Прага – Гельсинська комісія США, що є частиною місії Сполучених Штатів до Організації з безпеки і співпраці в Європі, привітала Казахстан на чолі ОБСЄ. Водночас американські конгресмени застерегли Астану, що там мають поліпшити становище з правами людини, якщо хочуть стати дієвими в своїй новій ролі.
Співголова Комісії з безпеки і співпраці в Європі, як офіційно зветься Гельсинська комісія США, конгресмен Алсі Гейстінґз особисто долучився свого часу до того, щоб Сполучені Штати підтримали призначення Казахстану на ротаційне місце голови ОБСЄ.
Але, нагадавши про ці події 2007 року на слуханні у Вашингтоні цими днями, він зауважив присутньому міністрові закордонних справ Казахстану Канатові Саудабаєву, що та його підтримка ґрунтувалася на «певних гарантіях», які Казахстан дав на тій зустрічі ОБСЄ в Мадриді, серед яких були «конкретні обіцянки реформ» із боку казахстанської влади.
«Я вважаю, що обіцянки мають виконуватися, і цілком сподіваюся, пане міністре, що ваш уряд продовжить працювати, щоб виконати мадридські обіцянки і втілити їх у дії, що відповідали б зобов’язанням у рамках ОБСЄ», – сказав Гейстінґз Саудабаєву.
Організація з безпеки і співпраці в Європі, до якої нині належать 56 держав не тільки Європи, а й Середньої Азії та Північної Америки, має за мету підтримувати цілу низку питань, серед яких демократизація, свобода засобів інформації, чесні вибори чи права меншин.
Казахстанові нагадали про порушення
Казахстан же став першою країною, яка на початку цього року очолила ОБСЄ, що її американська правозахисна організація Freedom House визначає як «не вільну» за рівнем дотримання прав і свобод.
Тож тепер, коли ця багата на нафту держава упродовж нинішнього року очолює ОБСЄ, на Заході пильно стежать за її поведінкою і за виконанням її обіцянок, на підставі яких Астані й надали це головування.
А тим часом у цій країні не все добре. Там, наприклад, регулярно судять, конфісковують чи й фактично змушують закриватися опозиційні газети за публікації про корупційні дії урядовців, які влада називає «наклепами». Останній такий випадок стався буквально в той час, коли у Вашингтоні й відбувалися слухання Гельсинської комісії.
Алсі Гейстинґз також пригадав Канатові Саудабаєву справу Євгена Жовтіса, дисидента й колишнього керівника казахстанського відділку Фонду Сороса, якого нещодавно засудили за транспортну пригоду. Жовтіс заявляє, що був не в змозі відвернути її, а правозахисники говорять про політичне підґрунтя цієї справи.
Астана обіцяє реформи
Казахстанський міністр у своєму виступі не став згадувати про ці та інші схожі справи. Він виклав плани головування своєї країни, серед яких боротьба з торгівлею людьми, особливо дітьми, розвиток діалогу між релігіями, культурами й цивілізаціями чи подолання релігійної нетерпимості, расизму, ксенофобії й антисемітизму.
При цьому голова зовнішньополітичного відомства Казахстану знову повторив обіцянку своєї країни приділяти особливу увагу таким засадничим цінностям, як свобода релігії, свобода засобів інформації, верховенство права й посилення незалежності судів, і додав, що почнуть це зі своєї власної країни.
«У дискусіях щодо прав людини ми хотіли б виходити з того, що в їхній основі повинні лежати фундаментальні людські цінності, культурне й цивілізаційне різноманіття нашого світу», – додав він.
Зокрема, за словами Саудабаєва, найближчим часом у парламенті Казахстану мають розглядати законопроект, що має на меті посилити захист прав людини.
Але, нагадавши про ці події 2007 року на слуханні у Вашингтоні цими днями, він зауважив присутньому міністрові закордонних справ Казахстану Канатові Саудабаєву, що та його підтримка ґрунтувалася на «певних гарантіях», які Казахстан дав на тій зустрічі ОБСЄ в Мадриді, серед яких були «конкретні обіцянки реформ» із боку казахстанської влади.
«Я вважаю, що обіцянки мають виконуватися, і цілком сподіваюся, пане міністре, що ваш уряд продовжить працювати, щоб виконати мадридські обіцянки і втілити їх у дії, що відповідали б зобов’язанням у рамках ОБСЄ», – сказав Гейстінґз Саудабаєву.
Організація з безпеки і співпраці в Європі, до якої нині належать 56 держав не тільки Європи, а й Середньої Азії та Північної Америки, має за мету підтримувати цілу низку питань, серед яких демократизація, свобода засобів інформації, чесні вибори чи права меншин.
Казахстанові нагадали про порушення
Казахстан же став першою країною, яка на початку цього року очолила ОБСЄ, що її американська правозахисна організація Freedom House визначає як «не вільну» за рівнем дотримання прав і свобод.
Тож тепер, коли ця багата на нафту держава упродовж нинішнього року очолює ОБСЄ, на Заході пильно стежать за її поведінкою і за виконанням її обіцянок, на підставі яких Астані й надали це головування.
А тим часом у цій країні не все добре. Там, наприклад, регулярно судять, конфісковують чи й фактично змушують закриватися опозиційні газети за публікації про корупційні дії урядовців, які влада називає «наклепами». Останній такий випадок стався буквально в той час, коли у Вашингтоні й відбувалися слухання Гельсинської комісії.
Алсі Гейстинґз також пригадав Канатові Саудабаєву справу Євгена Жовтіса, дисидента й колишнього керівника казахстанського відділку Фонду Сороса, якого нещодавно засудили за транспортну пригоду. Жовтіс заявляє, що був не в змозі відвернути її, а правозахисники говорять про політичне підґрунтя цієї справи.
Астана обіцяє реформи
Казахстанський міністр у своєму виступі не став згадувати про ці та інші схожі справи. Він виклав плани головування своєї країни, серед яких боротьба з торгівлею людьми, особливо дітьми, розвиток діалогу між релігіями, культурами й цивілізаціями чи подолання релігійної нетерпимості, расизму, ксенофобії й антисемітизму.
При цьому голова зовнішньополітичного відомства Казахстану знову повторив обіцянку своєї країни приділяти особливу увагу таким засадничим цінностям, як свобода релігії, свобода засобів інформації, верховенство права й посилення незалежності судів, і додав, що почнуть це зі своєї власної країни.
«У дискусіях щодо прав людини ми хотіли б виходити з того, що в їхній основі повинні лежати фундаментальні людські цінності, культурне й цивілізаційне різноманіття нашого світу», – додав він.
Зокрема, за словами Саудабаєва, найближчим часом у парламенті Казахстану мають розглядати законопроект, що має на меті посилити захист прав людини.