Прага – Поки Віктор Янукович чітко не говорить, куди саме поїде з першим візитом як новообраний президент України, учасники празького круглого столу, присвяченого Україні, припустили, що це буде візит до Москви. Аналітики очікують, що новий господар Банкової проводитиме двоїсту зовнішню політику, точні обриси якої поки неясні. Дискусія відбулася під егідою Асоціації міжнародних відносин Чехії у приміщенні представництва Європейської комісії в Празі.
Посилаючись на своє спілкування з європейськими дипломатами в Києві, чеський журналіст Ондржей Соукуп розповів, що їх насамперед цікавить, щоб українська влада якомога швидше зайнялася порятунком економіки. «Один із них сказав, що ніхто про це відверто не зізнається, але ми зацікавлені у перемозі Януковича і хочемо, щоб він якнайшвидше створив коаліцію у Верховній Раді. Мабуть, через це спостерігачі ОБСЄ так швидко і однозначно визнали, що ці вибори в Україні були справедливими», – сказав чеський журналіст.
На думку Соукупа, публічний заклик одного з міжнародних спостерігачів, щоб переможена подала руку переможцеві, був на грані дипломатичного втручання у внутрішню українську політику, але також вказує на те, наскільки Європа втомилася від українських чвар.
За свідченням чеського оглядача, європейських дипломатів також роздратували нереалістичні обіцянки Юлії Тимошенко про вступ України до ЄС за п’ять років та оманливі пояснення про перспективи вступу до НАТО.
«Той, хто знає українську дійсність, розуміє, що підтримки НАТО на рівні 55 відсотків в Україні за життя Юлії Тимошенко не буде, а може, і за життя нас, трохи молодших», – сказав оглядач чеської газети «Господаржске новіни».
При цьому Ондржей Соукуп назвав Віктора Януковича несамостійним політиком, що представляє частину промислових кіл, які зацікавлені в тому, щоб Україна розвивала відносини і з Росією, і з Заходом.
Співробітник Британського королівського інституту міжнародних відносин (Сhatham House) росіянин Юрій Федоров припускає, що курс на поступове зближення України з євроатлантичними структурами може продовжитися і за нового керівництва в Києві.
«Роки два тому в Лондоні, в Інституті міжнародних відносин, виступав близький соратник Януковича, я не маю права називати його прізвища. Одна з його тез полягала в тому, що «ми не маємо нічого проти вступу до НАТО, чому би й ні, але ми не зможемо цього зробити, поки нас не буде підтримувати більшість населення». Мені здається, що ця заява відображає політичну лінію кандидата, що переміг», – каже експерт.
Історія і флот як тест на зовнішньополітичні орієнтири Януковича
Юрій Федоров очікує, що Віктор Янукович буде намагатися домогтися якомога більшого від Москви, не даючи у відповідь нічого особливого, крім численних запевнень про дружбу. При цьому в Росії, на його думку, вже зараз є побоювання, що Янукович може стати другим Лукашенком. Головне завдання Кремля щодо України оглядач бачить у послабленні української влади. Чим більше суперечностей, тим легше Москві маніпулювати українськими політиками. Тому, на думку Федорова, в Москві лише вітають запекле суперництво між Януковичем і Тимошенко.
Експерт британського інституту вважає, що в найближчі місяці Росія буде чинити сильний тиск на Київ у справі перегляду історії 20-го століття, зокрема, Другої світової війни та українського визвольного руху. Від Києва також будуть домагатися чітких гарантій того, що російський флот залишиться на українських теренах після 2017 року, вважає Федоров.
Але в інтересах Віктора Януковича уникати вирішення цього питання, адже до 2017 року Україна ще має провести нові президентські і, може, кілька парламентських виборів, зазначає заступник директора київського Центру конверсії армії та роззброєння Михайло Самусь. Навіть якщо буде чітке бажання продовжити мандат російських моряків, то Янукович наразі не може його реалізувати. «У нього немає 301 голосу в парламенті, які б змогли змінити Конституцію. А саме зміни до Конституції визначають виведення чи невиведення флоту», – зазначає політолог.
Щоб виконати обіцянки Януковича, Україна має перейти до кругової оборони
Михайло Самусь сумнівається, що як Президент Віктор Янукович визнає незалежність грузинських регіонів Абхазії і Південної Осетії, інакше, за його словами це буде серйозним потрясінням для всього пострадянському простору. А Україні тоді ще й доведеться ламати голову над тим¬, як стримати сепаратизм у молдовському Придністров’ї.
У Тирасполі тим часом уже очікують на зміну зовнішньополітичної орієнтації України в бік Росії. Самусь не виключає, що результати президентських виборів в Україні спонукали і нещодавнє запрошення президента самопроголошеного Придністров’я Ігоря Смірнова до Росії розташувати у регіоні російські ракети «Іскандер», формально як відповідь на розбудову протиракетних систем оборони у Європі американцями.
