Нью-Йорк – У Сполучених Штатах народжується новий громадський рух, який може перетворитися на третю масову політичну організацію, можливо – партію, серйозну суперницю Демократичної та Республіканської партій.
Сьогодні у місті Нешвіл, штат Теннессі, відкривається Перший національний з’їзд руху Чайного повстання. Рух цей виник спонтанно десь навесні минулого року на хвилі численних протестів проти збільшення національного боргу, зростання урядових витрат, а з ними – податків, проти реформи системи охорони здоров’я, проти економічної кризи.
На мітингах, що пройшли у багатьох штатах, учасники тримали пакетики з розчинним чаєм. Вони мають символізувати народний протест, що передував Американській революції. У грудні 1773-го року американські колоністи, протестуючи проти королівського оподаткування, скинули у Бостонську гавань вантаж чаю з британського судна. Подія увійшла до історії під назвою «Бостонського чаювання».
Програмний маніфест нового Чайного повстання, поширюваний з нагоди з’їзду, стверджує: «Дух, завдяки якому народилася наша велика країна, і досі живий в Америці. Він знову доводить, що американський народ захищатиме свою свободу від будь-яких загроз, як зовнішніх, так і внутрішніх, як від Демократичної (партії), так і від Республіканської. Нова зоря займається в Америці. Сподіваємося, що наші політичні діячі починають бачити це світло».
Як повідомляють організатори, мета з’їзду «об’єднати лідерів Чайного повстання з усіх кінців країни, щоб виробити й координувати спільні цілі та дії, - і далі. – Ми обстоюємо обмежений федеральний уряд, відповідальний перед усім народом».
Стихійний рух стає організованим
На початках руху Чайного повстання у Білому домі вважали, що ті мітинги спонсоровані республіканською опозицією, з метою перешкодити Конгресові, в якому демократи становлять більшість, ухвалити закон про реформу системи охорони здоров’я. Та й промовцями на мітингах протесту були здебільшого республіканські партійні діячі, такі, наприклад, як сенатор Джон МакКейн чи колишній спікер Палати Представників Нют Гінріч.
На теперішньому національному з’їзді руху Чайного повстання головним промовцем заявлена Сара Пейлін, колишній губернатор Аляски і республіканський кандидат на віце-президента.
Тепер дедалі частіше можна почути від спостерігачів і аналітиків, що цей стихійний популістський рух може перетворитися на третю масову політичну партію, тим більше, що учасники мітингів здебільшого критично наставлені щодо обох партій.
На мітингах, що пройшли у багатьох штатах, учасники тримали пакетики з розчинним чаєм. Вони мають символізувати народний протест, що передував Американській революції. У грудні 1773-го року американські колоністи, протестуючи проти королівського оподаткування, скинули у Бостонську гавань вантаж чаю з британського судна. Подія увійшла до історії під назвою «Бостонського чаювання».
Програмний маніфест нового Чайного повстання, поширюваний з нагоди з’їзду, стверджує: «Дух, завдяки якому народилася наша велика країна, і досі живий в Америці. Він знову доводить, що американський народ захищатиме свою свободу від будь-яких загроз, як зовнішніх, так і внутрішніх, як від Демократичної (партії), так і від Республіканської. Нова зоря займається в Америці. Сподіваємося, що наші політичні діячі починають бачити це світло».
Як повідомляють організатори, мета з’їзду «об’єднати лідерів Чайного повстання з усіх кінців країни, щоб виробити й координувати спільні цілі та дії, - і далі. – Ми обстоюємо обмежений федеральний уряд, відповідальний перед усім народом».
Стихійний рух стає організованим
На початках руху Чайного повстання у Білому домі вважали, що ті мітинги спонсоровані республіканською опозицією, з метою перешкодити Конгресові, в якому демократи становлять більшість, ухвалити закон про реформу системи охорони здоров’я. Та й промовцями на мітингах протесту були здебільшого республіканські партійні діячі, такі, наприклад, як сенатор Джон МакКейн чи колишній спікер Палати Представників Нют Гінріч.
На теперішньому національному з’їзді руху Чайного повстання головним промовцем заявлена Сара Пейлін, колишній губернатор Аляски і республіканський кандидат на віце-президента.
Тепер дедалі частіше можна почути від спостерігачів і аналітиків, що цей стихійний популістський рух може перетворитися на третю масову політичну партію, тим більше, що учасники мітингів здебільшого критично наставлені щодо обох партій.