Прага – Туреччина заявляє про «серйозне занепокоєння», її союзник Азербайджан засуджує «фальсифікацію історії», а от Вірменія радіє з «важливого кроку до відвернення злочинів проти людяності» – все це реакції на рішення конгресового комітету у США підтримати проект резолюції, яка мала б визнати масові вбивства вірмен у часи Першої Світової війни в тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії, за «геноцид».
Туреччина швидко зреагувала на вчорашнє рішення комітету з закордонних справ Палати представників Конгресу США щодо «геноциду» вірмен: уже через лічені хвилини після того, як про це оголосили у Вашингтоні, в Анкарі оприлюднили різку заяву турецького уряду – Туреччина «негайно» відкликає свого посла в Вашингтоні «для консультацій», що є однією з вельми серйозних форм дипломатичного протесту.
Уряд Туреччини «засудив» американську резолюцію, яка, за словами заяви, «звинувачує турецьку націю в злочині, якого вона не чинила».
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у цій заяві також висловив серйозне занепокоєння, що ця резолюція пошкодить і відносинам Анкари й Вашингтона, і зусиллям, спрямованим на нормалізацію відносин Туреччини з Вірменією.
Турецький парламентар Мурат Мерджан, який у складі делегації парламенту Туреччини їздив нещодавно до Вашингтона переконувати членів Палати представників відхилити резолюцію, тепер наголошує, що до попереджень його країни слід ставитися серйозно.
«Ми велика і дуже важлива країна. Ми не блефуємо. Усе, про що ми казали раніше, буде здійснено. Ви всі побачите, що уряд, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ будуть працювати над можливими реакціями й наслідками», – заявив турецький політик.
Визнання за «геноцид» масових убивств вірмен у часи Першої Світової війни в тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії, активно домагається від інших держав Вірменія. Це вже зробили на різному рівні близько двох десятків країн, а також Європейський парламент. Туреччина ж категорично відкидає таке трактування тих подій і говорить про трагедію громадянської війни в часи розпаду імперії, в якій гинули і турецькі вірмени, і самі турки.
Союзники засуджують, вірмени радіють
І в Азербайджані, який є найближчим союзником Туреччини, один із керівників владної партії Алі Ахмадов заявив, що «шкодує» з приводу схвалення проекту резолюції у США і засуджує його як «фальсифікацію історії».
У Вірменії ж натомість міністр закордонних справ Едуард Налбандян назвав рішення конгресового комітету «ще одним доказом відданості американського народу загальносвітовим людським цінностям» і «важливим кроком до відвернення злочинів проти людяності».
А у США чільний представник впливової вірменської діаспори, голова Вірменського національного комітету Америки Кеннет Гачикіян засудив, за його словами, «неймовірний тиск турецької влади», який вона застосовувала до американських законодавців. Рішення ж конгресового комітету він розцінив як свідчення того, що «Туреччина не має права вето в Конгресі США».
«Ми дуже вдячні, що комітет із закордонних справ Палати представників вирішив не дати Туреччині закрити рота американській закордонній політиці і вирішив виступити за мир і справедливість, за підтримку правди про вірменський геноцид», – заявив діяч американських вірмен.
За «геноцид» переважив один голос, перспективи непевні
Усі ці реакції викликало те, що вчора комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США з мінімальною перевагою схвалив проект резолюції, яка має проголосити згадані події приблизно 1915–18 років за «геноцид».
Попри те, що адміністрація президента Барака Обами закликала відхилити цю резолюцію, і попри попередні протести Туреччини за схвалення проголосували 23 члени комітету, тоді як проти були 22.
Таким чином, цей текст має піти на розгляд усієї Палати представників. Коли саме міг би відбутися цей розгляд і чи взагалі він відбудеться, ще не відомо. Спікером Палати представників, від якої залежить ця можливість, є близький союзник президента Нансі Пелосі. Перспективи взагалі розгляду резолюції, вже не кажучи про її схвалення, в цій палаті вважають вельми непевними.
Документ, який і в разі ухвалення не матиме прямих юридичних наслідків і залишиться політичною декларацією, має закликати Обаму забезпечити, щоб американські державні діячі офіційно називали ті події саме геноцидом.
