Рим – Візитівкою світового бренду «Зроблено в Італії», безумовно, є італійська мода. На Апеннінах індустрія моди вважається надбанням країни, а відомих стилістів тут шанують як національних героїв. До того ж ця галузь економіки приносить великі прибутки до державної скарбниці. Відтепер в Італії вирішили створити архів моди, щоб зібрати і зберігати усе цінне, створене за понад півстоліття.
Сукні і костюми, аксесуари та взуття, зразки тканин і все решта, що стосується моди від 1950-х років і донині, отримає друге життя у національному архіві моди. Свідчення, подробиці, моделі збиратимуть по всій країні, можливо, навіть із бабусиних скриньок на горищі. Як кажуть організатори архіву, усе цікаве та цінне відберуть, відремонтують, підлатають та опишуть. Трьохлітній проект збору матеріалів для архіву моди отримав належну державну підтримку.
«Предмети моди потребують реставрації, адже це важлива частина матеріальної культури, – говорить співробітниця адміністрації архіву Патриція Феррара. – Нас цікавить не лише спадщина великих дизайнерів чи відомих Домів моди, а також доробки малих ательє або малих підприємств, які виробляють речі, що стосуються моди».
Мода почалася з Рима
Головні міста італійської моди – Мілан і Флоренція – першими долучилися до збагачення колекції архіву. Але проект має на меті відновити роль Рима, котрий зіграв фундаментальну роль в становленні італійського стилю. Саме Рим може похвалитися новаторськими ідеями світу моди, які у післявоєнний період заполонили шоу-бізнес, кіно і театр. У майстернях на столичній вулиці Кондотті кравці та кравчині донині славляться чіткістю прошивної строчки та креативністю моделей.
Директор архіву моди Донато Тамбле зазначає: «Рим залишається Голівудом на Тибрі, і цей соціально-культурний феномен не був би таким яскравим, якби не майстерність кравців, смак, відчуття лінії, що притаманне римським стилістам».
Історія успіху італійської «альта мода» почалася в Римі після Другої світової війни. Древнє місто, переповнене туристами, стало центром бурхливої економічної активності. Зростав попит на високоякісну продукцію. Завдяки невисоким податкам і державній підтримці багато місцевих стилістів розгорнули бізнес, відкриваючи бутики не тільки по Італії.
Зберегти, щоб не втратити
Про взуття від Сальваторе Ферраґамо і шкіряні вироби від Ґуччі мріяли і мріють сьогодні чимало туристів, збираючись до Італії. У 1970-80-х роках стилісти Джанні Версаче, Джанфранко Ферре, Франко Москіно, Міуча Прада досягли визнання на міжнародному ринку і стали символами італійської моди поруч із відомими вже іменами-брендами Фенді, Бяджотті і Валентино.
Серед найбільших світових експортерів текстильних виробів Італія кілька років тому була третьою країною після Китаю та США. Прибутки від індустрії моди становили 6 відсотків від національного ВВП. Щоправда, на сьогодні ситуація може бути трохи іншою, оскільки економічна криза відчутно вдарила по елітних марках розкішних речей.
Маючи давніх серйозних конкурентів у цій сфері – французів, італійці таки пишаються дизайном, елегантністю та якістю своєї моди. Хоча чимдалі їй важче виживати і утримуватися на гребені слави через засилля китайських підробок, які тепер майже неможливо відрізнити від оригінальних моделей. Тож захистити і зберегти національну моду та стиль покликаний і новий архів, що створюють в Італії.
«Предмети моди потребують реставрації, адже це важлива частина матеріальної культури, – говорить співробітниця адміністрації архіву Патриція Феррара. – Нас цікавить не лише спадщина великих дизайнерів чи відомих Домів моди, а також доробки малих ательє або малих підприємств, які виробляють речі, що стосуються моди».
Мода почалася з Рима
Головні міста італійської моди – Мілан і Флоренція – першими долучилися до збагачення колекції архіву. Але проект має на меті відновити роль Рима, котрий зіграв фундаментальну роль в становленні італійського стилю. Саме Рим може похвалитися новаторськими ідеями світу моди, які у післявоєнний період заполонили шоу-бізнес, кіно і театр. У майстернях на столичній вулиці Кондотті кравці та кравчині донині славляться чіткістю прошивної строчки та креативністю моделей.
Директор архіву моди Донато Тамбле зазначає: «Рим залишається Голівудом на Тибрі, і цей соціально-культурний феномен не був би таким яскравим, якби не майстерність кравців, смак, відчуття лінії, що притаманне римським стилістам».
Історія успіху італійської «альта мода» почалася в Римі після Другої світової війни. Древнє місто, переповнене туристами, стало центром бурхливої економічної активності. Зростав попит на високоякісну продукцію. Завдяки невисоким податкам і державній підтримці багато місцевих стилістів розгорнули бізнес, відкриваючи бутики не тільки по Італії.
Зберегти, щоб не втратити
Про взуття від Сальваторе Ферраґамо і шкіряні вироби від Ґуччі мріяли і мріють сьогодні чимало туристів, збираючись до Італії. У 1970-80-х роках стилісти Джанні Версаче, Джанфранко Ферре, Франко Москіно, Міуча Прада досягли визнання на міжнародному ринку і стали символами італійської моди поруч із відомими вже іменами-брендами Фенді, Бяджотті і Валентино.
Серед найбільших світових експортерів текстильних виробів Італія кілька років тому була третьою країною після Китаю та США. Прибутки від індустрії моди становили 6 відсотків від національного ВВП. Щоправда, на сьогодні ситуація може бути трохи іншою, оскільки економічна криза відчутно вдарила по елітних марках розкішних речей.
Маючи давніх серйозних конкурентів у цій сфері – французів, італійці таки пишаються дизайном, елегантністю та якістю своєї моди. Хоча чимдалі їй важче виживати і утримуватися на гребені слави через засилля китайських підробок, які тепер майже неможливо відрізнити від оригінальних моделей. Тож захистити і зберегти національну моду та стиль покликаний і новий архів, що створюють в Італії.