Варшава – У п’ятницю з нагоди 11-ї річниці вступу Польщі до НАТО на запрошення керівника зовнішньополітичного відомства Радослава Сікорського Варшаву відвідав генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Вступаючи у друге десятиліття членства в Північноатлантичному союзі, Польща розмовляла з керівниками НАТО про його майбутнє.
Перемовини, що їх у п’ятницю провів у Варшаві генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен із польськими керівниками, президентом Лехом Качинським та міністрами закордонних справ і оборони Радославом Сікорським та Боґданом Кліхом, стосувалися нової стратегічної концепції НАТО, відносин НАТО й Росії, військової операції в Афганістані та реформи Північноатлантичного союзу.
Аналітики у Варшаві наголошують, що теперішня стратегічна концепція НАТО створювалася 10 років тому, а від того часу світова політична арена зазнала докорінних змін.
Після переговорів із Расмуссеном Качинський зазначив, що підтримує ідею стратегічного партнерства НАТО та Росії. Однак, на його думку, членство Росії в НАТО неможливе.
Сікорський розповів про головні теми, що їх порушували обидві сторони під час переговорів, так: «Нинішні переговори стосувалися того, як поєднати виклики, що стоять перед альянсом, – захист території країн-членів НАТО, – з потребою нових ініціатив альянсу, таких, як військова опереація в Афганістані. Черговий виклик, який постає перед НАТО, – це, на мою думку, відносини між НАТО та Російською Федерацією. Ми розмовляли, зокрема, про те, як узгоджувати поглиблення діалогу з Росією зі стратегічними гарантіями для країн нашого регіону стосовно того, що їхня безпека від такого діалогу не зазнає шкоди».
А Расмуссен, зі свого боку, заявив: «Ми розмовляли про нову стратегічну концепцію НАТО, яку буде оголошено на черговому цьогорічному саміті у Лісабоні. Вважаю, що нема жодних суперечностей між питанням захисту наших територій та створенням у рамках НАТО нових, кращих можливостей захисту від таких небезпек, як тероризм, кібератаки чи повітряний напад із використанням ракет».
Українці мають власну концепцію майбутнього НАТО
Під час візиту до Варшави Расмуссен брав участь у міжнародній конференції «Нова концепція НАТО». Учасниками заходу було 200 політиків, дипломатів, військових експертів із країн Європи та США та представників неурядових організацій із країн Східної Європи.
Серед них були й представники українських експертних організацій, що представили Расмуссенові їхню новостворену концепцію стосовно майбутнього НАТО.
У цьому документі, зокрема, говориться про те, що місія НАТО має надалі зосереджуватися на колективному захисті безпеки та не може затримуватися на державних кордонах країн-членів Північноатлантичного союзу.
Автори концепції виступають за підсилення П’ятої статті Вашингтонської угоди про спільний захист потерпілої від нападу країни-члена, яка, на їхню думку, має стосуватися не лише воєнних, але й цивільних актів агресії. Зокрема, вважають українські експерти, ця стаття мала б реалізуватися не лише колективними зусиллями країн-членів НАТО, а й зусиллями окремих держав.
Хоча членство в Північноатлантичному союзі не є головною політичною проблемою України, вона надалі має інтегруватися з євроатлантичними структурами в рамках наявних проектів партнерства стосовно безпеки, зазначають представники українських експертних неурядових організацій.
У Варшаві документ представив Олександр Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва) та Олексій Мельник (Центр Разумкова).
Аналітики у Варшаві наголошують, що теперішня стратегічна концепція НАТО створювалася 10 років тому, а від того часу світова політична арена зазнала докорінних змін.
Після переговорів із Расмуссеном Качинський зазначив, що підтримує ідею стратегічного партнерства НАТО та Росії. Однак, на його думку, членство Росії в НАТО неможливе.
Сікорський розповів про головні теми, що їх порушували обидві сторони під час переговорів, так: «Нинішні переговори стосувалися того, як поєднати виклики, що стоять перед альянсом, – захист території країн-членів НАТО, – з потребою нових ініціатив альянсу, таких, як військова опереація в Афганістані. Черговий виклик, який постає перед НАТО, – це, на мою думку, відносини між НАТО та Російською Федерацією. Ми розмовляли, зокрема, про те, як узгоджувати поглиблення діалогу з Росією зі стратегічними гарантіями для країн нашого регіону стосовно того, що їхня безпека від такого діалогу не зазнає шкоди».
А Расмуссен, зі свого боку, заявив: «Ми розмовляли про нову стратегічну концепцію НАТО, яку буде оголошено на черговому цьогорічному саміті у Лісабоні. Вважаю, що нема жодних суперечностей між питанням захисту наших територій та створенням у рамках НАТО нових, кращих можливостей захисту від таких небезпек, як тероризм, кібератаки чи повітряний напад із використанням ракет».
Українці мають власну концепцію майбутнього НАТО
Під час візиту до Варшави Расмуссен брав участь у міжнародній конференції «Нова концепція НАТО». Учасниками заходу було 200 політиків, дипломатів, військових експертів із країн Європи та США та представників неурядових організацій із країн Східної Європи.
Серед них були й представники українських експертних організацій, що представили Расмуссенові їхню новостворену концепцію стосовно майбутнього НАТО.
У цьому документі, зокрема, говориться про те, що місія НАТО має надалі зосереджуватися на колективному захисті безпеки та не може затримуватися на державних кордонах країн-членів Північноатлантичного союзу.
Автори концепції виступають за підсилення П’ятої статті Вашингтонської угоди про спільний захист потерпілої від нападу країни-члена, яка, на їхню думку, має стосуватися не лише воєнних, але й цивільних актів агресії. Зокрема, вважають українські експерти, ця стаття мала б реалізуватися не лише колективними зусиллями країн-членів НАТО, а й зусиллями окремих держав.
Хоча членство в Північноатлантичному союзі не є головною політичною проблемою України, вона надалі має інтегруватися з євроатлантичними структурами в рамках наявних проектів партнерства стосовно безпеки, зазначають представники українських експертних неурядових організацій.
У Варшаві документ представив Олександр Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва) та Олексій Мельник (Центр Разумкова).