чужою для міліцейської системи» людиною, а лідер кримських татар Мустафа Джемілєв звинуватив того у ксенофобії й фашизмі. Разом з тим, голова «Російської громади Криму» Сергій Цеков назвав Анатолія Могильова «рішучою і мужньою» людиною, «єдиним українським чиновником», який спробував повернути ситуацію із «самозахопленнями землі в Криму у правове русло». Втім, на півострові нинішній міністр внутрішніх справ запам’ятався не тільки своєю рішучістю, але й багатьма скандалами й конфліктами, пов’язаними з його іменем.
У Криму член фракції Партії регіонів Макіївської міської ради Анатолій Могильов з’явився наприкінці лютого 2007 року, коли місцевий парламент погодив його призначення керівником кримської міліції. На цій посаді він пропрацював недовго – уже наприкінці грудня зі скандалом був звільнений. Потім багато судився, намагаючись повернути втрачене крісло. Не менше йому довелося виправдовуватися через обставини свого звільнення.
28 грудня 2007 року тодішній заступник голови Комітету Верховної Ради України з боротьби з організованою злочинністю Геннадій Москаль на засіданні в кримському главку МВС оприлюднив запис телефонної розмови начебто депутата кримського парламенту Олександра Мельника, раніше підозрюваного у керуванні організованим злочинним угрупованням «Сейлем», і попереднім керівником кримської міліції Анатолієм Могильовим.
За цим записом, авторитетний депутат рішуче і результативно заперечував проти звільнення якогось одного міліцейського начальника і призначення іншого. Голос Мельника: «Анатолію Володимировичу, я ніколи в житті нічого не просив. Але в мене було одне прохання: мені сказали, що це прохання буде задоволене. Я просив і першу особу, і цю. І мені сказали, що все буде нормально. Я не знаю, що тепер робити...». Голос Могильова, сміється: «Ха-ха! Добре, цю тему обговоримо. Домовилися, добре!».
Уже потім Анатолій Могильов заявляв, що як начальник міліції мав право радитися з будь-яким депутатом кримського парламенту. А що ж до підозр про кримінальне минуле цього депутата, то рішення суду не було, тож і претензій ні до кого не може бути.
Кримським татарам – гумові палиці і гумові кулі
Не менший резонанс в Криму і за його межами Анатолій Могильов викликав своїми жорсткими діями щодо репатріантів під час гострих земельних конфліктів. 1 листопада 2007 року правоохоронці застосували силу проти кількох сотень репатріантів на земельному масиві, розташованому на вулиці Балаклавській у Сімферополі. Тоді близько півтисячі осіб, найнятих однією з будівельних фірм, намагалися витіснити репатріантів із раніше зайнятої ними цієї земельної ділянки. У результаті дій правоохоронців, керованих Анатолієм Могильовим, найбільше дісталося репатріантам: троє з них отримали поранення від гумових куль.
Не встигли стихнути звинувачення на адресу міліції у надмірній жорсткості щодо репатріантів у Сімферополі, як Анатолій Могильов продемонстрував її ще рішучіше на Південному узбережжі Криму. 6 листопада того ж року на плато Ай-Петрі правоохоронці в кількості близько тисячі осіб знесли самовільно збудовані репатріантами торгові точки і кав’ярні. Кримські татари стверджували, що під час операції бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували травматичну вогнепальну зброю і жорстоко били людей. 7 осіб потрапило до лікарні, троє перебували у важкому стані, в тому числі один репатріант – із кульовим пораненням у живіт. Представники Меджлісу кримськотатарського народу стверджували, що затриманим вчасно не надали медичну допомогу. 28 осіб були засуджені до адміністративного покарання – штрафи та ув’язнення до 13 діб.
У кримському главку міліції повідомили, що правоохоронці діяли на законних підставах на виконання рішення суду про знесення 7 незаконних будівель. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу, яка так і не дійшла до суду. Тодішній прокурор Криму Віктор Шемчук заявив журналістам, що правоохоронці діяли на підставі закону, але дуже непрофесійно, що спричинило поранення кількох людей.
