Прага – Конфлікт між російською владою та однією з впливових громадських організацій українців у Росії дійшов до судів. Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКАУР) у вівторок, 16 березня, через Тверський районний суд Москви оскаржила заклик Міністерства юстиції Росії про ліквідацію організації. Із таким закликом Мін'юст на початку лютого звернувся до Верховного суду Росії. Одне зі звинувачень російської влади стосується інтерв’ю, яке співголова об’єднання українців Валерій Семененко дав Радіо Свобода у жовтні минулого року.
У цьому інтерв’ю Валерій Семененко, зокрема, розповів, що працівники російського ФСБ залякували українських вчителів у Москві. Радіо Свобода знову запросило до розмови пана Семененка, щоб дізнатися, чому його коментар так розсердив урядовців.
Валерій Семененко: Це вони називають, що я організував радіопередачу, публічну діяльність (на момент інтерв’ю Міністерство юстиції Росії призупинило діяльність ФНКАУР – ред.). А я нічого не організовував. Я просто по телефону відповів на запитання, які мені поставили. Про те, що я «не можу цього робити» я абсолютно навіть не підозрював. Я ж нічого не організовував.
– Серед закидів Міністерства юстиції Росії також те, що ваша організація вчасно не подавала звіти і давала недостовірні дані про своїх членів. Що Ви скажете з цього приводу?
– Дійсно, є недостовірні дані, не з нашої вини. Але ми відразу ж виправилися. І ми виключили ті три автономії, які подали спершу. Вони на місцях самі не знали, що їх виключили з відомчого реєстру. Нам сказали, що зробити, і ми все виконали. Переробили печатку. Ми все абсолютно виконали.
– Що було першопричиною конфлікту? Чи є якісь політичні причини?
– Першопричина – це те, що наші українські організації мають самостійну позицію, мають свій погляд на багато речей і на проблеми російсько-українських відносин. Ми (у своїй діяльності) тільки торкалися питань освіти, культури, старалися в політику не лізти, але політика полізла до нас, і нас намагаються ліквідувати під приводом різних юридичних моментів, хоча ми все виправили. Прийдемо і кажемо: кажіть нам, що ще робити – ми виправимо.
– Раніше Ви розповідали Радіо Свобода про те, що минулого року, коли розгорався конфлікт, Вас супроводжували на зустрічі до Міністерства закордонних справ Росії представники українського посольства в Москві. Яка зараз позиція української влади в цьому конфлікті? Тим паче, що нині в Москві перебуває міністр закордонних справ України, колишній посол у Москві Костянтин Грищенко. Чи він у курсі цієї проблеми? Можливо, Ви знаєте його позицію?
– Я дуже сподіваюся. Ми повідомили і новообраного Президента України, і МЗС. Ми доклали і лист (російського громадянина Журавльова), на підставі якого Міністерство юстиції Росії почало діяти. Нас звинувачують у націоналізмі, сепаратизмі, від цього листа війнуло 37-м роком. В Україні про це знають, Костянтин Іванович (Грищенко) теж про це знає. Я думаю, що він у своїх бесідах із представниками російської влади скаже, що все-таки треба не такими листами, і не такими методами діяти з громадськими організаціями.
Валерій Семененко: Це вони називають, що я організував радіопередачу, публічну діяльність (на момент інтерв’ю Міністерство юстиції Росії призупинило діяльність ФНКАУР – ред.). А я нічого не організовував. Я просто по телефону відповів на запитання, які мені поставили. Про те, що я «не можу цього робити» я абсолютно навіть не підозрював. Я ж нічого не організовував.
– Серед закидів Міністерства юстиції Росії також те, що ваша організація вчасно не подавала звіти і давала недостовірні дані про своїх членів. Що Ви скажете з цього приводу?
– Дійсно, є недостовірні дані, не з нашої вини. Але ми відразу ж виправилися. І ми виключили ті три автономії, які подали спершу. Вони на місцях самі не знали, що їх виключили з відомчого реєстру. Нам сказали, що зробити, і ми все виконали. Переробили печатку. Ми все абсолютно виконали.
– Що було першопричиною конфлікту? Чи є якісь політичні причини?
– Першопричина – це те, що наші українські організації мають самостійну позицію, мають свій погляд на багато речей і на проблеми російсько-українських відносин. Ми (у своїй діяльності) тільки торкалися питань освіти, культури, старалися в політику не лізти, але політика полізла до нас, і нас намагаються ліквідувати під приводом різних юридичних моментів, хоча ми все виправили. Прийдемо і кажемо: кажіть нам, що ще робити – ми виправимо.
– Раніше Ви розповідали Радіо Свобода про те, що минулого року, коли розгорався конфлікт, Вас супроводжували на зустрічі до Міністерства закордонних справ Росії представники українського посольства в Москві. Яка зараз позиція української влади в цьому конфлікті? Тим паче, що нині в Москві перебуває міністр закордонних справ України, колишній посол у Москві Костянтин Грищенко. Чи він у курсі цієї проблеми? Можливо, Ви знаєте його позицію?
– Я дуже сподіваюся. Ми повідомили і новообраного Президента України, і МЗС. Ми доклали і лист (російського громадянина Журавльова), на підставі якого Міністерство юстиції Росії почало діяти. Нас звинувачують у націоналізмі, сепаратизмі, від цього листа війнуло 37-м роком. В Україні про це знають, Костянтин Іванович (Грищенко) теж про це знає. Я думаю, що він у своїх бесідах із представниками російської влади скаже, що все-таки треба не такими листами, і не такими методами діяти з громадськими організаціями.