Україна тут уже не зможе скористатися приказкою: моя хата скраю. А для того, щоб на практиці реалізувати програмне положення Віктора Януковича про Україну як позаблокову державу, їй доведеться повністю перебудувати систему безпеки і переглянути оборонну доктрину, попереджає український експерт. «До цього, і за Кучми, і за Ющенка, система безпеки будувалася для просування в євроатлантичний простір. Є відповідний закон. За нових обставин, невелика армія має перетворитися на армію позаблокової держави, яка має виконувати всі функції, фактично перейти до кругової оборони», – заявив Михайло Самусь на круглому столі у Празі «Україна між ЄС і Росією після президентських виборів.
На думку Соукупа, публічний заклик одного з міжнародних спостерігачів, щоб переможена подала руку переможцеві, був на грані дипломатичного втручання у внутрішню українську політику, але також вказує на те, наскільки Європа втомилася від українських чвар.
За свідченням чеського оглядача, європейських дипломатів також роздратували нереалістичні обіцянки Юлії Тимошенко про вступ України до ЄС за п’ять років та оманливі пояснення про перспективи вступу до НАТО.
«Той, хто знає українську дійсність, розуміє, що підтримки НАТО на рівні 55 відсотків в Україні за життя Юлії Тимошенко не буде, а може, і за життя нас, трохи молодших», – сказав оглядач чеської газети «Господаржске новіни».
При цьому Ондржей Соукуп назвав Віктора Януковича несамостійним політиком, що представляє частину промислових кіл, які зацікавлені в тому, щоб Україна розвивала відносини і з Росією, і з Заходом.
Співробітник Британського королівського інституту міжнародних відносин (Сhatham House) росіянин Юрій Федоров припускає, що курс на поступове зближення України з євроатлантичними структурами може продовжитися і за нового керівництва в Києві.
«Роки два тому в Лондоні, в Інституті міжнародних відносин, виступав близький соратник Януковича, я не маю права називати його прізвища. Одна з його тез полягала в тому, що «ми не маємо нічого проти вступу до НАТО, чому би й ні, але ми не зможемо цього зробити, поки нас не буде підтримувати більшість населення». Мені здається, що ця заява відображає політичну лінію кандидата, що переміг», – каже експерт.
Історія і флот як тест на зовнішньополітичні орієнтири Януковича
Юрій Федоров очікує, що Віктор Янукович буде намагатися домогтися якомога більшого від Москви, не даючи у відповідь нічого особливого, крім численних запевнень про дружбу. При цьому в Росії, на його думку, вже зараз є побоювання, що Янукович може стати другим Лукашенком. Головне завдання Кремля щодо України оглядач бачить у послабленні української влади. Чим більше суперечностей, тим легше Москві маніпулювати українськими політиками. Тому, на думку Федорова, в Москві лише вітають запекле суперництво між Януковичем і Тимошенко.
Експерт британського інституту вважає, що в найближчі місяці Росія буде чинити сильний тиск на Київ у справі перегляду історії 20-го століття, зокрема, Другої світової війни та українського визвольного руху. Від Києва також будуть домагатися чітких гарантій того, що російський флот залишиться на українських теренах після 2017 року, вважає Федоров.
Але в інтересах Віктора Януковича уникати вирішення цього питання, адже до 2017 року Україна ще має провести нові президентські і, може, кілька парламентських виборів, зазначає заступник директора київського Центру конверсії армії та роззброєння Михайло Самусь. Навіть якщо буде чітке бажання продовжити мандат російських моряків, то Янукович наразі не може його реалізувати. «У нього немає 301 голосу в парламенті, які б змогли змінити Конституцію. А саме зміни до Конституції визначають виведення чи невиведення флоту», – зазначає політолог.
Щоб виконати обіцянки Януковича, Україна має перейти до кругової оборони
Михайло Самусь сумнівається, що як Президент Віктор Янукович визнає незалежність грузинських регіонів Абхазії і Південної Осетії, інакше, за його словами це буде серйозним потрясінням для всього пострадянському простору. А Україні тоді ще й доведеться ламати голову над тим¬, як стримати сепаратизм у молдовському Придністров’ї.
У Тирасполі тим часом уже очікують на зміну зовнішньополітичної орієнтації України в бік Росії. Самусь не виключає, що результати президентських виборів в Україні спонукали і нещодавнє запрошення президента самопроголошеного Придністров’я Ігоря Смірнова до Росії розташувати у регіоні російські ракети «Іскандер», формально як відповідь на розбудову протиракетних систем оборони у Європі американцями.
Україна тут уже не зможе скористатися приказкою: моя хата скраю. А для того, щоб на практиці реалізувати програмне положення Віктора Януковича про Україну як позаблокову державу, їй доведеться повністю перебудувати систему безпеки і переглянути оборонну доктрину, попереджає український експерт. «До цього, і за Кучми, і за Ющенка, система безпеки будувалася для просування в євроатлантичний простір. Є відповідний закон. За нових обставин, невелика армія має перетворитися на армію позаблокової держави, яка має виконувати всі функції, фактично перейти до кругової оборони», – заявив Михайло Самусь на круглому столі у Празі «Україна між ЄС і Росією після президентських виборів.