Загиблим у депортації – зневага і бруд
Ще більше обурення у кримських татар викликала публіцистична діяльність звільненого з посади генерала Могильова. У січні 2008 року він опублікував в одній із місцевих газет статтю під назвою «У Криму зріє конфлікт за косовським сценарієм». Там екс-міліціонер писав про «масову зраду» кримських татар під час Другої світової війни і виправдовував депортацію кримськотатарського народу комуністами, називаючи її «правильною і гуманною». Мовляв, після війни неминуче виникли б масові акти помсти і самосуду над «зрадниками» і ворогами». А по-друге, кримських татар переселили, за словами Анатолія Могильова, до «теплого і ситого» Узбекистану.
Крім того, він стверджував, що депортація проводилася «вищою мірою організовано і для військового часу максимально коректно». Разом з тим, генерал приписав кримським татарам «східну хитрість», яка «завжди дозволяла їм приймати вигляд обездолених, принижених, зацькованих позбавленців», а «Коран не перешкоджав приймати подаяння від держави невірних».
Де «євпаторійський маніяк»?
Власне про міліцейський професіоналізм генерала Могильова свідчить резонансна історія з «євпаторійським маніяком». Влітку 2007 року курортну Євпаторію сколихнула серія жорстоких убивств молодих жінок. Зрештою, 9 серпня начальник Головного управління МВС України у Криму Анатолій Могильов повідомив, що кримська міліція таки затримала двох осіб, яких підозрюють у чотирьох убивствах.
За словами начальника кримської міліції, який особисто контролював розслідування, один із них виявився бомжем із російським громадянством. Його підозрювали у вбивстві однієї жінки, теж без певного місця проживання. Інший, місцевий житель, також зізнався у вбивстві трьох молодих жінок і спробі вбивства ще однієї. Обох заарештували, але, коли вони перебували за ґратами, сталося ще кілька подібних злочинів. Так після переможних реляцій начальника главку, справа вбивці маніяка розсипалася. Зрештою, слідчий, який її вів, сам потрапив під слідство і згодом за використання незаконних методів був засуджений до 2 років позбавлення волі. Як пише місцева преса, «євпаторійський маніяк» досі на волі, і новому міністру внутрішніх справ України ще доведеться відповідати на запитання про безпеку жінок у курортній Євпаторії.
Напевно, міністру доведеться відповідати і на запитання західних і міжнародних партнерів України. 17 березня нинішнього року голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєва виступав у Європейському парламенті, де особливо пригадав скандальні кримські заяви і дії нового українського міністра. Скарга на Анатолія Могильова пішла і до Організації з безпеки та співпраці в Європі, окремим рядком «художества» генерала виписані у звіті Держдепартаменту США з прав людини за минулі роки. Схоже, відлуння кримських скандалів Анатолія Могильова звучатиме ще довго, і Президенту Віктору Януковичу слід бути готовим відповідати на незручні запитання про них.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
28 грудня 2007 року тодішній заступник голови Комітету Верховної Ради України з боротьби з організованою злочинністю Геннадій Москаль на засіданні в кримському главку МВС оприлюднив запис телефонної розмови начебто депутата кримського парламенту Олександра Мельника, раніше підозрюваного у керуванні організованим злочинним угрупованням «Сейлем», і попереднім керівником кримської міліції Анатолієм Могильовим.
За цим записом, авторитетний депутат рішуче і результативно заперечував проти звільнення якогось одного міліцейського начальника і призначення іншого. Голос Мельника: «Анатолію Володимировичу, я ніколи в житті нічого не просив. Але в мене було одне прохання: мені сказали, що це прохання буде задоволене. Я просив і першу особу, і цю. І мені сказали, що все буде нормально. Я не знаю, що тепер робити...». Голос Могильова, сміється: «Ха-ха! Добре, цю тему обговоримо. Домовилися, добре!».
Уже потім Анатолій Могильов заявляв, що як начальник міліції мав право радитися з будь-яким депутатом кримського парламенту. А що ж до підозр про кримінальне минуле цього депутата, то рішення суду не було, тож і претензій ні до кого не може бути.
Кримським татарам – гумові палиці і гумові кулі
Не менший резонанс в Криму і за його межами Анатолій Могильов викликав своїми жорсткими діями щодо репатріантів під час гострих земельних конфліктів. 1 листопада 2007 року правоохоронці застосували силу проти кількох сотень репатріантів на земельному масиві, розташованому на вулиці Балаклавській у Сімферополі. Тоді близько півтисячі осіб, найнятих однією з будівельних фірм, намагалися витіснити репатріантів із раніше зайнятої ними цієї земельної ділянки. У результаті дій правоохоронців, керованих Анатолієм Могильовим, найбільше дісталося репатріантам: троє з них отримали поранення від гумових куль.
