Прага – Минуло понад 20 років від часу падіння комуністичних режимів у Східній та Центральній Європі, але комуністичне минуле і далі має вплив на сьогодення цієї частини світу. Днями вчені Колумбійського університету, що в Нью-Йорку, зібралися обговорити різні аспекти впливу комунізму на сучасне суспільство сходу Європи.
Згідно з результатами дослідження, настрій у Східній Європі помітно покращився протягом останнього десятиліття. Зокрема, на почуття поляків позитивно вплинув вступ країни до Європейського Союзу, зазначає польська дослідниця Елжбєта Матинья.
«Люди стали більш оптимістичними після 2007 року, – каже науковець. – Вони відчувають, що від них багато що залежить у Європі. Гадаю, розширення ЄС було дуже важливим чинником».
Інші вчені, зокрема політолог із Інституту Гаррімана Тімоті Фрай вказує на те, що значний поступ зробила така країна, як Болгарія. Цій державі, незважаючи на корупцію та організовану злочинність, вдалося досягти сталого економічного зростання і демократичної передачі влади. А можливим це стало, бо політики країни мали згоду з головного питання – необхідності вступу до ЄС.
«Між 1997-м і 2001 роком болгарські політики дедалі більше тяжіли до центру. Навіть дві праві партії, які раніше постійно гризлися, стали на більш помірковані позиції ближче до політичного центру, що зробило Болгарію стабільнішою і краще керованою країною», – зауважує Тімоті Фрай.
Разом з тим він звертає увагу на те, що старше покоління східних європейців не поділяє оптимізму своїх молодших співгромадян. Вчений вказує на те, що якщо в Західній Європі люди почуваються гірше в середині своєї кар’єри і краще, коли виходять на пенсію, то в Східній Європі старше покоління є навпаки найменш щасливим.
«Навіть не знаю, як це пояснити. Частково причина, ймовірно, в тому, що їхні знання їм складніше презентувати на ринку, ніж для молоді. Також у багатьох країнах Східної Європи відбувся крах пенсійної системи», – зазначає Тімоті Фрай.
Більшість невдоволена непрозорою, корумпованою приватизацією
Цікавим є і той факт, що хоча 80 відсотків східних європейців схвалюють приватну власність, 70 відсотків респондентів висловили невдоволення способом, у який відбувався розподіл власності. Вчені пояснюють ці цифри тим, що приватизація початку 90-х років була непрозорою, корумпованою і в ній брала участь організована злочинність.
Певним чином, говорить Бенджамін Барбер, професор Рутґерського університету, що в штаті Нью Джерсі, східна частина Європи потрапила з одних крайнощів в інші. На його думку, стихійний капіталізм, що прийшов на зміну комуністичному тотальному контролю, поставив східних європейців перед несподіваними для них труднощами.
«Ми не можемо дати собі раду з новими патологіями, що вже не є патологіями командної економіки й тоталітарної держави, а є вже патологіями капіталізму й лібералізму, тобто, новими проблемами народів Польщі, Угорщини, Чехії чи Словенії», – зауважує професор Барбера.
Проте, на його думку, і ці проблеми є породженням комунізму, бо виникли у відповідь на політику, що проводилася комуністичними режимами в минулому.
«Люди стали більш оптимістичними після 2007 року, – каже науковець. – Вони відчувають, що від них багато що залежить у Європі. Гадаю, розширення ЄС було дуже важливим чинником».
Інші вчені, зокрема політолог із Інституту Гаррімана Тімоті Фрай вказує на те, що значний поступ зробила така країна, як Болгарія. Цій державі, незважаючи на корупцію та організовану злочинність, вдалося досягти сталого економічного зростання і демократичної передачі влади. А можливим це стало, бо політики країни мали згоду з головного питання – необхідності вступу до ЄС.
«Між 1997-м і 2001 роком болгарські політики дедалі більше тяжіли до центру. Навіть дві праві партії, які раніше постійно гризлися, стали на більш помірковані позиції ближче до політичного центру, що зробило Болгарію стабільнішою і краще керованою країною», – зауважує Тімоті Фрай.
Разом з тим він звертає увагу на те, що старше покоління східних європейців не поділяє оптимізму своїх молодших співгромадян. Вчений вказує на те, що якщо в Західній Європі люди почуваються гірше в середині своєї кар’єри і краще, коли виходять на пенсію, то в Східній Європі старше покоління є навпаки найменш щасливим.
«Навіть не знаю, як це пояснити. Частково причина, ймовірно, в тому, що їхні знання їм складніше презентувати на ринку, ніж для молоді. Також у багатьох країнах Східної Європи відбувся крах пенсійної системи», – зазначає Тімоті Фрай.
Більшість невдоволена непрозорою, корумпованою приватизацією
Цікавим є і той факт, що хоча 80 відсотків східних європейців схвалюють приватну власність, 70 відсотків респондентів висловили невдоволення способом, у який відбувався розподіл власності. Вчені пояснюють ці цифри тим, що приватизація початку 90-х років була непрозорою, корумпованою і в ній брала участь організована злочинність.
Певним чином, говорить Бенджамін Барбер, професор Рутґерського університету, що в штаті Нью Джерсі, східна частина Європи потрапила з одних крайнощів в інші. На його думку, стихійний капіталізм, що прийшов на зміну комуністичному тотальному контролю, поставив східних європейців перед несподіваними для них труднощами.
«Ми не можемо дати собі раду з новими патологіями, що вже не є патологіями командної економіки й тоталітарної держави, а є вже патологіями капіталізму й лібералізму, тобто, новими проблемами народів Польщі, Угорщини, Чехії чи Словенії», – зауважує професор Барбера.
Проте, на його думку, і ці проблеми є породженням комунізму, бо виникли у відповідь на політику, що проводилася комуністичними режимами в минулому.