Київ – Попри те, що новий уряд складається здебільшого з представників однієї політичної сили, йому загрожують серйозні внутрішні конфлікти. За словами експертів, на владні посади прийшли представники кількох політико-бізнесових груп. Тепер між ними може посилитися боротьба за вплив. І персональний склад, і структура влади лише сприятимуть цьому.
На відміну від попереднього уряду, посади в якому БЮТ та НУНС поділили приблизно навпіл, новий Кабмін складається здебільшого з представників Партії регіонів. Із 29 членів уряду лише четверо належать до інших партій.
А більшість безпартійних міністрів фактично є дуже близькими до Партії регіонів. Зокрема, формально безпартійний міністр економіки Василь Цушко працював у виборчому штабі Віктора Януковича.
Проте взаємини між самими регіоналами складаються непросто. Коментуючи кадрові призначення в уряді, спікер Володимир Литвин зазначив, що найбільше розчарування після формування уряду пережила не опозиція, а представники Партії регіонів, для яких не вистачило посад.
«Міжрегіональні» розломи
Одразу після оголошення складу уряду почалися розмови, що багатьом урядовцям співпрацювати буде непросто. Адже, скажімо, віце-прем’єр Борис Колесніков свого часу в інтерв’ю обізвав міністра освіти Дмитра Табачника «дешевим клоуном». Не менш критично теперішній віце-прем’єр із підготовки до Євро-2012 висловлювався і на адресу іншого колеги-урядовця – віце-прем’єра з питань регіональної політики Віктора Тихонова.
Колишній прем’єр, депутат-«регіонал» Анатолій Кінах вважає, що уряд сформували завдяки доволі серйозним компромісам. На його думку, новій владі вдасться уникнути проблеми внутрішніх чвар, які були притаманні попередникам, і навіть відновити ефективну співпрацю між Президентом, коаліцією та урядом.
Політолог Кость Бондаренко в 2004 році видав книжку «Система БЮТ», у якій прогнозував, що, в разі перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах між ним та Юлією Тимошенко виникне конфлікт. Тепер Кость Бондаренко стверджує, що в новій владі так само закладено багато потенційних конфліктів.
«По-перше, це інтреперсональні і корпоративні суперечності всередині уряду, – каже політолог. – Є інтереси групи Бойка, інтереси групи Ахметова тощо. Друге – це конфлікт між Кабміном і адміністрацією Президента, який, очевидно, теж буде. Зокрема, вже помітні суперечності між [першим заступником голови президентської адміністрації] Іриною Акімовою та Миколою Азаровим».
Блокові Литвина обіцяють проблеми
За словами політолога, в Партії регіонів є декілька політико-бізнесових груп, які, отримавши представництво в уряді, тепер змагатимуться за вплив.
Крім того, непросто можуть складатися взаємини і між суб’єктами коаліції.
«Думаю, що саме з Литвина найближчим часом робитимуть цапа-відбувайла, – каже Кость Бондаренко. – Він отримав найбільш «корупційно спокусливі» міністерства – транспорту і зв’язку та екології. Але він також отримав і Міністерство соціальної політики та праці. Якщо постане питання про пенсії та соціальні виплати – з кого спитають? Тому за теперішніх умов усе це може зробити Блок Литвина слабкою ланкою».
Віце-прем’єр – додаткова проблема для міністра
Ситуація ускладнюється тим, що в новосформованому уряді є сім віце-прем’єр-міністрів, обов’язки яких часто є невиписаними. На думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, за таких умов одна й та сама функція буде розпорошена між різними виконавцями. Це також може призвести до непорозумінь між урядовцями.
«Хто в уряді відповідає за аграрний сектор – міністр аграрної політики чи віце-прем’єр із аграрних питань? – каже Віктор Пинзеник. – Якщо міністр, то не потрібен віце-прем’єр, якщо віце-прем’єр, не потрібен міністр. Я не говорю в даному випадку про персональний, професійний склад «музикантів», я говорю про принципи формування «оркестру».
Депутат-«бютівець» Святослав Олійник вважає, що українській політиці притаманний певний парадокс: «В опозиції будь-яка політична сила почувається згуртованіше, ніж отримавши владу».