Це вже далеко не перше таке загострення навколо можливого визнання у США геноциду вірмен. Востаннє, 2007 року, Туреччина вже й відкликала свого посла, коли схожий проект резолюції так само пройшов схвалення в цьому ж конгресовому комітеті. Тодішній президент Джордж Буш застеріг від ухвалення резолюції в Палаті представників, і врешті той текст взагалі не потрапив на голосування всієї палати. Через тиждень турецький посол повернувся до Вашингтона.
Уряд Туреччини «засудив» американську резолюцію, яка, за словами заяви, «звинувачує турецьку націю в злочині, якого вона не чинила».
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у цій заяві також висловив серйозне занепокоєння, що ця резолюція пошкодить і відносинам Анкари й Вашингтона, і зусиллям, спрямованим на нормалізацію відносин Туреччини з Вірменією.
Турецький парламентар Мурат Мерджан, який у складі делегації парламенту Туреччини їздив нещодавно до Вашингтона переконувати членів Палати представників відхилити резолюцію, тепер наголошує, що до попереджень його країни слід ставитися серйозно.
«Ми велика і дуже важлива країна. Ми не блефуємо. Усе, про що ми казали раніше, буде здійснено. Ви всі побачите, що уряд, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ будуть працювати над можливими реакціями й наслідками», – заявив турецький політик.
Визнання за «геноцид» масових убивств вірмен у часи Першої Світової війни в тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії, активно домагається від інших держав Вірменія. Це вже зробили на різному рівні близько двох десятків країн, а також Європейський парламент. Туреччина ж категорично відкидає таке трактування тих подій і говорить про трагедію громадянської війни в часи розпаду імперії, в якій гинули і турецькі вірмени, і самі турки.
Союзники засуджують, вірмени радіють
І в Азербайджані, який є найближчим союзником Туреччини, один із керівників владної партії Алі Ахмадов заявив, що «шкодує» з приводу схвалення проекту резолюції у США і засуджує його як «фальсифікацію історії».
У Вірменії ж натомість міністр закордонних справ Едуард Налбандян назвав рішення конгресового комітету «ще одним доказом відданості американського народу загальносвітовим людським цінностям» і «важливим кроком до відвернення злочинів проти людяності».
А у США чільний представник впливової вірменської діаспори, голова Вірменського національного комітету Америки Кеннет Гачикіян засудив, за його словами, «неймовірний тиск турецької влади», який вона застосовувала до американських законодавців. Рішення ж конгресового комітету він розцінив як свідчення того, що «Туреччина не має права вето в Конгресі США».
«Ми дуже вдячні, що комітет із закордонних справ Палати представників вирішив не дати Туреччині закрити рота американській закордонній політиці і вирішив виступити за мир і справедливість, за підтримку правди про вірменський геноцид», – заявив діяч американських вірмен.
За «геноцид» переважив один голос, перспективи непевні
Усі ці реакції викликало те, що вчора комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США з мінімальною перевагою схвалив проект резолюції, яка має проголосити згадані події приблизно 1915–18 років за «геноцид».
Попри те, що адміністрація президента Барака Обами закликала відхилити цю резолюцію, і попри попередні протести Туреччини за схвалення проголосували 23 члени комітету, тоді як проти були 22.
Таким чином, цей текст має піти на розгляд усієї Палати представників. Коли саме міг би відбутися цей розгляд і чи взагалі він відбудеться, ще не відомо. Спікером Палати представників, від якої залежить ця можливість, є близький союзник президента Нансі Пелосі. Перспективи взагалі розгляду резолюції, вже не кажучи про її схвалення, в цій палаті вважають вельми непевними.
Документ, який і в разі ухвалення не матиме прямих юридичних наслідків і залишиться політичною декларацією, має закликати Обаму забезпечити, щоб американські державні діячі офіційно називали ті події саме геноцидом.
Це вже далеко не перше таке загострення навколо можливого визнання у США геноциду вірмен. Востаннє, 2007 року, Туреччина вже й відкликала свого посла, коли схожий проект резолюції так само пройшов схвалення в цьому ж конгресовому комітеті. Тодішній президент Джордж Буш застеріг від ухвалення резолюції в Палаті представників, і врешті той текст взагалі не потрапив на голосування всієї палати. Через тиждень турецький посол повернувся до Вашингтона.