Угорщина – Угорщина стала десятою європейською країною, де заперечення факту Голокосту прилюдно чи в інтернеті тягнутиме за собою кримінальну відповідальність. За це можуть посадити у тюрму на 3 роки. Втім, ухвала угорських парламентарів у цьому питанні і близько не виділялась одностайністю. Консервативна урядова опозиція вважає ухвалений документ неповним.
Попри той факт, що під час Другої світової війни до нацистських концтаборів владний тоді режим Ференца Салаші, визнаного пізніше воєнним злочинцем, відправив близько 600 тисяч угорських євреїв, нині парламентські партії так і не змогли консолідуватися щодо того, які прикінцеві положення повинна вміщувати нова кримінальна стаття про покарання осіб, котрі заперечують Голокост.
Трактування соціалістів та вільних демократів, що мають більшість у парламенті, суттєво відрізняються від консерваторів. І, саме навпаки, остаточна редакція закону аж ніяк не влаштовує правих.
До того ж мають чимало зауважень до щойно ухваленого нормативного акту і правозахисники. Єва Шимон, юрист спілки «Суспільство за свободу», каже, що їй не зрозуміло, кого за цим законом насправді вважати жертвою Голокосту. «Цікаво, чи жертвою Голокосту є той, хто під фальшивим документом живе собі десь у Будапешті, а чи вважати такими нащадків другого і третього покоління жертв єврейського геноциду в Угорщині?», – зауважує пані Шимон
Із іншого боку, представники єврейських громадських організацій, зокрема, об’єднання «МАЖІГІС», вважають, що закон може подіяти лише на радикальних расистів. Що ж до так званого «корчемного антисемітизму», то навряд чи варто щоразу викликати на підпилих клієнтів поліцію, каже речник цієї організації.
Про жертв комунізму забули?
Один із ініціаторів ухвали нового закону соціаліст Аттіла Мештергазі переконаний, що президент країни Ласло Шойом неодмінно підпише закон. «Угорщина була єдиною країною регіону, де не карали за заперечення Голокосту силою закону. Якщо в інших державах Євросоюзу це не становило проблеми, то, безперечно, і в нас цього не буде», – зазначив Аттіла Мештергазі.
А що не влаштовує в новому законі опонентів соціалістів та лібералів – «ФІДЕС», консервативну партію Угорщини? Керівник парламентської фракції Союзу молодих демократів (так перекладається українською угорське скорочення «ФІДЕС») Роберт Рейпаші навів такі аргументи: «Ми погоджуємося тільки частково в цьому питанні. Однак ми виступаємо проти того, що закон робить різницю між жертвами нацизму й комунізму».
Праві вважають, що закон потрібно доповнити і розширити, щоб не виникало жодних конституційних недоречностей у цьому сенсі. Тож усі члени фракції «ФІДЕС» утрималися під час голосування за новий закон.
Трактування соціалістів та вільних демократів, що мають більшість у парламенті, суттєво відрізняються від консерваторів. І, саме навпаки, остаточна редакція закону аж ніяк не влаштовує правих.
До того ж мають чимало зауважень до щойно ухваленого нормативного акту і правозахисники. Єва Шимон, юрист спілки «Суспільство за свободу», каже, що їй не зрозуміло, кого за цим законом насправді вважати жертвою Голокосту. «Цікаво, чи жертвою Голокосту є той, хто під фальшивим документом живе собі десь у Будапешті, а чи вважати такими нащадків другого і третього покоління жертв єврейського геноциду в Угорщині?», – зауважує пані Шимон
Із іншого боку, представники єврейських громадських організацій, зокрема, об’єднання «МАЖІГІС», вважають, що закон може подіяти лише на радикальних расистів. Що ж до так званого «корчемного антисемітизму», то навряд чи варто щоразу викликати на підпилих клієнтів поліцію, каже речник цієї організації.
Про жертв комунізму забули?
Один із ініціаторів ухвали нового закону соціаліст Аттіла Мештергазі переконаний, що президент країни Ласло Шойом неодмінно підпише закон. «Угорщина була єдиною країною регіону, де не карали за заперечення Голокосту силою закону. Якщо в інших державах Євросоюзу це не становило проблеми, то, безперечно, і в нас цього не буде», – зазначив Аттіла Мештергазі.
А що не влаштовує в новому законі опонентів соціалістів та лібералів – «ФІДЕС», консервативну партію Угорщини? Керівник парламентської фракції Союзу молодих демократів (так перекладається українською угорське скорочення «ФІДЕС») Роберт Рейпаші навів такі аргументи: «Ми погоджуємося тільки частково в цьому питанні. Однак ми виступаємо проти того, що закон робить різницю між жертвами нацизму й комунізму».
Праві вважають, що закон потрібно доповнити і розширити, щоб не виникало жодних конституційних недоречностей у цьому сенсі. Тож усі члени фракції «ФІДЕС» утрималися під час голосування за новий закон.