Прага – Уже дві країни ведуть боротьбу за видачу затриманого в Лондоні колишнього боснійського керівника воєнних часів. До Сербії, яка звинувачує Еюпа Ґанича у воєнних злочинах, додалася Боснія, яка сама хоче розслідувати звинувачення проти свого громадянина. На британський суд чекає непросте завдання.
Боснія і Герцеговина подала до суду в Лондоні власний запит на видачу Еюпа Ґанича, чого вже домагається Сербія. Речник прокуратури Боснії заявив, що саме його установа єдиноуповноважена розслідувати воєнні злочини, скоєні в Боснії боснійськими громадянами, а відтак колишнього боснійського керівника мають повернути до Сараєва.
А міністр юстиції Боснії Бариша Чолак нагадує, що його країна й Сербія минулого місяця підписали угоду про те, що підозрюваних у воєнних злочинах судитимуть у країнах їхнього громадянства.
«Можу вам повідомити, що вже сьогодні буде надіслано новий запит від нашого міністерства до міністерства юстиції Сербії про передачу цієї кримінальної процедури. Також ми через Інтерпол передамо до британського суду договір, який ми підписали 26 лютого з Сербією, в якому ясно сказано, що в таких справах, як кримінальні, про злочини проти людяності і міжнародного гуманітарного права, вирішальним є громадянство і місце мешкання, чи то йдеться про підозрювану, чи то про звинувачену особу», – заявив він.
Сербія має три звинувачення
Ідеться в першу чергу про звинувачення у можливій причетності Еюпа Ґанича, який у ті часи був членом колективного президентського органу Боснії й Герцеговини, до розстрілу колони з кількох десятків поранених югославських військових, які відходили з Сараєва 1992 року, на початку боснійської війни. Пізніше Ґанич ще не раз бував на керівних посадах у боснійських владних структурах, а відійшовши від політики, повернувся до свого фаху інженера-дослідника і нині очолює сараєвський Інститут науки й технології і часто їздить до Лондона у службових справах.
Там його й затримали 1 березня за тимчасовим ордером на арешт, виданим Сербією. Міністр юстиції Сербії Снежана Малович каже, що її установа прискорено готує все потрібне для видачі.
«Я сподіваюсь, що упродовж цього тижня ми подамо запит на екстрадицію з усіма потрібними документами. Поясню, що Еюп Ґанич на підставі подання Сербії звинувачується в трьох кримінальних діях. Звичайно, найвідоміша – це події, що сталися на вулиці Добровольців у Сараєві 1992 року, тобто напад на військову колону», – заявила вона.
Погіршені відносини, складне завдання
І от тепер видачі Ґанича вимагає й Боснія. Сам Еюп Ґанич заперечує свою відповідальність за той напад і співпрацює з розслідуванням, яке паралельно до сербського ведуть у самій Боснії.
Цей випадок уже різко загострив відносини між Боснією й Сербією. Дехто з нинішніх боснійських керівників заявляє, що це «агресія проти Боснії», з якою вони «боротимуться всіма засобами».
За словами оглядачів, перед лондонським судом постало непросте завдання: вирішити, кому ж видати Ґанича. Враховуючи британські закони про екстрадицію, розгляд справи може протривати довго.
Тим часом суд відмовився звільнити Ґанича під заставу і лишив його під вартою до наступного слухання, призначеного на наступний тиждень.
А міністр юстиції Боснії Бариша Чолак нагадує, що його країна й Сербія минулого місяця підписали угоду про те, що підозрюваних у воєнних злочинах судитимуть у країнах їхнього громадянства.
«Можу вам повідомити, що вже сьогодні буде надіслано новий запит від нашого міністерства до міністерства юстиції Сербії про передачу цієї кримінальної процедури. Також ми через Інтерпол передамо до британського суду договір, який ми підписали 26 лютого з Сербією, в якому ясно сказано, що в таких справах, як кримінальні, про злочини проти людяності і міжнародного гуманітарного права, вирішальним є громадянство і місце мешкання, чи то йдеться про підозрювану, чи то про звинувачену особу», – заявив він.
Сербія має три звинувачення
Ідеться в першу чергу про звинувачення у можливій причетності Еюпа Ґанича, який у ті часи був членом колективного президентського органу Боснії й Герцеговини, до розстрілу колони з кількох десятків поранених югославських військових, які відходили з Сараєва 1992 року, на початку боснійської війни. Пізніше Ґанич ще не раз бував на керівних посадах у боснійських владних структурах, а відійшовши від політики, повернувся до свого фаху інженера-дослідника і нині очолює сараєвський Інститут науки й технології і часто їздить до Лондона у службових справах.
Там його й затримали 1 березня за тимчасовим ордером на арешт, виданим Сербією. Міністр юстиції Сербії Снежана Малович каже, що її установа прискорено готує все потрібне для видачі.
«Я сподіваюсь, що упродовж цього тижня ми подамо запит на екстрадицію з усіма потрібними документами. Поясню, що Еюп Ґанич на підставі подання Сербії звинувачується в трьох кримінальних діях. Звичайно, найвідоміша – це події, що сталися на вулиці Добровольців у Сараєві 1992 року, тобто напад на військову колону», – заявила вона.
Погіршені відносини, складне завдання
І от тепер видачі Ґанича вимагає й Боснія. Сам Еюп Ґанич заперечує свою відповідальність за той напад і співпрацює з розслідуванням, яке паралельно до сербського ведуть у самій Боснії.
Цей випадок уже різко загострив відносини між Боснією й Сербією. Дехто з нинішніх боснійських керівників заявляє, що це «агресія проти Боснії», з якою вони «боротимуться всіма засобами».
За словами оглядачів, перед лондонським судом постало непросте завдання: вирішити, кому ж видати Ґанича. Враховуючи британські закони про екстрадицію, розгляд справи може протривати довго.
Тим часом суд відмовився звільнити Ґанича під заставу і лишив його під вартою до наступного слухання, призначеного на наступний тиждень.