На 20 відсотків зменшилися минулого місяця борги із зарплат в Україні. Таку статистику наводить Міністерство праці. За даними першого заступника глави відомства Павла Розенка, у грудні минулого року працівникам підприємств недоплатили 1 мільярд 600 мільйонів гривень, а в січні року нинішнього ця сума скоротилася до 1 мільярда 360 мільйонів. А кількість працівників, перед якими підприємства мали борги із зарплат в Україні, також зменшилася – на 40 %. У липні минулого року недоплатили зароблене 509 тисячам, а в січні – 300 тисячам людей.
Коли країна не може вийти з економічної кризи, завдяки чому можна позубитися такого явища, як борги за зарплатою?
Борги на Харківщині
Борги із зарплати на підприємствах Харківщини становлять 120 мільйонів гривень – це тринадцята частина від суми всіх невиплачених зарплат в Україні. Як зазначають в обласному управлінні статистики, левова частка (60%) боргів припадає на промислові підприємства . За інформацією харківської кореспондентки Радіо Свобода Юлії Журавльової, не платять гроші також працівникам наземного транспорту та будівельникам.
Зокрема, майже рік – із січня 2009-го не бачать зароблених грошей співробітники Харківського електромеханічного заводу. Підприємство давно не має замовлень і проходить процедуру банкрутства. Його співробітники неодноразово влаштовували акції протесту і виходили на пікети. Такі дії дали певний результат - минулого тижня працівникам підприємства виплатили частину грошей, зазначила секретар підприємства. «До нас спрямували 540 тисяч гривень. Разом із податками цього вистачило, щоб виплатити зарплату за січень поточного року тільки робочим».
Водночас, коли працівники побачать зарплату за решту місяців, не змогла повідомити ані секретар, ані заступник директора з виробництва В'ячеслав Цалапов. Загалом підприємство завинило перед робітниками більше 6 мільйонів гривень. 540 тисяч, які спрямували на зарплату напередодні – це гроші, які в якості матеріальної допомоги перерахував інший промисловий гігант Харкова – завод «Електроважмаш», в якого справи йдуть набагато краще. Наприкінці минулого року Міністерство промислової політики домовилося про співпрацю двох підприємств. Зокрема, «Електроважмаш » має передати електромеханічному заводу частину своїх замовлень.
Кілька місяців добивалися виплати боргів із зарплати і працівники харківського «Міськелектротрансу». Після чергової акції протесту, на початку січня транспортникам, що не отримували зарплату півроку, таки почали видавати гроші. На сьогодні водії та кондуктори отримали вже навіть аванс за січень, розповіла голова профспілки Салтівського трамвайного депо Любов Безкровна. «Аванс дали, обіцяють, що за січень зарплата до 25 лютого буде виплачена. А так іде все за графіком», – каже голова профспілки.
Утім не так спокійно працівникам інших майже двох десятків підприємств області. Зокрема борги із зарплати існують на таких державних заводах як приладобудівний імені Шевченка, завод імені Малишева та Ізюмський тепловозоремонтний.
Не залишитися в боргу
Уряд робить усе можливе для зменшення боргів із зарплат. У цьому запевняє перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. Але в уряду, говорить Розенко, не так вже й багато важелів, щоб скоротити такі борги. «Давайте будемо відверті: заборгованість із заробітної плати існує вже протягом не одного десятка років у державі. І коли приходив нинішній уряд до своєї каденції, заборгованість складала біля 1 мільярда гривень. 90% усієї заборгованості заробітної плати - завдяки підприємствам приватного сектору, де вплив держави на дані процеси є фактично мінімальним».
Колишній прем’єр-міністр Анатолій Кінах не вбачає приводу для переможних реляцій у зв’язку зі зменшенням боргів із зарплат в Україні. «Коли держава вже заборгувала фактично 23 мільярди гривень невідшкодованого податку на додану вартість, коли за даними Рахункової палати біля 14 мільярди гривень держава змусила перерахувати в бюджети авансовим методом, то це якраз і створює величезну кількість проблем, включаючи невиплату заробітної плати», – каже Кінах.
Нинішнього року працівникам бюджетної сфери буде непереливки з отриманням зарплати, прогнозує економіст Володимир Лановий. Оскільки державна казна є дірявою, треба переглядати бюджет і шукати нові джерела надходжень. «Треба шукати додаткові кошти, одним із таких джерел є приватизація. 3 роки нічого не продавалося, доходів бюджет не отримував. Зараз потрібне укріплення банківського сектору, грошової системи. Цим має зайнятися Національний банк, але поки що він пасивно спостерігає цю ситуацію».
За невиплату - до суду
Адвокат Сергій Власенко радить працівникам, яким не платять зарплату, не боятися звертатися до суду. «Треба, по-перше, звертатися з листом до свого роботодавця з вимогою, щоб зарплату виплатили. Якщо роботодавець відмовляється, то залишається одне: йти до суду. Практика таких звернень є. Якщо роботодавець просто не виплатив зарплату, то, як правило, суди швидко на це реагують, і достатньо швидко приймають рішення», – пояснює він.
