Лондон – Генеральний прокурор Британії висунув кримінальні обвинувачення проти чотирьох депутатів британського парламенту за зловживання з видатками з громадських коштів. Кримінальне переслідування загрожує ще одному депутатові. Близько чотирьохсот депутатів будуть змушені повернути до державної скарбниці понад мільйон фунтів видатків, які аудитор визнав нецільовими.
Генеральний прокурор висунув обвинувачення проти трьох депутатів-представників панівної Лейбористської партії у нижній палаті парламенту, Палаті громад, та проти одного представника опозиційної Консервативної партії у верхній Палаті лордів. Обвинувачення висунуто у рамках Закону про крадіжку.
У спільній заяві всі вони оголосили, що заперечують обвинувачення і захищатимуть свою честь.
Поліція провела розслідування цілої низки справ про видатки депутатів парламенту по тому, як торік Британію шокував скандал навколо оприлюднення деталей цих видатків. Багато речей, за які депутати повертали собі видатки коштом платників податків, викликали обурення суспільства. Вони включали від іпотек на другі помешкання до видатків на корм для качок у приватному ставку та на сідала для унітазів.
Напередодні сер Томас Леґґ, який за дорученням уряду вивчав деталі видатків понад 700 депутатів, і нинішніх, і колишніх, від 2004 року, розпорядився, щоб 389 із них, тобто більш як половина, повернули 1 мільйон 300 тисяч фунтів нецільових видатків державі. Зокрема, належить повернути 711 тисяч фунтів за іпотеки та оренду помешкань, 12 тисяч, взяті на харчі, 35 тисяч для сплати муніципальних податків, 23 тисячі на телефонні рахунки, 105 тисяч на прибиральниць тощо.
Із депутатів, проти яких висунуто кримінальні обвинувачення, колишнього міністра Елліота Морлі переслідують за те, що той повернув собі з 2004 по 2007 роки 16 тисяч фунтів за виплати відсотків на іпотеку, коли впродовж якогось часу за це помешкання іпотека взагалі не сплачувалася. Депутат Дейвід Чейтор обвинувачується в шахрайському поверненні коштів за послуги з інформаційних технологій та за іншими статтями. Джим Девайн, як уважає прокурор, шахрайським чином повертав гроші за прибирання помешкання, вдаючись до фальшування рахунків. А лорда Ганнінґфільдського обвинувачують у поданні заяв на компенсацію за речі, про які йому було відомо, що компенсація не належиться.
Чи врятує парламентарів давній привілей
Деякі з обвинувачених мають намір вдатися до використання так званого парламентського привілею. Це щось подібне до депутатського імунітету в Україні, як пояснює політичний оглядач Джон Пінар.
«Це – стародавнє право, стародавній імунітет членів парламенту, який захищає їх від побоювань постраждати від несправедливих переслідувань. Можна як завгодно трактувати, що є несправедливим у парламенті, за що не можна піддавати судовому переслідуванню. Наприклад, за наклеп або завдання шкоди репутації і за будь-що інше, бо цей привілей є повним. Тож виглядає, що один або й більше з цих депутатів вдаються до цього привілею як до захисту в цій справі. А генеральний прокурор каже, що справу привілею вирішать суддя і присяжні», – каже оглядач.
Як би там не було, скандал із видатками став серйозним ударом по британському парламентаризмові – найсильнішим у новітній історії, – і серйозно підірвав довіру британців до виборних політиків. Те, що висновки аудитора і слідства наспіли нині, коли залишилося кілька місяців до наступних парламентських виборів, може суттєво позначитися на результатах провідних партій.
У спільній заяві всі вони оголосили, що заперечують обвинувачення і захищатимуть свою честь.
Поліція провела розслідування цілої низки справ про видатки депутатів парламенту по тому, як торік Британію шокував скандал навколо оприлюднення деталей цих видатків. Багато речей, за які депутати повертали собі видатки коштом платників податків, викликали обурення суспільства. Вони включали від іпотек на другі помешкання до видатків на корм для качок у приватному ставку та на сідала для унітазів.
Напередодні сер Томас Леґґ, який за дорученням уряду вивчав деталі видатків понад 700 депутатів, і нинішніх, і колишніх, від 2004 року, розпорядився, щоб 389 із них, тобто більш як половина, повернули 1 мільйон 300 тисяч фунтів нецільових видатків державі. Зокрема, належить повернути 711 тисяч фунтів за іпотеки та оренду помешкань, 12 тисяч, взяті на харчі, 35 тисяч для сплати муніципальних податків, 23 тисячі на телефонні рахунки, 105 тисяч на прибиральниць тощо.
Із депутатів, проти яких висунуто кримінальні обвинувачення, колишнього міністра Елліота Морлі переслідують за те, що той повернув собі з 2004 по 2007 роки 16 тисяч фунтів за виплати відсотків на іпотеку, коли впродовж якогось часу за це помешкання іпотека взагалі не сплачувалася. Депутат Дейвід Чейтор обвинувачується в шахрайському поверненні коштів за послуги з інформаційних технологій та за іншими статтями. Джим Девайн, як уважає прокурор, шахрайським чином повертав гроші за прибирання помешкання, вдаючись до фальшування рахунків. А лорда Ганнінґфільдського обвинувачують у поданні заяв на компенсацію за речі, про які йому було відомо, що компенсація не належиться.
Чи врятує парламентарів давній привілей
Деякі з обвинувачених мають намір вдатися до використання так званого парламентського привілею. Це щось подібне до депутатського імунітету в Україні, як пояснює політичний оглядач Джон Пінар.
«Це – стародавнє право, стародавній імунітет членів парламенту, який захищає їх від побоювань постраждати від несправедливих переслідувань. Можна як завгодно трактувати, що є несправедливим у парламенті, за що не можна піддавати судовому переслідуванню. Наприклад, за наклеп або завдання шкоди репутації і за будь-що інше, бо цей привілей є повним. Тож виглядає, що один або й більше з цих депутатів вдаються до цього привілею як до захисту в цій справі. А генеральний прокурор каже, що справу привілею вирішать суддя і присяжні», – каже оглядач.
Як би там не було, скандал із видатками став серйозним ударом по британському парламентаризмові – найсильнішим у новітній історії, – і серйозно підірвав довіру британців до виборних політиків. Те, що висновки аудитора і слідства наспіли нині, коли залишилося кілька місяців до наступних парламентських виборів, може суттєво позначитися на результатах провідних партій.