Варшава – Минулого місяця польську політичну сцену сколихнула заява прем’єр-міністра та лідера владної партії «Громадянська платформа» Дональда Туска про це, що він відмовляється від участі в президентських виборах. Хто ж від правлячої «Громадянської платформи» замість «рейтингового» прем’єра братиме участь у виборах глави держави? Чому політичні угруповання не висувають кандидатами на президента своїх лідерів? На думку польських аналітиків, саме ці питання є чи не найголовнішими зараз у контексті передвиборчої кампанії.
Коли мова заходить про вибори, ключовим питанням польські аналітики вважають те, що хто замість прем’єра братиме участь у президентських перегонах. Питання не позбавлене сенсу, оскільки, за опитуваннями громадської думки, нинішній прем’єр має всі шанси здобути перемогу: рейтинг популярності Дональда Туска сягнув 50 відсотків, що удвічі перевищує рейтинг нинішнього президента Леха Качинського.
Чому ж Туск відмовляється від найвищої посади?
Прем’єр Жональд Туск своє рішення про відмову від участі в президентських виборах пояснює тим, що йому не потрібні президентські почесті. Натомість, зберігаючи в руках реальну владу в країні, він зможе завершити реструктуризацію та реформи фінансів держави.
Туск каже, що відповідь на запитання про те, хто ж замість нього презентуватиме правлячу силу у президентських виборах, треба знайти шляхом внутрішніх виборів у лавах партії «Громадянська платформа».
Такий варіант внутріпартійних виборів кандидата на президента – не новинка у світі. Наприклад, у США, переконує віце-маршалок сейму Стефан Нєсьоловський, кандидат на президента не є лідером жодної з головних партій.
«Внутрішні вибори кандидата на президента – це найдемократичніша форма вияву волі людей. Оскільки справа стосується партії «Громадянська платформа», то в голосуванні братимуть участь усі її члени. Голосування проходитиме в інтернет-мережі», – каже Нєсьоловський.
Дональд Туск називає двох головних кандидатів на посаду президента: міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського та спікера сейму Броніслава Коморовського.
Однак Стефан Нєсьоловський допускає можливість, що «партійні низи» назвуть ще інших кандидатів. Партія «Громадянська платформа» нараховує понад 40 тисяч членів.
Туск дає більше шансів іншим кандидатам...
Єжи Шмайдзінський, кандидат на президента від «третьої політичної сили Польщі» – партії «Союз демократичної лівиці» – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що його також не слід зараховувати до гурту партійних лідерів. Він сподівається, що його шанси на перемогу у виборах зростатимуть.
«Складно щось пророкувати у власній справі. Однак, на мою думку, факт, що Дональд Туск передчасно закінчив президентську кампанію, збільшує шанси на успіх інших претендентів, вирівнює ставку президентських перегонів за рейтингом суспільної популярності», – зауважує Єжи Шмайдзінський.
Хоча до президентських виборів у Польщі залишилося більше шести місяців, президентська виборча кампанія у Польщі зараз у повному розпалі.
Стало відомо, що головного опонента прем’єра Дональда Туска Леха Качинського висуватиме партія «Право і Справедливість». Її лідером є брат президента Ярослав Качинський. Втім, Лех Качинський не поспішає оголошувати про своє балотування на другий термін.
Чому ж Туск відмовляється від найвищої посади?
Прем’єр Жональд Туск своє рішення про відмову від участі в президентських виборах пояснює тим, що йому не потрібні президентські почесті. Натомість, зберігаючи в руках реальну владу в країні, він зможе завершити реструктуризацію та реформи фінансів держави.
Туск каже, що відповідь на запитання про те, хто ж замість нього презентуватиме правлячу силу у президентських виборах, треба знайти шляхом внутрішніх виборів у лавах партії «Громадянська платформа».
Такий варіант внутріпартійних виборів кандидата на президента – не новинка у світі. Наприклад, у США, переконує віце-маршалок сейму Стефан Нєсьоловський, кандидат на президента не є лідером жодної з головних партій.
«Внутрішні вибори кандидата на президента – це найдемократичніша форма вияву волі людей. Оскільки справа стосується партії «Громадянська платформа», то в голосуванні братимуть участь усі її члени. Голосування проходитиме в інтернет-мережі», – каже Нєсьоловський.
Дональд Туск називає двох головних кандидатів на посаду президента: міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського та спікера сейму Броніслава Коморовського.
Однак Стефан Нєсьоловський допускає можливість, що «партійні низи» назвуть ще інших кандидатів. Партія «Громадянська платформа» нараховує понад 40 тисяч членів.
Туск дає більше шансів іншим кандидатам...
Єжи Шмайдзінський, кандидат на президента від «третьої політичної сили Польщі» – партії «Союз демократичної лівиці» – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що його також не слід зараховувати до гурту партійних лідерів. Він сподівається, що його шанси на перемогу у виборах зростатимуть.
«Складно щось пророкувати у власній справі. Однак, на мою думку, факт, що Дональд Туск передчасно закінчив президентську кампанію, збільшує шанси на успіх інших претендентів, вирівнює ставку президентських перегонів за рейтингом суспільної популярності», – зауважує Єжи Шмайдзінський.
Хоча до президентських виборів у Польщі залишилося більше шести місяців, президентська виборча кампанія у Польщі зараз у повному розпалі.
Стало відомо, що головного опонента прем’єра Дональда Туска Леха Качинського висуватиме партія «Право і Справедливість». Її лідером є брат президента Ярослав Качинський. Втім, Лех Качинський не поспішає оголошувати про своє балотування на другий термін.