Адже 175 стаття Кримінального кодексу України передбачає відповідальність посадової особи підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, за безпідставну, навмисну затримку не тільки зарплат, але й усіх інших установлених законом виплат на понад місяць. За такий злочин передбачений не лише штраф, а й позбавлення волі на строк до двох років.
Борги на Харківщині
Борги із зарплати на підприємствах Харківщини становлять 120 мільйонів гривень – це тринадцята частина від суми всіх невиплачених зарплат в Україні. Як зазначають в обласному управлінні статистики, левова частка (60%) боргів припадає на промислові підприємства . За інформацією харківської кореспондентки Радіо Свобода Юлії Журавльової, не платять гроші також працівникам наземного транспорту та будівельникам.
Зокрема, майже рік – із січня 2009-го не бачать зароблених грошей співробітники Харківського електромеханічного заводу. Підприємство давно не має замовлень і проходить процедуру банкрутства. Його співробітники неодноразово влаштовували акції протесту і виходили на пікети. Такі дії дали певний результат - минулого тижня працівникам підприємства виплатили частину грошей, зазначила секретар підприємства. «До нас спрямували 540 тисяч гривень. Разом із податками цього вистачило, щоб виплатити зарплату за січень поточного року тільки робочим».
Водночас, коли працівники побачать зарплату за решту місяців, не змогла повідомити ані секретар, ані заступник директора з виробництва В'ячеслав Цалапов. Загалом підприємство завинило перед робітниками більше 6 мільйонів гривень. 540 тисяч, які спрямували на зарплату напередодні – це гроші, які в якості матеріальної допомоги перерахував інший промисловий гігант Харкова – завод «Електроважмаш», в якого справи йдуть набагато краще. Наприкінці минулого року Міністерство промислової політики домовилося про співпрацю двох підприємств. Зокрема, «Електроважмаш » має передати електромеханічному заводу частину своїх замовлень.
Кілька місяців добивалися виплати боргів із зарплати і працівники харківського «Міськелектротрансу». Після чергової акції протесту, на початку січня транспортникам, що не отримували зарплату півроку, таки почали видавати гроші. На сьогодні водії та кондуктори отримали вже навіть аванс за січень, розповіла голова профспілки Салтівського трамвайного депо Любов Безкровна. «Аванс дали, обіцяють, що за січень зарплата до 25 лютого буде виплачена. А так іде все за графіком», – каже голова профспілки.
Утім не так спокійно працівникам інших майже двох десятків підприємств області. Зокрема борги із зарплати існують на таких державних заводах як приладобудівний імені Шевченка, завод імені Малишева та Ізюмський тепловозоремонтний.
Не залишитися в боргу
Уряд робить усе можливе для зменшення боргів із зарплат. У цьому запевняє перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. Але в уряду, говорить Розенко, не так вже й багато важелів, щоб скоротити такі борги. «Давайте будемо відверті: заборгованість із заробітної плати існує вже протягом не одного десятка років у державі. І коли приходив нинішній уряд до своєї каденції, заборгованість складала біля 1 мільярда гривень. 90% усієї заборгованості заробітної плати - завдяки підприємствам приватного сектору, де вплив держави на дані процеси є фактично мінімальним».
Колишній прем’єр-міністр Анатолій Кінах не вбачає приводу для переможних реляцій у зв’язку зі зменшенням боргів із зарплат в Україні. «Коли держава вже заборгувала фактично 23 мільярди гривень невідшкодованого податку на додану вартість, коли за даними Рахункової палати біля 14 мільярди гривень держава змусила перерахувати в бюджети авансовим методом, то це якраз і створює величезну кількість проблем, включаючи невиплату заробітної плати», – каже Кінах.
Нинішнього року працівникам бюджетної сфери буде непереливки з отриманням зарплати, прогнозує економіст Володимир Лановий. Оскільки державна казна є дірявою, треба переглядати бюджет і шукати нові джерела надходжень. «Треба шукати додаткові кошти, одним із таких джерел є приватизація. 3 роки нічого не продавалося, доходів бюджет не отримував. Зараз потрібне укріплення банківського сектору, грошової системи. Цим має зайнятися Національний банк, але поки що він пасивно спостерігає цю ситуацію».
За невиплату - до суду
Адвокат Сергій Власенко радить працівникам, яким не платять зарплату, не боятися звертатися до суду. «Треба, по-перше, звертатися з листом до свого роботодавця з вимогою, щоб зарплату виплатили. Якщо роботодавець відмовляється, то залишається одне: йти до суду. Практика таких звернень є. Якщо роботодавець просто не виплатив зарплату, то, як правило, суди швидко на це реагують, і достатньо швидко приймають рішення», – пояснює він.
Адже 175 стаття Кримінального кодексу України передбачає відповідальність посадової особи підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, за безпідставну, навмисну затримку не тільки зарплат, але й усіх інших установлених законом виплат на понад місяць. За такий злочин передбачений не лише штраф, а й позбавлення волі на строк до двох років.