Рига – У заходах 9 травня у Москві з нагоди 65-річчя завершення Другої світової війни з лідерів країн Балтії, скоріш за все, як і п’ять років тому назад, візьме участь тільки президент Латвії. Які причини спонукають президентів Балтії їхати чи ні на святкування Дня перемоги до Москви? Чому між лідерами Латвії, Литви та Естонії не має співпраці та згоди у цьому питанні, яке, на думку експертів, символізувало б балтійську єдність?
П’ять років тому запрошення від російської сторони на святкування 60-ї річниці Дня перемоги отримали усі президенти Балтійських держав. Однак участь у відзначенні взяла лише президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. Цього року офіційне запрошення приїхати до Москви 9 травня отримав лише президент Латвії Валдіс Затлерс.
Лідера латвійської держави запросив власне прем’єр-міністр Росії Володимир Путін у перебігу зустрічі в рамках недавнього екологічного саміту в Гельсінкі. Валдіс Затлерс це запрошення прийняв.
Представники латвійського праворадикального об’єднання «Вітчизні і Свободі» вважають, що у всьому світі жертв Другої світової війни вшановують 8 травня, а російська традиція влаштовувати помпезні урочистості 9 травня символічно нагадує латвійцям про радянську окупацію.
Натомість латвійський історик Карліс Даукште вважає, що Латвія більше отримає, ніж втратить від цієї поїздки. «Нам слід пригадати, що російський народ також постраждав від сталінського режиму та репресій, – каже історик. – Значна частина росіян боролася з цим режимом і нам слід віддати їм в цьому шану. На мою думку, нам слід змінити несприятливу психологічну атмосферу, яка панує в Росії щодо Латвії. В цьому аспекті ця поїздка матиме позитивні результати».
Окрім президента Латвії, офіційне запрошення на святкування 9 травня отримали також лідери країн-членів СНД. Керівникам інших держав Росія надала можливість самим вирішувати, брати участь в заходах, чи ні.
Це «символ окупації» Балтійських держав – президент Литви
Президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що не поїде до Москви на урочистості, присвячені 65-річчю Дня перемоги. За словами литовського лідера, ця перемога стала для Балтійських держав «символом окупації».
Водночас Даля Грібаускайте зазначила, що президент Росії Дмитро Медведєв запросив приїхати до Москви у зручний для неї час і обговорити двосторонні відносини. Це, на думку керівника Литви, принесе більше користі, ніж візит з нагоди ювілею.
Візит, як жест доброї волі
Що стосується Естонії, то президент країни Тоомас Хендрік Ільвес раніше заявляв, що готовий взяти участь у заходах 9 травня в Москві.
Однак, за словами президентського радника Томаса Сілдена, Естонія поки що не отримувала ні письмового, ні усного запрошення і таким чином рішення ще не ухвалено.
Керівник Балтійського центру дослідження Росії Володимир Юшкін вважає, що Росія до кінця не дотрималась дипломатичного етикету, надавши право вибору президентам багатьох держав їхати до Москви 9 травня чи ні.
Водночас, на думку Володимира Юшкіна, цей візит був би жестом доброї волі з боку Естонії. «Є такі політичні кроки назустріч, які політики повинні робити, – каже він. – Я не вірю, що найближчим часом можна політично зняти головні суперечності, які існують між Росією та Естонією. Але такі кроки – жести доброї волі – просто необхідні. Тому, я вважаю, що президенту слід їхати».
Експерти зазначають, що у черговий раз поїздка до Москви 9 травня стане тестом на, так звану, балтійську єдність. На думку екс-президента Латвії Гунтіса Улманіса, згоди у цьому питанні не слід очікувати, оскільки кожний із керівників країн Балтії керується інтересами власної держави.
«Я сумніваюсь, що може бути тісна співпраця та згода між лідерами країн Балтії у цьому питанні. Кожен президент має свою особисту точку зору, і в кожного президента за спиною знаходяться зовнішньополітичні принципи та норми своєї держави, – це слід брати до уваги», – вважає екс-президент Латвії Гунтіс Улманіс
Лідера латвійської держави запросив власне прем’єр-міністр Росії Володимир Путін у перебігу зустрічі в рамках недавнього екологічного саміту в Гельсінкі. Валдіс Затлерс це запрошення прийняв.
Представники латвійського праворадикального об’єднання «Вітчизні і Свободі» вважають, що у всьому світі жертв Другої світової війни вшановують 8 травня, а російська традиція влаштовувати помпезні урочистості 9 травня символічно нагадує латвійцям про радянську окупацію.
Натомість латвійський історик Карліс Даукште вважає, що Латвія більше отримає, ніж втратить від цієї поїздки. «Нам слід пригадати, що російський народ також постраждав від сталінського режиму та репресій, – каже історик. – Значна частина росіян боролася з цим режимом і нам слід віддати їм в цьому шану. На мою думку, нам слід змінити несприятливу психологічну атмосферу, яка панує в Росії щодо Латвії. В цьому аспекті ця поїздка матиме позитивні результати».
Окрім президента Латвії, офіційне запрошення на святкування 9 травня отримали також лідери країн-членів СНД. Керівникам інших держав Росія надала можливість самим вирішувати, брати участь в заходах, чи ні.
Це «символ окупації» Балтійських держав – президент Литви
Президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що не поїде до Москви на урочистості, присвячені 65-річчю Дня перемоги. За словами литовського лідера, ця перемога стала для Балтійських держав «символом окупації».
Водночас Даля Грібаускайте зазначила, що президент Росії Дмитро Медведєв запросив приїхати до Москви у зручний для неї час і обговорити двосторонні відносини. Це, на думку керівника Литви, принесе більше користі, ніж візит з нагоди ювілею.
Візит, як жест доброї волі
Що стосується Естонії, то президент країни Тоомас Хендрік Ільвес раніше заявляв, що готовий взяти участь у заходах 9 травня в Москві.
Однак, за словами президентського радника Томаса Сілдена, Естонія поки що не отримувала ні письмового, ні усного запрошення і таким чином рішення ще не ухвалено.
Керівник Балтійського центру дослідження Росії Володимир Юшкін вважає, що Росія до кінця не дотрималась дипломатичного етикету, надавши право вибору президентам багатьох держав їхати до Москви 9 травня чи ні.
Водночас, на думку Володимира Юшкіна, цей візит був би жестом доброї волі з боку Естонії. «Є такі політичні кроки назустріч, які політики повинні робити, – каже він. – Я не вірю, що найближчим часом можна політично зняти головні суперечності, які існують між Росією та Естонією. Але такі кроки – жести доброї волі – просто необхідні. Тому, я вважаю, що президенту слід їхати».
Експерти зазначають, що у черговий раз поїздка до Москви 9 травня стане тестом на, так звану, балтійську єдність. На думку екс-президента Латвії Гунтіса Улманіса, згоди у цьому питанні не слід очікувати, оскільки кожний із керівників країн Балтії керується інтересами власної держави.
«Я сумніваюсь, що може бути тісна співпраця та згода між лідерами країн Балтії у цьому питанні. Кожен президент має свою особисту точку зору, і в кожного президента за спиною знаходяться зовнішньополітичні принципи та норми своєї держави, – це слід брати до уваги», – вважає екс-президент Латвії Гунтіс Улманіс