Брюссель – Європейська Комісія у середу оприлюднила десятирічну програму розвитку Європейського Союзу. Її мета полягає у зменшенні безробіття та бідності й водночас зростання екологічно чистої і високотехнологічної економіки. Нова стратегія має замінити неефективну попередню, так звану Лісабонську стратегію.
Європа мусить реагувати на наслідки фінансової, економічної, а нині ще й соціальної кризи. «Європа – 2020» – під такою назвою лідер Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу щойно оприлюднив нову стратегію, що покликана витягнути блок 27 країн-членів із кризової круговерті.
«Заплющивши очі ми не втечемо від світу, – каже пан Баррозу. – Тож, нам слід дотримуватися вже існуючої бази європейської інтеграції. Але до цього слід ще додати речі, яких досі не було: більше узгодженості дій, спільного управління та ретельної послідовності. Ми можемо мати чітку європейську стратегію тільки працюючи разом – євроустанови, країни-члени та європейська спільнота зі всіма її громадянами».
Попередня, так звана Лісабонська стратегія, мала на меті до 2020 року вивести економіку Євросоюзу на перше місце у світі. Проте, криза змінила ці плани і нова програма, оприлюднена сьогодні, виявилася більш наближеною до реальності. Для її створення, що включало проведення ретельних аналізів та залучення досвідчених європейських фахівців, пішло багато місяців кропіткої роботи.
Сім стратегічних напрямків відновлення ЄС
Основні складові «Європи 2020» такі: перше – створення так званого «інноваційного союзу», що відчинить двері науці та новим технологіям. Друге – покращення системи освіти, третє – розвиток цифрового ринку та інтернету, четверте – перехід на ресурси відновлюваної енергії, п’яте – покращення підприємницького середовища Євросоюзу. Останні два стосуються з одного боку – модернізації ринку праці, а з іншого – європейської платформи по боротьбі з бідністю.
Проте, ця «дорожня карта», оприлюднена лідером виконавчої установи ЄС, доволі неоднозначно сприймається як у колах європейського бізнесу, так і серед політиків та економічних експертів.
«Там немає нічого конкретного, до того ж, ця нова стратегія мало відрізняється від минулої», – зауважує експерт із брюссельського Центру досліджень європейської політики Деніел Ґрос.
«Збалансоване, екологічне та розумне зростання» – Баррозу
Тим часом, євродепутат Малколм Гарбор, який очолює парламентський комітет із єдиного європейського ринку, коментуючи «стратегію-2020» в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що для її успіху слід насамперед зрозуміти, чому не спрацювала попередня Лісабонська стратегія. «Вона базувалася на принципі «все для всіх громадян». Тим часом, нинішній план значно чіткіше визначає цілі для заохочення підприємств, конкуренції та інновацій», – пояснив член Європарламенту.
«У цій програмі ви не знайдете тієї величної ідеї вийти на перше місце у світі, – зауважує голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. – Наша новація полягає у забезпеченні збалансованого, екологічного та розумного зростання. Цілі також амбіційні, але реальні».
Для того, аби нову економічну стратегію, запропоновану Комісією Баррозу, у європейській співдружності взяли на озброєння, ще потрібна згода лідерів кожної з країн Євросоюзу. Вони спільно розглянуть цю пропозицію наприкінці березня на наступному саміті ЄС.
«Заплющивши очі ми не втечемо від світу, – каже пан Баррозу. – Тож, нам слід дотримуватися вже існуючої бази європейської інтеграції. Але до цього слід ще додати речі, яких досі не було: більше узгодженості дій, спільного управління та ретельної послідовності. Ми можемо мати чітку європейську стратегію тільки працюючи разом – євроустанови, країни-члени та європейська спільнота зі всіма її громадянами».
Попередня, так звана Лісабонська стратегія, мала на меті до 2020 року вивести економіку Євросоюзу на перше місце у світі. Проте, криза змінила ці плани і нова програма, оприлюднена сьогодні, виявилася більш наближеною до реальності. Для її створення, що включало проведення ретельних аналізів та залучення досвідчених європейських фахівців, пішло багато місяців кропіткої роботи.
Сім стратегічних напрямків відновлення ЄС
Основні складові «Європи 2020» такі: перше – створення так званого «інноваційного союзу», що відчинить двері науці та новим технологіям. Друге – покращення системи освіти, третє – розвиток цифрового ринку та інтернету, четверте – перехід на ресурси відновлюваної енергії, п’яте – покращення підприємницького середовища Євросоюзу. Останні два стосуються з одного боку – модернізації ринку праці, а з іншого – європейської платформи по боротьбі з бідністю.
Проте, ця «дорожня карта», оприлюднена лідером виконавчої установи ЄС, доволі неоднозначно сприймається як у колах європейського бізнесу, так і серед політиків та економічних експертів.
«Там немає нічого конкретного, до того ж, ця нова стратегія мало відрізняється від минулої», – зауважує експерт із брюссельського Центру досліджень європейської політики Деніел Ґрос.
«Збалансоване, екологічне та розумне зростання» – Баррозу
Тим часом, євродепутат Малколм Гарбор, який очолює парламентський комітет із єдиного європейського ринку, коментуючи «стратегію-2020» в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що для її успіху слід насамперед зрозуміти, чому не спрацювала попередня Лісабонська стратегія. «Вона базувалася на принципі «все для всіх громадян». Тим часом, нинішній план значно чіткіше визначає цілі для заохочення підприємств, конкуренції та інновацій», – пояснив член Європарламенту.
«У цій програмі ви не знайдете тієї величної ідеї вийти на перше місце у світі, – зауважує голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. – Наша новація полягає у забезпеченні збалансованого, екологічного та розумного зростання. Цілі також амбіційні, але реальні».
Для того, аби нову економічну стратегію, запропоновану Комісією Баррозу, у європейській співдружності взяли на озброєння, ще потрібна згода лідерів кожної з країн Євросоюзу. Вони спільно розглянуть цю пропозицію наприкінці березня на наступному саміті ЄС.