Київ – Традиції інавгурації в Україні поки не усталені. Єдине, що об’єднує всі попередні урочистості на честь нового Президента, – присяга на Пересопницькому Євангелії.
Попри офіційні положення «Про Державний Протокол та Церемоніал України», кожна чергова президентська команда організовує інавгурацію по-своєму. В Україні, на відміну від більшості європейських країн, протокольні правила для церемонії інавгурації законодавчо не затверджені.
Фахівці з дипломатичного протоколу наголошують на необхідності законодавчого затвердити протокольні правила для церемонії інавгурації. Вони впевнені, що таким чином вдасться уникнути багатьох суперечливих моментів.
Депутати стримували сльози
Першого Президента сучасної України Леоніда Кравчука на церемонії інавгурації найбільше вразив спів хору імені Верьовки. За його словами, коли на урочистому засіданні парламенту виконували «Боже великий, єдиний, нам Україну храни!», багато депутатів насилу стримували сльози.
«У Верховній Раді тоді було красиво. Прийшов Олесь Гончар, виголосив промову, хор Верьовки піднявся і заспівав – гімну, щоправда, ще не було. Ми вірили тоді, що на нас чекає геть інше, нове життя», – розповідає Леонід Кравчук.
На початку 1990-х років присягати на Конституції перший Президент не міг – Основний Закон незалежної України прийняли лише через кілька років. Тоді депутат Роман Лубківський запропонував, щоб Президент тримав руку на духовній книзі. Обрали для цього Пересопницьке Євангеліє, і лише згодом до нього на трибуні Верховної Ради додали Конституцію України. І вже на двох книгах присягав на вірність українському народові Леонід Кучма.
Бракує затвердженого протоколу
У положенні «Про Державний Протокол та Церемоніал України», зокрема, прописано, що інавгурація Президента проходить у національному палаці «Україна», також новообраний голова держави має покласти квіти до пам’ятників князеві Володимиру, Тарасові Шевченку та Михайлові Грушевському.
Кандидат історичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Шинкаренко розповідає, що за нормами дипломатичного протоколу багатьох держав, зокрема, США та Росії, на церемонії інавгурації обов’язкова присутність попереднього Президента. «Спадковість влади має бути продемонстрована. Якби була прописана чітка процедура, всі політичні нюанси відходили б на другий план», – зазначає фахівець.
Від участі у церемонії інавгурації нового Президента Віктор Ющенко, як відомо, відмовився.
Прихильність різних конфесій вітається
Серед курйозів на церемоніях, присвячених новообраним Президентам, історик, професор Європейського університету у Кракові Михайло Кірсенко згадує випадок під час інавгурації Леоніда Кучми. «Коли Президентові вручали булаву, поруч не було офіцера, якому голова держави мав би її віддати. Леонід Кучма взяв булаву, потримав у руках – і поклав назад, тобто фактично відмовився від влади», – розповідає історик.
Серед особливостей інавгурацій українських Президентів Михайло Кірсенко називає привітання Президента керівниками різних релігійних конфесій у Софіївському соборі. «Це великий плюс, і завжди ця процедура сприймалася схвально в інших країнах, адже такі привітання свідчать про демократичність і толерантність у суспільстві», – додає він.
Віктора Януковича у Софіївському соборі не вітатимуть. Натомість він відвідає молебень за участі Патріарха Московського Кирила, запланованого у Києво-Печерській лаврі якраз перед урочистим засіданням парламенту.
Фахівці з дипломатичного протоколу наголошують на необхідності законодавчого затвердити протокольні правила для церемонії інавгурації. Вони впевнені, що таким чином вдасться уникнути багатьох суперечливих моментів.
Депутати стримували сльози
Першого Президента сучасної України Леоніда Кравчука на церемонії інавгурації найбільше вразив спів хору імені Верьовки. За його словами, коли на урочистому засіданні парламенту виконували «Боже великий, єдиний, нам Україну храни!», багато депутатів насилу стримували сльози.
«У Верховній Раді тоді було красиво. Прийшов Олесь Гончар, виголосив промову, хор Верьовки піднявся і заспівав – гімну, щоправда, ще не було. Ми вірили тоді, що на нас чекає геть інше, нове життя», – розповідає Леонід Кравчук.
На початку 1990-х років присягати на Конституції перший Президент не міг – Основний Закон незалежної України прийняли лише через кілька років. Тоді депутат Роман Лубківський запропонував, щоб Президент тримав руку на духовній книзі. Обрали для цього Пересопницьке Євангеліє, і лише згодом до нього на трибуні Верховної Ради додали Конституцію України. І вже на двох книгах присягав на вірність українському народові Леонід Кучма.
Бракує затвердженого протоколу
У положенні «Про Державний Протокол та Церемоніал України», зокрема, прописано, що інавгурація Президента проходить у національному палаці «Україна», також новообраний голова держави має покласти квіти до пам’ятників князеві Володимиру, Тарасові Шевченку та Михайлові Грушевському.
Кандидат історичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Шинкаренко розповідає, що за нормами дипломатичного протоколу багатьох держав, зокрема, США та Росії, на церемонії інавгурації обов’язкова присутність попереднього Президента. «Спадковість влади має бути продемонстрована. Якби була прописана чітка процедура, всі політичні нюанси відходили б на другий план», – зазначає фахівець.
Від участі у церемонії інавгурації нового Президента Віктор Ющенко, як відомо, відмовився.
Прихильність різних конфесій вітається
Серед курйозів на церемоніях, присвячених новообраним Президентам, історик, професор Європейського університету у Кракові Михайло Кірсенко згадує випадок під час інавгурації Леоніда Кучми. «Коли Президентові вручали булаву, поруч не було офіцера, якому голова держави мав би її віддати. Леонід Кучма взяв булаву, потримав у руках – і поклав назад, тобто фактично відмовився від влади», – розповідає історик.
Серед особливостей інавгурацій українських Президентів Михайло Кірсенко називає привітання Президента керівниками різних релігійних конфесій у Софіївському соборі. «Це великий плюс, і завжди ця процедура сприймалася схвально в інших країнах, адже такі привітання свідчать про демократичність і толерантність у суспільстві», – додає він.
Віктора Януковича у Софіївському соборі не вітатимуть. Натомість він відвідає молебень за участі Патріарха Московського Кирила, запланованого у Києво-Печерській лаврі якраз перед урочистим засіданням парламенту.