Серед опозиціонерів та політичних експертів поширена думка, що потенційні внутрішні конфлікти в уряді та коаліції стануть явними приблизно через три місяці.
Єдине, що може тішити нову владу в цій ситуації, – що опозиційні сили налаштовані не так на співпрацю між собою, як на взаємопоборення.
А більшість безпартійних міністрів фактично є дуже близькими до Партії регіонів. Зокрема, формально безпартійний міністр економіки Василь Цушко працював у виборчому штабі Віктора Януковича.
Проте взаємини між самими регіоналами складаються непросто. Коментуючи кадрові призначення в уряді, спікер Володимир Литвин зазначив, що найбільше розчарування після формування уряду пережила не опозиція, а представники Партії регіонів, для яких не вистачило посад.
«Міжрегіональні» розломи
Одразу після оголошення складу уряду почалися розмови, що багатьом урядовцям співпрацювати буде непросто. Адже, скажімо, віце-прем’єр Борис Колесніков свого часу в інтерв’ю обізвав міністра освіти Дмитра Табачника «дешевим клоуном». Не менш критично теперішній віце-прем’єр із підготовки до Євро-2012 висловлювався і на адресу іншого колеги-урядовця – віце-прем’єра з питань регіональної політики Віктора Тихонова.
Колишній прем’єр, депутат-«регіонал» Анатолій Кінах вважає, що уряд сформували завдяки доволі серйозним компромісам. На його думку, новій владі вдасться уникнути проблеми внутрішніх чвар, які були притаманні попередникам, і навіть відновити ефективну співпрацю між Президентом, коаліцією та урядом.
Політолог Кость Бондаренко в 2004 році видав книжку «Система БЮТ», у якій прогнозував, що, в разі перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах між ним та Юлією Тимошенко виникне конфлікт. Тепер Кость Бондаренко стверджує, що в новій владі так само закладено багато потенційних конфліктів.
«По-перше, це інтреперсональні і корпоративні суперечності всередині уряду, – каже політолог. – Є інтереси групи Бойка, інтереси групи Ахметова тощо. Друге – це конфлікт між Кабміном і адміністрацією Президента, який, очевидно, теж буде. Зокрема, вже помітні суперечності між [першим заступником голови президентської адміністрації] Іриною Акімовою та Миколою Азаровим».
Блокові Литвина обіцяють проблеми
За словами політолога, в Партії регіонів є декілька політико-бізнесових груп, які, отримавши представництво в уряді, тепер змагатимуться за вплив.
Крім того, непросто можуть складатися взаємини і між суб’єктами коаліції.
«Думаю, що саме з Литвина найближчим часом робитимуть цапа-відбувайла, – каже Кость Бондаренко. – Він отримав найбільш «корупційно спокусливі» міністерства – транспорту і зв’язку та екології. Але він також отримав і Міністерство соціальної політики та праці. Якщо постане питання про пенсії та соціальні виплати – з кого спитають? Тому за теперішніх умов усе це може зробити Блок Литвина слабкою ланкою».
Віце-прем’єр – додаткова проблема для міністра
Ситуація ускладнюється тим, що в новосформованому уряді є сім віце-прем’єр-міністрів, обов’язки яких часто є невиписаними. На думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, за таких умов одна й та сама функція буде розпорошена між різними виконавцями. Це також може призвести до непорозумінь між урядовцями.
«Хто в уряді відповідає за аграрний сектор – міністр аграрної політики чи віце-прем’єр із аграрних питань? – каже Віктор Пинзеник. – Якщо міністр, то не потрібен віце-прем’єр, якщо віце-прем’єр, не потрібен міністр. Я не говорю в даному випадку про персональний, професійний склад «музикантів», я говорю про принципи формування «оркестру».
Депутат-«бютівець» Святослав Олійник вважає, що українській політиці притаманний певний парадокс: «В опозиції будь-яка політична сила почувається згуртованіше, ніж отримавши владу».
Серед опозиціонерів та політичних експертів поширена думка, що потенційні внутрішні конфлікти в уряді та коаліції стануть явними приблизно через три місяці.
Єдине, що може тішити нову владу в цій ситуації, – що опозиційні сили налаштовані не так на співпрацю між собою, як на взаємопоборення.