Не встигли стихнути звинувачення на адресу міліції у надмірній жорсткості щодо репатріантів у Сімферополі, як Анатолій Могильов продемонстрував її ще рішучіше на Південному узбережжі Криму. 6 листопада того ж року на плато Ай-Петрі правоохоронці в кількості близько тисячі осіб знесли самовільно збудовані репатріантами торгові точки і кав’ярні. Кримські татари стверджували, що під час операції бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували травматичну вогнепальну зброю і жорстоко били людей. 7 осіб потрапило до лікарні, троє перебували у важкому стані, в тому числі один репатріант – із кульовим пораненням у живіт. Представники Меджлісу кримськотатарського народу стверджували, що затриманим вчасно не надали медичну допомогу. 28 осіб були засуджені до адміністративного покарання – штрафи та ув’язнення до 13 діб.
У кримському главку міліції повідомили, що правоохоронці діяли на законних підставах на виконання рішення суду про знесення 7 незаконних будівель. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу, яка так і не дійшла до суду. Тодішній прокурор Криму Віктор Шемчук заявив журналістам, що правоохоронці діяли на підставі закону, але дуже непрофесійно, що спричинило поранення кількох людей.
Загиблим у депортації – зневага і бруд
Ще більше обурення у кримських татар викликала публіцистична діяльність звільненого з посади генерала Могильова. У січні 2008 року він опублікував в одній із місцевих газет статтю під назвою «У Криму зріє конфлікт за косовським сценарієм». Там екс-міліціонер писав про «масову зраду» кримських татар під час Другої світової війни і виправдовував депортацію кримськотатарського народу комуністами, називаючи її «правильною і гуманною». Мовляв, після війни неминуче виникли б масові акти помсти і самосуду над «зрадниками» і ворогами». А по-друге, кримських татар переселили, за словами Анатолія Могильова, до «теплого і ситого» Узбекистану.
Крім того, він стверджував, що депортація проводилася «вищою мірою організовано і для військового часу максимально коректно». Разом з тим, генерал приписав кримським татарам «східну хитрість», яка «завжди дозволяла їм приймати вигляд обездолених, принижених, зацькованих позбавленців», а «Коран не перешкоджав приймати подаяння від держави невірних».
Де «євпаторійський маніяк»?
Власне про міліцейський професіоналізм генерала Могильова свідчить резонансна історія з «євпаторійським маніяком». Влітку 2007 року курортну Євпаторію сколихнула серія жорстоких убивств молодих жінок. Зрештою, 9 серпня начальник Головного управління МВС України у Криму Анатолій Могильов повідомив, що кримська міліція таки затримала двох осіб, яких підозрюють у чотирьох убивствах.
За словами начальника кримської міліції, який особисто контролював розслідування, один із них виявився бомжем із російським громадянством. Його підозрювали у вбивстві однієї жінки, теж без певного місця проживання. Інший, місцевий житель, також зізнався у вбивстві трьох молодих жінок і спробі вбивства ще однієї. Обох заарештували, але, коли вони перебували за ґратами, сталося ще кілька подібних злочинів. Так після переможних реляцій начальника главку, справа вбивці маніяка розсипалася. Зрештою, слідчий, який її вів, сам потрапив під слідство і згодом за використання незаконних методів був засуджений до 2 років позбавлення волі. Як пише місцева преса, «євпаторійський маніяк» досі на волі, і новому міністру внутрішніх справ України ще доведеться відповідати на запитання про безпеку жінок у курортній Євпаторії.
Напевно, міністру доведеться відповідати і на запитання західних і міжнародних партнерів України. 17 березня нинішнього року голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєва виступав у Європейському парламенті, де особливо пригадав скандальні кримські заяви і дії нового українського міністра. Скарга на Анатолія Могильова пішла і до Організації з безпеки та співпраці в Європі, окремим рядком «художества» генерала виписані у звіті Держдепартаменту США з прав людини за минулі роки. Схоже, відлуння кримських скандалів Анатолія Могильова звучатиме ще довго, і Президенту Віктору Януковичу слід бути готовим відповідати на незручні запитання про них.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.