Київ – В Україну повернулися понад сто рідкісних видань творів Тараса Шевченка: офорти та рукописи, зроблені рукою Кобзаря. Виставку «Зниклі і повернені раритети Шевченкіани» представив у вівторок у Києві посол США в Україні Джон Тефт у рамках здійснення проектів Фонду послів США. Усі раритети можна побачити в Національному музеї літератури у Києві.
Від часу свого заснування, з 2001 року, Фонд послів США підтримав в Україні вісім проектів, спрямованих на збереження культурних цінностей. Повернення унікальної колекції Шевченкіани – наймасштабніший, каже посол Джон Тефт.
І зізнається: йому довелось на певний час стати справжнім детективом-криміналістом, щоб з’ясувати обставини, як колекція з київського музею-квартири Тараса Шевченка потрапила до Нью-Йорка, де розташована Українська вільна академія наук.
Джон Тефт розповідає про те, що йому вдалося з’ясувати: «Більша частина колекції Шевченкіани була, на жаль, знищена у роки Другої світової війни. Але саме у ті темні часи тодішній директор Музею-будинку Шевченка Андрій Терещенко та його родина вивезли і врятували більшу частину колекції. Емігруючи до США, Терещенко поклав цінні папери та малюнки у невелику валізку,успішно провіз їх через Європу і, долаючи усі небезпеки, успішно привіз до США. Таким чином, була врятована від знищення справжня Шевченкіана. Після смерті професора Терещенка колекцію передали до Української вільної академії наук, і аж нарешті вона повернулась в Україну».
Заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко розповів про історію створення колекції: її збирали музейні працівники. Перед нацистською окупацією Києва Шевченкіану не евакуювали, а перед звільненням столиці України у 1943 році з наказу німецької влади частину експонатів вивезли на Захід, де вони і зникли. А та частина колекції, яка перебувала під особистою охороною Андрія Терещенка та його дружини, разом із ними помандрувала також на Захід.
І до Нью-Йорка у 1951 році прибули кілька сотень раритетів, каже Сергій Гальченко: «Найдорогоцінніше з найдорожчого – це перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840 року. Це перша найповніша виставка таких документів. Гравюри Києва є, а що ще найцікавіше? Окремі вітрини присвячені художникові Честахівському, це молодший товариш Тараса Шевченка, який подружився з ним в останні місяці життя. І саме завдяки Честахівському тіло Шевченка було перевезено в Україну».
Гравюри Честахівського, зроблені ним по дорозі труни з тілом Кобзаря, представлені на виставці «Зниклі і повернені раритети Шевченкіани». Також серед експонатів – Шевченкові офорти, прижиттєві світлини поета тощо.
Виставка відкрита у Києві до 15 квітня.
На її відкритті посол Джон Тефт зізнався, що йому особисто імпонує поетичний стиль Тараса Шевченка – людини, котра боролась за вільну і незалежну Україну і заповіла своєму народові:
«І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути незлим тихим словом».
І зізнається: йому довелось на певний час стати справжнім детективом-криміналістом, щоб з’ясувати обставини, як колекція з київського музею-квартири Тараса Шевченка потрапила до Нью-Йорка, де розташована Українська вільна академія наук.
Джон Тефт розповідає про те, що йому вдалося з’ясувати: «Більша частина колекції Шевченкіани була, на жаль, знищена у роки Другої світової війни. Але саме у ті темні часи тодішній директор Музею-будинку Шевченка Андрій Терещенко та його родина вивезли і врятували більшу частину колекції. Емігруючи до США, Терещенко поклав цінні папери та малюнки у невелику валізку,успішно провіз їх через Європу і, долаючи усі небезпеки, успішно привіз до США. Таким чином, була врятована від знищення справжня Шевченкіана. Після смерті професора Терещенка колекцію передали до Української вільної академії наук, і аж нарешті вона повернулась в Україну».
Заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко розповів про історію створення колекції: її збирали музейні працівники. Перед нацистською окупацією Києва Шевченкіану не евакуювали, а перед звільненням столиці України у 1943 році з наказу німецької влади частину експонатів вивезли на Захід, де вони і зникли. А та частина колекції, яка перебувала під особистою охороною Андрія Терещенка та його дружини, разом із ними помандрувала також на Захід.
І до Нью-Йорка у 1951 році прибули кілька сотень раритетів, каже Сергій Гальченко: «Найдорогоцінніше з найдорожчого – це перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840 року. Це перша найповніша виставка таких документів. Гравюри Києва є, а що ще найцікавіше? Окремі вітрини присвячені художникові Честахівському, це молодший товариш Тараса Шевченка, який подружився з ним в останні місяці життя. І саме завдяки Честахівському тіло Шевченка було перевезено в Україну».
Гравюри Честахівського, зроблені ним по дорозі труни з тілом Кобзаря, представлені на виставці «Зниклі і повернені раритети Шевченкіани». Також серед експонатів – Шевченкові офорти, прижиттєві світлини поета тощо.
Виставка відкрита у Києві до 15 квітня.
На її відкритті посол Джон Тефт зізнався, що йому особисто імпонує поетичний стиль Тараса Шевченка – людини, котра боролась за вільну і незалежну Україну і заповіла своєму народові:
«І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути незлим тихим словом».